АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

Справа № 22-1019/2006 р.      Головуючий суду першої інстанції      Білоусов Е.Ф.

Суддя-доповідач                    Полянська В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого    -  Ломанової Л.О.

суддів                 - Притуленко О.В.,

- Полянської В.О. при секретарі   - Апостолові О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1й ОСОБА_2 до ОСОБА_3і Територіального комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Керчі (ТК ЖЕП) про відшкодування матеріального й морального збитку, заподіяного затопленням квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та Територіального комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Керчі про відшкодування матеріального й морального збитку, заподіяного затопленням квартири. Свої вимоги мотивували тим, що 17 листопаду 2005 року з вини відповідачки була затоплена водою АДРЕСА_1 у м. Керчі, де вони мешкають. У наслідок затоплення квартири були пошкоджені стелі й шпалери у кухні, ванної кімнаті, туалеті та прихожій. Сума матеріального збитку склала 300 грн. добровільно відшкодувати збиток відповідачка відмовилася. Своїми протиправними діями відповідачка спричинила їм також і моральну шкоду. Тому просили стягнути з ОСОБА_3 примусово матеріальну шкоду у розмірі 300 грн., та компенсацію за спричинення моральної шкоди у сумі 100 грн.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 21 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 й ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. і ОСОБА_2 солідарно - 300 грн. матеріального збитку за відбудований ремонт квартири; і 100 грн. компенсації за спричинення моральної шкоди. В частині позовних вимог до Територіального комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Керчі було відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати рішення, вважаючи його таким, що не відповідає нормам матеріального і   процесуального   права.   В   обгрунтування   вимог   своєї  апеляційної  скарги   ОСОБА_3 посилається на те, що суд повинен був для об'єктивного розгляду справи призначити технічну експертизу, щоб встановити, хто винен в затопленні квартири позивачів. Суд не взяв до уваги, що вона протягом 2000 -2005 років змінила труби водопостачання і каналізації. Вважає, що витік води має місце у перекритті стояка і тому винним є Територіальне комунальне житлово-експлуатаційне підприємство м. Керчі. Вважає, що відповідальність за затоплення повинна нести житлово-експлуатаційна організація. Також апелянт вважає, що суд неправильно встановив розмір стягнення матеріальної шкоди, користуючись розрахунком позивача. На її думку, розмір збитку не відповідає дійсності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши сторони, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з вини відповідачки ОСОБА_3 17 листопаду 2005 року була затоплена водою АДРЕСА_1 у м. Керчі, де мешкають позивачі. Ці обставини підтверджуються актами комісії ТК ЖЕП від 18 листопада 2005 року і від 16 березня 2006 року (а.с. 5, 30), а розмір заподіяного збитку - розрахунком про вартість відбудовного ремонту квартири позивачів (а.с.24).

Відповідно до частини 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 , на відміну від ТК ЖЕП довела свою невинність відносно затоплення квартири позивачів. Навпаки ТК ЖЕП надав судові акт, згідно якого виявлені порушення в роботі внутрішньоквартирної каналізаційної розводки - засмічення і непрохідність води, унаслідок чого вода через нещільність в з'єднаннях сифонів під ванним і кухонним миттям виливається на підлогу (а.с. 30). Відповідачка не надала суду доказів, що вона зверталася до житлово-експлуатаційної організації с заявами про усунення непрохідності води в каналізації.

Тому судова колегія не може погодитися з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції не встановлено її вини по затопленню квартири позивачів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, постановляючи рішення про задоволення позову, зробив правильні висновки про матеріальну відповідальність ОСОБА_3 і правильно стягнув з неї на користь позивачів матеріальні збитки і компенсацію за спричинення моральної шкоди, відповідно до вимог ст. ст. 1166, 23, 1167 ГК України.

Вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст. 213 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ст. 307, 313, ч.1 ст.314, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3відхилити.

Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2006 року оставити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.