Судове рішення #8009501

  Справа № 2-175

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 лютого 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                       Бондаренка О.В.

при секретарі                                                 Мороз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на користь держави у розмірі 7 223,47 грн., посилаючись на ті обставини, що на виконання п.18 плану роботи прокуратури району на 2 півріччя 2008р. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в частині цільового використання земель рекреативного призначення та земель садівницьких товариств. В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0707 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 садівницьке товариство «Імені 1-го Травня» у Святошинському районі м. Києва. Встановлено, що на даній земельній ділянці розміщено автостоянку та станцію технічного обслуговування, тобто в порушення вимог ст. 96 Земельного кодексу України дана земельна ділянка обслуговується не за цільовим призначенням. В результаті використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відповідачем заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 7 223,47 грн.. Позивач просив задовольнити позов на підставі ст. 121 Конституції України та ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач та його представник проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0707 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 садівницьке товариство «Імені 1-го Травня» у Святошинському районі м. Києва (а.с. 8).

На виконання п.18 плану роботи прокуратури району на 2 півріччя 2008р. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в частині цільового використання земель рекреативного призначення та земель садівницьких товариств. В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0707 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 садівницьке товариство «Імені 1-го Травня» у Святошинському районі м. Києва. Встановлено, що на даній земельній ділянці розміщено автостоянку та станцію технічного обслуговування, тобто в порушення вимог ст. 96 Земельного кодексу України дана земельна ділянка обслуговується не за цільовим призначенням (а.с. 3,4).

При проведенні повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13 листопада 2009р. акт № А 1905/3 державним інспектором – заступником нач.відділу ОСОБА_2 за участю гол.спец.відділу здійснення державного контролю за використанням і охороною земель ОСОБА_3, встановлено, що гр.ОСОБА_1 станом на 13.11.2009р. продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,0707 га за адресою: АДРЕСА_1 (С/Т ім. 1-го Травня) під розміщення, обслуговування, експлуатацію СТО, шиномонтажу, автомагазину, тобто не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог ст. 96 Земельного кодексу України (а.с. 92-96).

В результаті використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відповідачем заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 7 223,47 грн.(а.с. 6,7).

В заперечення до пред’явлених позивачем вимог, представником відповідача суду було надано докази, які на його думку підтверджують правомірність дій відповідача стосовно використання належної йому земельної ділянки.

Так, відповідно до рішення загальних зборів від 14 липня 1996р. ОСОБА_1 дозволено будування майстерні по ремонту автомобілів для обслуговування членів садового товариства на ділянці № 32, що відповідає статуту колективного підприємства «ім. 1-го Травня» зареєстрованого в Ленінградській районній державній адміністрації м. Києва 13 червня 1996 року.(а.с. 37-38, 46-48).

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 11 квітня 2002 року.

Дослідивши надані представником відповідача письмові докази, а саме: лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю адресований Заступнику голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_4(а.с. 36), договір-підряду від 20 грудня 1995р. укладений між садівницьким товариство «Імені 1-го Травня»  та відповідачем з приводу закріплення за останнім ділянки № 38 одразу після виконання ОСОБА_1 обумовлених у договорі робіт (а.с. 39), лист колективного підприємства «Імені 1-го Травня» від 04.11.1997р. адресований Голові Київдержадміністрації ОСОБА_5 з проханням надати дозвіл на відкриття на території  колективного підприємства «Імені 1-го Травня» майстерні по ремонту автомобілів (а.с. 40), суд приходить до висновку про відсутність належних доказів використання відповідачем належної йому земельної ділянки за цільовим призначенням.  

Відповідно до ст. 56 Закону України „Про охорону земель" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю немайновим правам фізичної чи юридичної особи., а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.20, 96 Земельного Кодексу України, ст.ст. 11, 1166 ЦК України ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,  -          

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві суму заподіяної шкоди у розмірі 7 223 (сім  тисяч двісті двадцять три) грн. 47 коп..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 72 грн. 23 коп. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп., а всього стягнути 192  (сто дев’яносто дві) грн. 23 коп..

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

                                                  Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація