ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.06.2007  року                                                                      Справа № 7/69

      Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді                     Бородіної Л.І.

     суддів                                          Журавльової Л.І.

                                                       Перлова Д.Ю.

Склад судової колегії призначений розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.05.2007.

     При секретарі

     судового засідання                         Мартинцевій Н.М.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                                   Колесніков Ю.О., за дов. від 01.07.2006 б/н               

     від  відповідача                         Шинкевич Н.В., за дов. від 01.12.2006 № 83

     Розглянувши

     апеляційну скаргу                      Державного підприємства

             „Попаснянський вагоноремонтний завод”,  

              м.Попасна Луганської області                               

     на рішення

     господарського суду                  Луганської області

                                                            від 02.04.2007

     у справі                                       № 7/69 (суддя Калашник Т.Л.)

     за позовом                                  Товариства з обмеженою відповідальністю   

                                                         „Інтерофіс Лімітед”, м.Київ

     до відповідача                                         Державного підприємства

              „Попаснянський вагоноремонтний завод”,  

                                                         м.Попасна Луганської області          

     про                                               стягнення 80320 грн. 73 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі                     № 7/69 (суддя Калашник Т.Л.) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Інтерофіс Лімітед”, м.Київ до Державного підприємства (ДП) „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна Луганської області: стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 80320 грн. 73 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 8032 грн. 00 коп., державне мито у сумі 803 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту заборгованості відповідача перед позивачем за договором на суму 80320 грн. 73 коп. та понесення позивачем витрат на послуги адвоката за договором від 30.09.2005 № 29, які сплачені за платіжним дорученням від 15.02.2007 № 32 у сумі 8032 грн. 00 коп.  

ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” (відповідач у справі) не погодилось з рішенням суду в частині розподілу судових витрат на оплату послуг адвоката та подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі № 7/69 скасувати через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються не будь-які витрати на оплату послуг адвоката, а лише ті, які сторона понесла в зв”язку з розглянутою справою. Відповідач вважає, що позивач повинен був довести участь адвоката в підготовці матеріалу до судового процесу та участь в судових засіданнях. В отриманій 29.01.2007 від позивача позовній заяві з додатком не зазначається договір на участь адвоката або довіреність на уповноважену особу. Позовна заява підписана Президентом ТОВ „Інтерофіс Лімітед” Щербаковим А.А. без будь-якого зазначення про підготовку позовного матеріалу адвокатом. Позивачем на адресу відповідача направлено лише копію заяви про збільшення позовних вимог від 19.02.2007 без матеріалу, зазначеного в додатку, тому відповідач належним чином не був ознайомлений з договором про надання юридичних послуг та додатковими угодами до нього.

При винесенні рішення судом не розглядались питання про необхідність (обов”язковість) послуг адвоката на час розгляду справи № 7/69; зв”язок послуг адвоката з розглядом справи; яка сума, визначена судом до стягнення, становить суто адвокатські послуги з переліком наданих адвокатських послуг; чи проводилась компенсація фактичних витрат адвокату; співрозмірність суми адвокатських послуг.

Доповненням до апеляційної скарги від 25.06.2007 № 470, наданим до апеляційного господарського суду в судовому засіданні 26.06.2007, відповідач повідомив про часткову, у сумі 3000 грн., сплату ним боргу за договором від 18.01.2006 до прийняття оспорюваного рішення у даній справі, та просить скасувати рішення у справі  № 7/69 повністю та прийняти нове рішення.

ТОВ „Інтерофіс Лімітед” (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України  в судовому засіданні 26.06.2007 оголошена перерва до 27.06.2007.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за клопотанням сторін від 26.06.2007, здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

18.01.2006 сторонами у справі укладені договори № ПВРЗ/МТЗ/0615/70 та                         № ПВРЗ/МТЗ/0617/70, за умовами яких ТОВ „Інтерофіс Лімітед” (постачальник)  зобов’язується поставити та передати у власність, а ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” (замовник) –прийняти й оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікацій до даних договорів, що є невід’ємними їх частинами (а.с.8-25).

Відповідно до пунктів 4.6 названих договорів суми договорів на момент їх підписання становлять, відповідно, 13610411 грн. 88 коп.  та  902276 грн. 46 коп.

Пунктами 6.1. договорів сторони домовилися, що замовник оплачує поставлену постачальником продукцію за ціною, вказаною у наданих специфікаціях до даних  договорів, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки.

На виконання умов названих договорів ТОВ „Інтерофіс Лімітед” у липні-жовтні 2006 року поставило ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” продукцію за видатковими накладними від 21.07.2006 № РН-0000195, від 28.07.2006 № РН-0000196, від 16.08.2006 № РН-0000197, від 08.09.2006 № РН-0000210, від 20.09.2006 № РН-0000209 та від 05.10.2006 № РН-0000211 на загальну суму 123320 грн. 73 коп. (а.с.26-37).

ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” здійснило часткову оплату за поставлену продукцію у сумі 43000 грн. 00 коп.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2006 заборгованість ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” перед ТОВ „Інтерофіс Лімітед” за поставлену продукцію за договорами від 18.01.2006 № ПВРЗ/МТЗ/0615/70 та                         № ПВРЗ/МТЗ/0617/70 складає 80320 грн. 73 коп. (а.с.38).

У зв”язку з тим, що замовником своєчасно та у повному обсязі не оплачена одержана продукція, ТОВ „Інтерофіс Лімітед” 25.01.2007 звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” заборгованості в розмірі  80320 грн. 73 коп. (а.с.2-3).

Ухвалою від 05.02.2007 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі № 7/69 за названою позовною заявою та розгляд справи призначено на 19.02.2007 об 11 год. 40 хв.

В судовому засіданні 19.02.2007 розгляд даної справи (час початку судового засідання 11 год. 40 хв., час закінчення –11 год. 50 хв.) було відкладено у зв”язку з неявкою представника позивача в засідання суду та неподанням сторонами документів, витребуваних судом ухвалою від 05.02.2007.

19.02.2007, після закінчення судового засідання, о 12 год. 30 хв. представником позивача здана до місцевого господарського суду  заява про збільшення позовних вимог за підписом І.А.Кучерова.

Вказаною заявою позивач просив стягнути з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” борг у сумі 80320 грн. 00 коп., пеню у сумі 5500 грн. 38 коп., 3% річних у сумі               970 грн. 64 коп., інфляційні нарахування у сумі 4523 грн. 05 коп. та витрати на послуги адвоката у сумі 8032 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті держмита і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (а.с.50).

В якості доказів додатково заявлених вимог позивачем наданий договір від   30.09.2005 № 29 про надання юридичних послуг, укладений між ТОВ „Інтерофіс Лімітед” (замовник) та ТОВ „Юридична фірма „Лекс плюс” (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов”язався надати юридичні та інші послуги, які необхідні замовнику при здійсненні ним господарської та іншої діяльності, а замовник –прийняти ці послуги             (їх результати) та оплатити їх у порядку та розмірі, встановлених цим договором              (а.с.52-54).

Згідно пункту 3.1 договору сторони домовилися про надання послуг за цим договором на підставі замовлення замовника.

Приймання-передача наданих послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами зі спливом відповідного календарного місяця, в якому надавалися послуги.

При цьому сторони встановили, що вони не мають право ухилятися від підписання акта виконаних робіт без мотивованої відмови (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 сума договору визначається вартістю всіх послуг, наданих виконавцем замовнику, а також сумою будь-яких витрат, пов”язаних з наданням послуг за даним договором, підтверджених документально.

Пунктом 3.5 сторони домовилися про можливість фіксованої суми оплати послуг виконавця, яка обумовлюється додатковою угодою.

За згодою сторін оплата може здійснюватися у вигляді авансової передплати (пункт 3.6 договору).

Оплата послуг виконавця здійснюється в кінці кожного календарного місяця, в якому надавалися послуги на підставі  рахунку, який оформлюється  виконавцем та підлягає сплаті  замовником протягом 10 робочих днів з дня виставлення рахунку (пункт 3.9 договору).

Додатковою угодою від 25.09.2006 до договору від 30.09.2005 № 29 сторони продовжили строк дії договору про надання юридичних послуг до 31.12.2007 (а.с.55).

Додатковою угодою № 1 від 12.01.2007 до договору про надання юридичних послуг від 30.09.2005 № 29 сторонами відповідно до пункту 3.5 договору встановлено фіксовану суму оплати послуг виконавця, а саме: підготовка, подання та представлення інтересів замовника за позовом до ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” за договорами від 18.01.2006 № ПВРЗ/МТЗ/0617/70297 та № ПВРЗ/МТЗ/0615/70297 про стягнення суми заборгованості у розмірі 80320 грн. 73 коп., сплачується у розмірі 8032 грн. 00 коп. (а.с.56).

Пунктом 2 названої угоди сторони домовилися, що послуги, вказані в пункті 1, надаються адвокатом або його помічником.

ТОВ „Інтерофіс Лімітед” здійснено оплату ТОВ „Юридична фірма „Лекс плюс” у сумі 8032 грн. 00 коп. за юридичні послуги щодо стягнення заборгованості з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод”, відповідно до договору від 30.09.2005 № 29, про що свідчить платіжне доручення від 15.02.2007 № 32 (а.с.57).

Ухвалою суду від 19.02.2007 про відкладення розгляду справи на 01.03.2007 позивача було зобов”язано провести звірення розрахунків з відповідачем на день слухання справи, за результатами звірення скласти акт, де виділити заборгованість за кожним договором окремо, в якому вказати залишок боргу, акт звірення надати у засідання суду; надати розгорнутий розрахунок, де виділити заборгованість за кожним договором окремо (а.с.60).

В судовому засіданні 01.03.2007 розгляд справи відкладено на 15.03.2007                            об 11 год. 30 хв. у зв”язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та невиконанням сторонами у справі вимог суду про надання додаткових документів (а.с.63).

Позивача вдруге зобов”язано надати витребувані раніше документи, а також довідку про розмір заборгованості станом на день розгляду справи.

Ухвалою від 15.03.2007 місцевий господарський суд втретє відкладає розгляд справи у зв”язку з невиконанням сторонами вимог суду та за телеграмою відповідача про відкладення розгляду справи та вчетверте зобов”язує позивача надати перелічені вище документи, а також документи у підтвердження праці Кучерова І.А. та Колеснікова Ю.О. на ТОВ „Юридична фірма „Лекс плюс” (а.с.67).

В четвертому судовому засіданні, 02.04.2007, відповідач вперше надав відзив на позовну заяву, яким відхилив вимоги позивача, посилаючись на відсутність актів звірення розрахунків між сторонами, які згідно з пунктом 6.6 договорів є підставою для проведення остаточних фінансових розрахунків між сторонами. Нарахування пені, річних та інфляційної суми відповідач визнав необгрунтованим. Будь-яких заперечень щодо розподілу витрат на послуги адвоката відповідачем не надано.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі                     № 7/69 клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог на суму пені, інфляційних нарахувань та 3% річних відхилено, оскільки ці вимоги є додатковими позовними вимогами, про які не йшлося у позовній заяві; без врахування цих вимог позов задоволений повністю з підстав, викладених вище (а.с.80-81).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду щодо вирішення спору по сумі боргу  відповідає обставинам справи, нормам матеріального права, але підлягає зміненню в частині розподілу витрат позивача на оплату послуг адвоката, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України”).

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого  господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

Отже, оскільки про вимоги щодо стягнення пені, річних та інфляційних нарахувань в позовній заяві не йшлося, господарський суд обгрунтовано відхилив клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог за відсутністю правових підстав щодо прийняття до розгляду додаткових вимог.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 8032 грн. витрат на оплату послуг адвоката правомірно прийнята судом до розгляду, оскільки ці витрати відносяться до складу судових витрат згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України і їх розподіл здійснюється залежно від результатів вирішення спору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням особливостей щодо співрозмірності заявленої до стягнення суми витрат на оплату послуг адвоката з фактичним обсягом наданих послуг та ціною позову.

Предметом даного спору є стягнення боргу у сумі 80320 грн. 73 коп., який утворився за відповідачем за договорами поставки від 18.01.2006.

