Справа № 2а-27954/09/1270
Категорія № 6.12
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2010 року місто Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Шембелян В.С.,
при секретарі: Бородіної І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області до Державного підприємства „Донбасантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Краснолуцька автобаза” Державного підприємства „Донбасантрацит” про стягнення заборгованості по страховим внескам, -
ВСТАНОВИВ:
23 листопада 2009 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому зазначила, що відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105 – XIV від 23.09.1999 р. і Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272 – ІІІ від 22.02.2001 р. відокремлений підрозділ „Краснолуцька автобаза” Державного підприємства „Донбасантрацит” – є платником страхових внесків по загальнообов’язковому державному страхуванню від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності.
У порушення ст. 47 Закону України № 1105 – XIV від 23.09.1999 р. і підпунктів 4.12, 4.13, 4.14 – Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 20.04.2001 р. відокремлений підрозділ „Краснолуцька автобаза” Державного підприємства „Донбасантрацит” не перелічило заборгованість перед Фондом по страхових внесках на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань у розмірі 2524,97 грн. станом на 01.08.2009 р. (недоїмка становить 2262,87 грн., пеня – 262,10 грн.). Тому позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі та розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний: своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно з п.4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.07 № 36 (далі – Інструкція) сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесено страхувальника.
При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням вказаної знижки (надбавки).
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.
Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції визначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками – роботодавцями – у день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.
Згідно п. 4.13 Інструкції страхові внески, інші платежі сплачуються, страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
Відповідно до Інструкції п. 4.14. у разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, отримання платником коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду здійснюється у пропорційних сумах.
Згідно до ст. 52 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов’язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, у порушення ст. 47 Закону України № 1105 – XIV від 23.09.1999 р. і підпунктів 4.12, 4.13, 4.14 – Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 20.04.2001 р. відокремлений підрозділ „Краснолуцька автобаза” Державного підприємства „Донбасантрацит” не перелічило заборгованість перед Фондом по страхових внесках на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань у розмірі 2524,97 грн. станом на 01.08.2009 р. (недоїмка становить 2262,87 грн., пеня – 262,10 грн.), що підтверджується актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 143 від 14.08.2009 р. (арк. Справи 5).
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що позов не підлягає задоволенню, оскільки належним відповідачем в справі є Державне підприємство „Донбасантрацит”, а не відокремлений підрозділ „Краснолуцька автобаза”. Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги заявлені до Державного підприємства „Донбасантрацит”, що є юридичною особою, а не до відокремленого підрозділу „Краснолуцька автобаза”. Саме юридичну особу ДП „Донбасантрацит” представляв в суді представник відповідача на підставі довіреності № 1-7/302 від 01.02.2010 р. Тому його доводи є безпідставними.
За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача вказаної заборгованості.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.45 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та ст.47 «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», від 23.09.1999 № 1105-ХІV, п.4.1, п.4.12, п.4.13, п.4.14, Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 12.07.07 № 36, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства „Донбасантрацит” в особі відокремленого підрозділу „Краснолуцька автобаза” на користь відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області поточну заборгованість по страхових внесків станом на 01.08.2009 р. (недоїмка становить 2262,87 грн., пеня – 262,10 грн.) всього у розмірі 2524, 97 грн. (дві тисячі п’ятсот двадцять чотири грн. 97 коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 22 лютого 2010 року.
Суддя В.С. Шембелян