ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"29" січня 2010 р.                                                                            Справа  № 15/197

за позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Апус Україна"  

до відповідача   підприємець ОСОБА_2       

про стягнення в сумі 200 000 грн. 00 коп.

                                                                                                              Суддя  

Секретар судового засідання        Михалевська Л.В.

Представники:

Від позивача  : Ручка О.С. - дов. б/н від 12.11.09 р., Бакун А.Ю. дов. в справі          

Від відповідача : ОСОБА_4 дов. б/н від 16.12.09 р.    

       Статті 20, 22 ГПК України сторонам роз`яснені

       В судовому засіданні  оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ:   Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Апус-Україна" с.Зоря, Рівненського району, Рівненської  області звернувся до господарського суду з позовом, відповідно  з яким просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 с.Орв`яниця, Дубровицького району Рівненської області 200000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Як на підставу своїх позовних вимог посилається зокрема на те, що 01 липня 2009 року на розрахунковий рахунок відповідача були помилково  перераховані кошти в сумі 200000,00 грн. Оскільки будь-які господарські відносини між сторонами відсутні та зважаючи на те, що відповідач в добровільному порядку помилково перераховані йому кошти в сумі 200000,00 грн. не повернув, вважає, що у відповідності до ст.1212 ЦК України є всі правові підстави для  задоволення позову.

Відповідач у відзиві на позов та його представник безпосередньо в судовому засіданні позовні вимоги не визнає в зв`язку з їх безпідставністю  та необгрунтованістю.

При цьому зазначає про існування між сторонами господарських відносин на підставі укладеного 01.07.09 р. договору про надання послуг, на виконання якого  ПП ОСОБА_2 були надані послуги ТОВ "Апус-Україна" з підготовки пакету консультативних документів, поліграфічної продукції та письмові консультації на загальну суму 200000,00 грн., які в свою чергу були повністю перераховані  позивачем.

З огляду на це, просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку суд прийшов до висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

01 липня 2009 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АКІБ  "Укрсиббанк", який належить підприємцю ОСОБА_2 надійшли кошти  в сумі 200000,00 грн., які в свою чергу були перераховані ТОВ "Апус-Україна".

Позивач , як на підставу своїх позовних вимог посилається на відсутність будь-яких господарських операцій між сторонами, відтак про безпідставність набуття відповідачем цих коштів.

Проте з такими доводами позивача суд не може погодитись, з огляду на таке.

01 липня 2009 року між сторонами у справі був укладений договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг за № 01 (далі договір, а.с. 30-32), відповідно з яким відповідач, як виконавець, зобов`язувалась за плату, на усне замовлення  замовника (позивача) в обсязі та на умовах визначених цим договором, надавати консультації з питань управління роботою (господарською діяльністю) замовника (п.1.1. Договору).

В свою чергу, позивач, як замовник за договором зобов`язувався оплатити послуги виконавця протягом трьох робочих днів з моменту  підписання акту приймання-передачі послуг (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договору, сторони вправі додатково обумовити попередню (повну або часткову) оплату послуг за договором.

Як з’ясовано судом, і про що свідчать долучені відповідачем   та наявні в матеріалах справи докази, позивачем 01 січня 2009 р. на підставі рахунку №321 від 01.07.09 р.(а.с.34) на розрахунковий рахунок відповідача №26000215637900 в АКІБ “Укрсиббанк” були перераховані кошти в сумі 200000,00 грн. (а.с.14). При цьому, як вбачається, призначення платежу зазначено: “за інформаційно-консультаційні послуги, згідно рах. №321 від 01.07.09 р., без ПДВ “.

В подальшому, а саме 22 липня 2009 р. сторонами був підписаний Акт приймання-передачі  наданих послуг, який в свою чергу підписаний заявником (позивачем) без  будь-яких зауважень (заперечень) щодо якості чи (або) вартості наданих послуг.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведенням належним чином.

Зазначене в даному випадку, на думку суду, має місце.

При цьому посилання позивача на неукладення договору №01 від 01.07.09 р., і відповідно відсутність будь-яких зобов’язань між сторонами  не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються   вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість доводи на які посилався позивач, як на підставу своїх позовних вимог є безпідставними, та необгрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З огляду на це, підстави для задоволення позову, на думку суду - відсутні.

Керуючись ст.49, 82-85 ГПК України суд-,

                                           ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                

        Рішення підписане "12" лютого 2010 року