Названа сума боргу на момент пред”явлення позову до суду підтверджувалась позивачем видатковими накладними на поставку продукції на загальну суму                           123320 грн. 73 коп. та актом звірення взаємних розрахунків станом на 01.12.2005 (а.с.26-38).

Апеляційним господарським судом встановлено, що судом першої інстанції  по даній справі проведено 4 судових засідання, 2 рази розгляд справи відкладався за телеграмами відповідача про неможливість забезпечити свого представника в засідання суду та з проханням відкласти розгляд справи.

В судове засідання апеляційної інстанції 12.06.2006 відповідач (заявник апеляційної скарги) також не забезпечив участь свого представника та аналогічними телеграмами просив суд відкласти  розгляд справи, у зв”язку з чим судова колегія апеляційного господарського суду ухвалою від 12.06.2007 зобов”язала відповідача надати відомості щодо наявності юридичного відділу, кількості штатних працівників-юристів на підприємстві та докази наявності поважної причини щодо неявки представників у судове засідання 12.06.2007.

Відповідач надав суду докази наявності поважної причини щодо неявки в судове засідання апеляційної інстанції 12.06.2007 та повідомив, що до складу юридичного відділу ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” входять 4 юриста (а.с.120-122, 130-134).

Відзив на позовну заяву відповідач надав лише в останнє четверте судове засідання місцевого господарського суду –02.04.2007, в якому заперечував проти позову лише з підстав відсутності акта звірення розрахунків, будь-яких відомостей про часткову сплату боргу 23.03.2007 та 28.03.2007 відповідач не надавав.

Відповідно до частити 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежать від нього.

Відповідач не обгрунтував неможливість подання додаткових доказів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, а тому у апеляційного господарського суду відсутні правові підстави прийняття цих додаткових доказів, які в свою чергу, можуть бути враховані сторонами у справі на стадії виконання судового рішення, яка є невід”ємною частиною господарського процесу.

За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем виникнення зобов”язання відповідача по сплаті одержаної продукції (протягом 10 банківських днів з дати поставки –пункт 6.1 договору), наявність боргу у сумі 80320 грн. 73 коп. (акт звірення розрахунків станом на 01.12.2006 на вказану суму боргу –пункт 6.6 договору –а.с.38), місцевий господарський суд, виходячи з приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, дійшов правомірного висновку про обгрунтованість позову.

Проте, вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом першої інстанції не враховано, що відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

              Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України,  який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або  помічника  адвоката не  менше двох  років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.  Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.2002 у справі № 30/63).

Як свідчать матеріали справи, при розгляді справи судом першої інстанції в перше судове засідання 19.02.2007 представник позивача не з”явився взагалі (а.с.60);

в другому судовому засіданні 01.03.2007 прийняв участь представник позивача –Кучеров І.А. –директор департаменту господарських спорів, претензійно-позовної та договірної роботи з 01.10.2005 (а.с.63, 75); матеріали справи не містять відомостей про те, що Кучеров І.А. є адвокатом;

в третьому та четвертому судових засіданнях, 15.03.2007 та 02.04.2007, інтереси позивача представляв адвокат Колесніков Ю.О., про що свідчить свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю від 06.12.2000 № 635 (а.с.67, 77, 80).

Для з”ясування фактичного обсягу наданих послуг, співрозмірності розміру  відшкодування судових витрат  по оплаті послуг адвоката в сумі 8032 грн. з ціною позову та з обсягом  фактично наданих адвокатських послуг щодо ведення справи у суді апеляційним господарським судом були витребувані  у позивача докази виконання договору на надання юридичних послуг від 30.09.2005 № 29. В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.06.2007 представник позивача пояснив, що акти приймання-передачі наданих послуг, які повинні підписуватися сторонами кожного місяця за результатами наданих послуг, позивачем не складались та не підписувались (а.с.117) (технічна запис судового засідання додається до матеріалів справи).

