ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2010  року                                                             Справа № 2а-1041/10/1270

                                                                                                      Категорія № 2.5

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                 Борзаниці С.В.

при секретарі:             Гапоновій І.В.

за участю

представника позивача:     не з’явився,

представник відповідача:     Топольскова І.С. (довіреність від 24.12.2009року)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів , -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2010 року позивач - Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради, звернувся  до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, в якому він просить скасувати постанову від 20.01.2010 року про арешт грошових коштів, що містяться на розрахунковому рахунку № 35415014000088 у сумі 2998,07 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.01.2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області Топольськовою І.С., у звязку з виконанням постанови суду на користь ОСОБА_3, винесено постанову про арешт грошових коштів боржника на суму 2998,07грн. на розрахунковому рахунку № 35415014000088, що належить управлінню праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради.

Позивач, вважає, що такі дії державного виконавця є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, посилаючись на Закону України «Про державний бюджет України» - безспірне списання коштів з цільових рахунків здійснюється виключно органами відділення Державного казначейства за рахунок та в межах бюджетних асигнувань» Відповідно бюджетні кошти використовуються тільки на цілі визначені бюджетним призначенням на відповідний рік, списання коштів нецільового призначення з даних рахунків неможливо. До того ж п.13 Постанови КМУ № 1414 від 29.12.2009 року «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 р.» державне казначейство та розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів забезпечують проведення у першочерговому порядку розрахункі за захищеними видатками загального фонду державного та місцевого бюджетів, незахищеними видатками, трансфери на виплату заробітної плати, видатки на утримання бюджетних установ та надання кредитів.

Таким чином, кошти з державного бюджету України виділено на виплату допомоги по логляду за дитиною до досягнення 3-х років на поточний 2010 р., а додаткових коштів для виплати допомоги за минулі роки не виділено.

У судовому засіданні представник позивача не зявився, до початку слухання справи надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив справу розглянути у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, позов не визнав, надав запречення в яких зазначив, що згідно п.п. 4 п.33 Постанови КМУ № 609, відповідно до якої причиною цього є те, що кошторис боржника не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити арешт та безспірне списання коштів. Тобто, у звязку із тим, що Закон України «Про державний бюджет на 2010 рік» ще не прийнято, не відкрито цільові розрахункові рахунки та не затверджено кошторис по відповідним кодам економічної класифікації видатків. Тобто постанови про арешт коштів не були прийняті боржником. Дії державного виконавця є правомірними.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд  прийшов до наступного.

У відповідності зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист № 2а-117/09, виданий 12.06.2009 року Стахановським міським судом Луганської області  про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 недотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на виконання якого державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження, та у рамках якого у зв’язку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 20.01.2010 року про накладення арешту на кошти боржника на виконання виконавчого листа  № 2а-117/09, виданого 12.06.2009 року Стахановським міським судом Луганської області, у межах суми 2998,07грн., які знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35415014000088, КФК 090303, УДК м. Стаханова, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788.

Суд вважає, що у даному випадку дії відповідача не відповідають вимогам закону.     Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

    Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

    Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

    Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

    Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Постановою від 20.01.2010 року державним виконавцем накладено арешт  на кошти боржника у межах суми 2998,07грн., що знаходяться на розрахункому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради  35415014000088, КФК 090303, УДК м. Стаханова, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788.

    При цьому, арешт накладено не лише на суму стягнення за рішенням суду –  2715,91грн., а й на суму виконавчого збору – 271,60 грн. та на суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,19 грн.

    Суд вважає, що постанова про накладення арешту коштів боржника є незаконною, так як статтею 5 Закону № 606-XIV не передбачено право державного виконавця включати до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору та суми витрат на проведення виконавчих дій, як це має місце в оскаржуваній постанові від 20.01.2010 року.

    Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Тобто, арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради з метою стягнення з цільового бюджетного рахунку № 35415014000088, КФК 090303, УДК м. Стаханова, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788.

виконавчого збору –  271,60грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,19 грн. є незаконним.

    Крім того, статтею 1071 Цивільного кодексу України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

    Відповідне управління Державного казначейства України, у якому відкрито розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради  № 35415014000088, у даному випадку є фінансовою установою, до якої застосовуються положення глави 72 Цивільного кодексу України.

    Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

    Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню, а постанова про арешт коштів боржника від 20.01.2010 року за виконавчим листом № 2а-117/09, виданого 12.06.2009 року  Стахановським міським судом Луганської області  – скасуванню.

    Враховуючи, що розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення  Стахановської міської ради  з метою стягнення з цільового бюджетного рахунку № 35415014000088, КФК 090303, УДК м. Стаханова, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196788 є бюджетним рахунком, а кошти, що знаходяться на вказаному рахунку призначені для виплати допомоги по логляду за дитиною до досягнення 3-х років на поточний 2010 р., а своєчасна невиплата зазначених коштів може привести до виникнення соціальної напруги серед населення.

У зв’язку з несвоєчасним отриманням постанов підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строк звернення до суду.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.  

    На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд    

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк звернення до суду Управління праці та соціального захисту населення Стахановсьої міської ради  щодо скасування рішення Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про арешт грошових коштів.      

 Позовні вимоги  Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 20.01.2010 року про арешт грошових коштів у виконавчому провадженні № 14027142, за виконавчим листом № 2а-117/09, виданого 12.06.2009 року Стахановським міським судом Луганської області,  у межах суми   2998,07грн., що містяться на розрахунковому рахунку в управлінні праці та соціального захисту населення Стахановсьої міської ради № 35415014000088.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 24 лютого 2010 року.

Суддя                                         С.В.Борзаниця