Судове рішення #8007461

Справа №11-317/2008 р. Головуючий у І інстанції Попов Г.Г.

Категорія ст.186ч.2 КК України Доповідач Петлюк В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці «28» жовтня 2008 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Петлюка В.І.

Суддів Рулякова В.І., Колотило О.О.

за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Садгірського району м. Чернівців ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 17 липня 2008 року.

Цією постановою справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_3, молдованина, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працює, раніше не судимий, уродженець м. Кишинів, мешканця АДРЕСА_4,

за ст. 186 ч.2 КК України повернуто на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він у ніч з 3 на 4 березня 2004 року переслідуючи корисливу мету направлену на відкрите викрадення чужого майна, запросив до себе в гості за адресою АДРЕСА_1 громадянку ОСОБА_4 для вживання спиртних напоїв.

Знаходячись у квартирі, після того як ОСОБА_4 вжила спиртне, вона заснула, прокинулася від того як ОСОБА_2 знімав з її шиї золоті вироби. Після того як громадянці ОСОБА_4 удалося залишити приміщення даній квартирі вона виявила, що в неї було відкрито викрадене наступне майно: золотий ланцюжок вартістю 2500 гривень, золотий ланцюжок вартістю 700 гривень, золотий кулон в у вигляді кульки вставленими камінцями білого кольору вартістю 200 грн., золотий хрестик вставленими камінцями білого кольору вартістю 300 грн., мобільний телефон «Сименс С-35» бувшого користування вартістю 380 грн., стартовий пакет до мобільного телефону ЮМС вартістю 50 грн., на рахунку якого були гроші в сумі 50 грн., шкіряний чохол від мобільного телефону вартістю 20 грн., а всього ОСОБА_2 обвинувачується у відкритому заволодінні майном потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 4 200 грн., чим наніс потерпілої матеріальної шкоди на вказану суму.

Також підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що продовжуючи свою злочинну діяльність він у ніч з 5 на 6 серпня 2005 року близько 24 годин ночі знаходячись на вулиці Хотинський м. Чернівці недалеко від тролейбусної зупинки будинку №4 зазначеної вулиці, переслідуючи корисливу мету, направлену на відкрите викрадення чужого майна, вступив у попередню, злочинну змову з не встановленим слідством особою, після чого підійшли до цієї тролейбусної зупинки де на лавиці сиділи громадяни ОСОБА_7 і ОСОБА_8

Далі діючи спільно з метою придушення опору громадянина ОСОБА_7. ОСОБА_2 завдав останнього удару кулаком по обличчі, в результаті чого заподіяв йому фізичний біль, що не є небезпечно для життя і здоров'я потерпілого, після чого стали обшукувати кишені одягу ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у пошуках матеріальних цінностей. Обшукавши кишені одягу ОСОБА_7, ОСОБА_2 разом з не встановленою слідством особою, знайшли там і відкрито заволоділи грошима громадянина ОСОБА_7 на загальну суму 2000 грн., а також його особистими документами, що не представляють ніякої матеріальної цінності, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_7, матеріальний збитків на вказану суму.

Після цього ОСОБА_2 підійшов до громадянина ОСОБА_8 під погрозою застосування фізичної сили, також обшукав кишені одягу останнього, разом з не встановленою слідством особою, знайшли там і відкрито викрали його майно а саме: гроші в сумі 60 грн., мобільний телефон Нокія - 4310, вартістю 400 грн., у якому знаходилась сім карта «СІМ - СІМ» вартістю 60 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 24 грн., а усього відкрито заволоділи майном громадянина ОСОБА_8 на загальну суму 544 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, підсудний ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що не відмовляючись від своїх злочинних намірів спрямованих на відкрите викрадення чужого майна, 9 листопада 2005 року близько 9 годин ранку, вступив у попередню змову з не встановленим слідством особою, де зустріли в кафі «Кондитерське» яке розташовано біля ж/д вокзалу по вул.  Гагаріна, що в м. Чернівцях громадянина ОСОБА_9 Далі, діючи умисно і спільно, під приводом доставити останнього до дому, на своєму автомобілі марки «Мерседес-Спринтер» із транзитними номерами вивезли громадянина ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_2, де біля зазначеного будинку під впливом погрози застосування фізичної сили, придушили можливість громадянина ОСОБА_11 чинити їм опір, відкрито заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном «Флай» вартістю 400 грн., у якому знаходилася сім-карта «Асер-Вазе", вартістю 60 грн., і на рахунку якого були гроші в сумі 5 грн., портмоне вартістю 25 грн. у якому знаходилися гроші в сумі 500 грн., та документи, що не представляють ніякої матеріальної цінності, а всього відкрито заволоділи майном громадянина ОСОБА_11 на загальну суму 990 грн., чим нанесли потерпілому матеріальний збиток. Після чого з викраденим з місця вчинення злочини скрились, розпорядившись їм на свій розсуд.