Після оголошення перерви, в судовому засіданні, 27.06.2007, представником позивача надані до суду акти приймання-передачі наданих послуг за договором на надання юридичних послуг від 30.09.2005 № 29 за січень-квітень 2007 року, згідно з якими ТОВ „Юридична фірма „Лекс плюс” надало послуги позивачеві по збору матеріалів, складанню позовної заяви про стягнення заборгованості з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” за договором № ПВРЗ/МТЗ/0617/70 та представленню інтересів позивача в господарському суді Луганської області по справі № 7/69 (а.с.135-139).

Проте, судова колегія апеляційної інстанції критично оцінює названі акти, оскільки по-перше, в попередньому судовому засіданні представник позивача взагалі заявив про їх відсутність; по-друге, надані акти не містять конкретних посилань щодо обсягу наданих послуг та обсягу витраченого адвокатом часу.

Таким чином судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем факту надання послуг адвоката у повному обсязі на загальну суму 8032 грн., яка передбачена додатковою угодою № 1 до договору на надання юридичних послуг від 12.01.2007 № 29.

Доводи позивача про те, що названою додатковою угодою сторони змінили підстави та порядок оплати, і ця угода в сукупності з доказами фактичної сплати послуг адвоката платіжним дорученням від 15.02.2007 № 32 є підставою відшкодування цих витрат відповідачем, відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за відсутністю доказів фактичного обсягу наданих адвокатом Колесніковим Ю.О. послуг, обсягу затраченого ним часу.

          Як свідчать матеріали справи, адвокат Колесніков Ю.О. тільки двічі з чотирьох судових засідань приймав участь у засіданні суду першої інстанції, при цьому в матеріалах справи відсутні докази виконання адвокатом вимог суду щодо проведення звірення розрахунків з відповідачем, складання акту звірення з зазначенням  заборгованості  за кожним договором окремо, а також щодо надання довідки про розмір заборгованості станом на день розгляду справи, внаслідок чого у суду були відсутні відомості щодо фактичної суми боргу на момент вирішення спору.

          Відповідні відомості щодо розміру боргу не були відомі позивачеві при перегляді судового рішення в апеляційному порядку, що стало підставою оголошення перерви в судовому засіданні апеляційної інстанції.

          Отже, враховуючи, що розмір відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката повинен бути співрозмірним з ціною позову та обсягом фактично наданих послуг, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд помилково не з”ясувавши ці обставини стягнув ці витрати у повному обсязі з відповідача на користь позивача.

          Приймаючи до уваги викладені вище обставини щодо фактичного обсягу наданих послуг, які підтверджені лише представництвом адвоката, який у даній справі не з усіх питань міг надати пояснення, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове, у сумі 500 грн., відшкодування витрат на оплату послуг адвоката за рахунок відповідача.

          За таких обставин, апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення частково. Рішення господарського суду Луганської області в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката слід змінити з 8032 грн. на 500 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подачу апеляційної скарги у сумі 15 грн. (50% від оспорюваної суми) покладаються на відповідача –заявника апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” державне мито у сумі 401 грн. 60 коп., сплачене за апеляційною скаргою за платіжним дорученням від 27.04.2007 № 22095/2954 підлягає поверненню частково, у сумі 386 грн. 60 коп., у зв”язку з внесенням мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

           Керуючись ст.ст.44, 49, 101, п.4 ст.103, п.п.1, 4 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі № 7/69 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі                № 7/69 змінити в частині розподілу судових витрат на оплату послуг адвоката.

3. В пункті 2 рішення  господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі                № 7/69 слова і цифри: „витрати на оплату послуг адвоката у сумі 8032 грн.” змінити на слова і цифри: „витрати на оплату послуг адвоката у сумі 500 грн.”

4. В решті рішення суду залишити без змін.

5. Судові витрати за апеляційною скаргою по сплаті державного мита у сумі           15 грн. покласти на Державне підприємство „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна Луганської області.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна Луганської області, вул.Залізнична, 1, ід.код 09585574, державне мито у сумі 386 грн. 60 коп., зайве сплачене за платіжним дорученням від 27.04.2007 № 22095/2954.

Підставою для повернення є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

Суддя                                                                              Л.І.Журавльова

Суддя                                                                              Д.Ю.Перлов

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          ГСЛО

5-          до наряду

Внесено