Справа № 2а-113
2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2010 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
Головуючого судді - Бондаренка О.В.,
при секретарі - Мороз Н.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва про зобов”язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва та просила визнати діяння (дії та бездіяльність) відповідача по нарахуванню, а також відмову в здійсненні перерахунку пенсії протиправними, зобов'язати відповідача перерахувати їй державну (основну) та додаткову пенсії з 12.01.2005 р. (з дня набрання чинності ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно Закону України N 2291-ІV від 23.12.2004 р.). та з 01.01.2006 р., з 01.04.2006 р., з 01.10,2006 р., з 01.01.2007р., з 01.04.2007 р., з 01.10.2007 р., з 01.01.2008 р., з 01.04.2008 р., з 01.07.2008 р., з 01.10.2008 р. (днів встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів та відповідно нових розмірів мінімальних пенсій) та зобов'язати відповідача встановити розмір державної (основної) пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю не нижче 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Також позивачка просила виплатити їй заборгованість з урахуванням проведених їй за період з 12.01.05 р. по день винесення судом рішення по даній справі на підставі статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", посилаючись на те, що відповідачем безпідставно та неправомірно відмовлено позивачці у нарахуванні в повному обсязі пенсії по інвалідності в мінімальному розмірі та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.
В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також просила суд поновити строк звернення до суду.
Представник відповідача в попереднє судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду свої заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить до І категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом 2 групи та має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи (а.с. 6).
Позивака звернулась до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва з заявою про виплату пенсії відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 7-8), однак отримала відмову (а.с. 5).
Згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, призначеної у відповідності з цим законом, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. У відповідності до ст.50 цього Закону, інвалідам ІІ групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно з положеннями частини 4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згоду на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У зв’язку з наведеним, при визначенні розміру пенсій позивачеві підлягають застосуванню саме ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та від 13.07.2004р. №894 "Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини 4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС", на які посилається Головне управління пенсійного фонду України в своїй відповіді позивачу і які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача. Зі статей 50 і 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише правилами, передбаченими частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
У зв’язку з наведеним, суд вважає за необхідне застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку позивачу розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.
Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсій та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Статтею 54 Закону України "Про державний бюджет на 2009р.", розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, становить 498 грн..
Як пояснив позивач, пенсія йому виплачувалась у значно меншому розмірі, що не відповідає ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких підстав, дії відповідача, які полягають у відмові зробити перерахунок і виплатити позивачу державну пенсію і додаткову щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправними.
Законом України "Про державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", було внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких статті 50, 54 цього Закону були викладені в нових редакціях, якими розміри пенсії та додаткової пенсії істотно зменшено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України п.28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких, законодавчих актів України" від 28.12.2007р., яким внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо зменшення пенсії та додаткової пенсії.
Відповідно до частини 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а тому на період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. дія вказаного вище Закону не поширюється, а відповідно позивач не мав права на перерахунок пенсії, але має таке право після 22.05.2008р.
Що стосується строку звернення до адміністративного суду, то в частині 2 ст.99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, ст. 100 КАС України, не передбачає поновлення строків звернення до адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву подано до суду 04.12.2009р. та позивачка просить визнати дії відповідача протиправними, провести перерахунок і виплатити їй основну і додаткову пенсію з 12.01.2005 р. (з дня набрання чинності ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно Закону України N 2291-ІV від 23.12.2004 р.). та з 01.01.2006 р., з 01.04.2006 р., з 01.10,2006 р., з 01.01.2007р., з 01.04.2007 р., з 01.10.2007 р., з 01.01.2008 р., з 01.04.2008 р., з 01.07.2008 р., з 01.10.2008 р. , посилаючись при цьому в обґрунтування своїх позовних вимог на загальновідомі правові норми.
Приймаючи до уваги наведені обставини, суд визнає відсутність обставин, які давали б право суду застосувати частину 2 ст.100 КАС України щодо визнання причини пропуску встановленого законом строку поважною і розгляду справи в порядку, визначеному КАС України,
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і необхідність зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок позивачці пенсії за період з 04.12.2008р. по 13.01.2010р. - день винесення даної постанови з підвищенням її не менше, ніж до 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, задовольнивши позовні вимоги частково.
Керуючись ст.46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 7-12, 69-71, 94, 99, 128, 158- 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної пенсії і додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС - протиправними.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з 04.12.2008р. і до 13.012010р. - день винесення даної постанови, за виключенням проведених виплат, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В задоволенні інших заявлених вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: