УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_8,
суддів Іванів О.Й., Флісака Р.Й.,
з участю прокурора ОСОБА_9,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши 28 лютого 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 та прокурора Лейб"юка Б.Б., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Коломийського міськрайонного суду від 8 грудня 2006 року, -
встановила:
Вказаним вироком: ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
мешканець АДРЕСА_1,
судимий останній раз 23 січня 2001 року
Коломийським міським судом за ст. 140
ч.3 Кримінального Кодексу України (далі КК
України), 1960р. на п"ять років позбавлення волі,
громадянин України,
визнаний винуватим і засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі, а за ст. 289 ч.2 КК України на п"ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів остаточно визначено покарання ОСОБА_3. шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - п"ять років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишено раніше обраний-тримання під вартою, а початок строку відбування покарання ухвалено йому обчислювати з 3 вересня 2006 року;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканецьАДРЕСА_2 судимий 31 грудня 2004 року Коломийським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст.75 КК
Справа № 11-109/2007р. Головуючий у І інстанції Максим"юк Р.Ю.
Категорія ст. ст. 185 ч.3 КК України Доповідач: Шкрібляк Ю.Д.
2
України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки, громадянин України,
визнаний винуватим і засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за попереднім вироком і остаточно визначено йому покарання - три роки два місяці позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено раніше обраний - тримання під вартою, а початок строку відбування покарання ухвалено обчислювати з 8 вересня 2006 року;
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, раніше несудимий, громадянин України,
визнаний винуватим і засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік шість місяців.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено раніше обраний - підписку про невиїзд.
Речові докази, а саме скутер „Хонда Діо" та мотоцикл „Мінськ" ухвалено повернути відповідно потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнено частково. Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 1200 грн. в солідарному порядку.
Згідно вироку ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 засуджені за те, що вони 11 липня 2006 року приблизно о 24год. за попередньою змовою між собою і шляхом проникнення, таємно викрали із приміщення ТзОВ „Поліс", яке розташоване в м. Коломиї по вул. Героїв Бреста, скутер марки „Хонда Діо" та велосипед марки „Ретлер" на загальну суму 2950 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_4
Крім цього, ОСОБА_3 засуджений за те, що він 28 серпня 2006 року приблизно о 3 год. незаконно заволодів мотоциклом марки „Мінськ" із господарства потерпілого ОСОБА_7, яке розташоване в АДРЕСА_4, завдавши йому матеріальних збитків в розмірі 650 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_3, неоспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його неправомірних дій, покликається на суворість призначеного покарання.
Просить вирок щодо нього змінити та пом"якшити йому покарання, застосувавши положення ст.69 КК України.
В первинній апеляції, прокурор Лейб"юк Б.Б„ який брав участь в розгляді справи, також не оспорює доведеності вини усіх засуджених та правильності кваліфікацій неправомірних дій, однак покликається на м"якість призначеного покарання засудженому ОСОБА_1.
Просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати та постановити новий вирок, яким призначити йому більш суворе покарання.
В апеляції прокурора у зміненому виді ставиться питання лише про скасування вироку в частині цивільного позову.
Інші учасники процесу апеляцій на даний вирок не подали.
Заслухавши доповідь судді ОСОБА_8, пояснення прокурора ОСОБА_9, який заперечив апеляцію засудженого ОСОБА_3та підтримав апеляцію прокурора в зміненому виді, просив вирок в частині цивільного позову скасувати, а справу в цій частині закрити, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія
з
суддів вважає, що апеляцію засудженого ОСОБА_3слід залишити без задоволення, а апеляція прокурора в зміненому вигляді підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини усіх засуджених та про правильність кваліфікації неправомірних дій в апеляціях не оспорюються і відповідно до положень ч.1 ст.365 Кримінально-процесуального Кодексу України (далі КПК ) вони не перевірялися.
Суд першої інстанції при призначенні покарання усім засудженим керувався положеннями ч.1 ст.65 КК України. Такі вимоги закону були в повній мірі дотримані судом при призначенні покарання засудженому ОСОБА_3.
Як суд першої інстанції, так і колегія суддів не знаходить підстав для застосування положень ст.69 КК України до призначеного покарання засудженому ОСОБА_3., а тому його апеляція з цих підстав не підлягає до задоволення.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора в зміненому виді підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (а.с.32-33) та його показань в судовому засіданні (а.с. 196), він купив у засуджених Вінтоняка та Гнатюка скутер, заплативши їм за нього 1200 гривень.
Таким чином, між засудженими та ОСОБА_9 був укладений усний договір купівлі-продажу. Вказаний скутер у ОСОБА_9 було вилучено працівниками міліції, а згодом органом досудового слідства він був визнаний речовим доказом у справі (а.с.22,28).
Відповідно до вимог ст.28 КПК України цивільний позов у кримінальній справі може бути розглянутий судом одночасно лише тоді, коли особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, подала позовну заяву до органу дізнання, слідчого чи суду і була визнана цивільним позивачем.
Крім цього, цивільний позов у цих випадках, повинен випливати із постанови про пред"явлення звинувачення винній особі.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови про визнання особи потерпілим, шкоду було заподіяно, саме крадіжкою скутера потерпілому ОСОБА_4, який є власником цієї речі.
Отже, свідок ОСОБА_9 був добросовісним набувачем речі (скутера) по договору купівлі-продажу і його претензії матеріального і морального характеру можуть бути предметом іншого судового розгляду за правилами регресного позову.
Крім цього, вирішуючи цивільний позов у кримінальній справі, суд допустив і інше порушення закону, а саме, без визнання особи цивільним позивачем (ст. 50 КПК), ОСОБА_9, розглянув його позов по суті.
За таких підстав вирок суду в частині цивільного позову підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляцію прокурора Лейб"юка Б.Б. в зміненому виді задовольнити.
Вирок Коломийського міськрайонного суду від 8 грудня 2006 року відносно засуджених Волощука В.І., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині цивільного позову скасувати, а провадження по ньому у цій справі закрити.
Запропонувати ОСОБА_10 звернутись з аналогічним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без зміни.