Таким чином, підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він своїми навмисними діями, спрямованими на відкрите викрадення майна громадянки ОСОБА_4 на загальну суму 4200 грн., громадянина ОСОБА_7, на загальну суму 2000 грн., громадянина ОСОБА_8 на загальну суму 544 грн., громадянина ОСОБА_9 на загальну суму 990 грн., ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України - тобто відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, по кваліфікуючим ознакам, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого з погрозою застосуванням такого насильства, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив на неповноту та неправильність досудового слідства які не можуть бути усунуті в ході судового розгляду. Обґрунтовуючи своє рішення районний суд зазначив, що по справі органами досудового слідства в порушення вимог ст.22 КПК України не було вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи внаслідок чого допущена неповнота і неправильність досудового слідства яке не може бути усунута в судовому засіданні.

Так, на думку районного суду обвинувачуючи підсудного ОСОБА_2 в скоєні злочину передбаченого 186 ч.2 КК України, по окремому епізоду та посилаючись на доказ скоєння цього злочину тільки на покази потерпілої органи досудового слідства не прийняли міри для розшуку і встановлення осіб які як вбачається з показів потерпілої ОСОБА_4 були очевидцями обставин знаходження її як потерпілої в АДРЕСА_1 що в м. Чернівцях, де мав місце злочин в якому обвинувачується ОСОБА_2.

З цього ж приводу не розшуканий транспортний засіб на якому потерпіла разом як вона стверджує з підсудним ОСОБА_2, дівчиною та незнайомим чоловіком їхали в даному автомобілі та розпивали спиртне, та доїхавши до АДРЕСА_1, що в м. Чернівцях, де мав місце злочин в якому обвинувачується ОСОБА_2.

Також на думку суду першої інстанції, не перевірено оперативно розшуковими заходами обставини на яких посилається потерпіла ОСОБА_4 та свідок що вона зразу після пограбування зверталася в чергову частину районного відділу, що в м. Чернівцях із заявою про злочин, та передала працівникам міліції ксерокопії документів з фотокартками яких вона взяла з АДРЕСА_1 що в м. Чернівцях, де мав місце злочин в якому обвинувачується ОСОБА_2

Не перевірено оперативно розшуковими заходами покази підсудного ОСОБА_2, про те, що він на час звинувачення в скоєнні злочину в березні 2004 року в даній квартирі не проживав, в квартирі проводився ремонт, було відсутнє опалення і комунальні послуги.

Також на думку суду першої інстанції, необхідно встановити і допитати працівників міліції, яким згідно з показами потерпілої ОСОБА_4, вона 4 березня 2004 року подала заяву про злочин у відділі міліції за адресою АДРЕСА_5, та провести відтворення обстановки і обставин подій з потерпілою ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_12 з приводу обставин звернення до органів міліції, оформлення заяви, передачі ксерокопії документів яких ОСОБА_4 забрала з місця скоєння злочину.

По другому епізоду обвинувачуючи підсудного ОСОБА_2 в скоєні злочину передбаченого 186 ч 2 КК України, а саме відкритого викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб в ніч з 5 на 6 вересня по вул.  Хотинський, що в м. Чернівцях, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та посилаючись на доказ скоєння цього злочину, тільки на покази потерпілих яких вони змінили в судовому засіданні, органи досудового слідства не застосували ніяких оперативно розшукових заходів для розшуку другої особи на наявність якої є посилання в обвинувальному висновку та її виявленням може бути встановлені повні обставини скоєного злочину а також стан потерпілих після вживання ними алкогольних напоїв.

Крім цього на думку районного суду, виділення справи в окреме провадження щодо іншої особи негативно відбивається на всебічності повноти і об'єктивності дослідження і вирішення справи.

В апеляції помічника прокурора порушується питання про скасування постанови районного суду та направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Вважає, що рішення про повернення справи на додаткове розслідування є незаконним, прийнято районним судом необгрунтовано, оскільки суд мав змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що всі необхідні слідчі дії по справі були виконані досудовим слідством, а посилання суду на необхідність проведення оперативно розшукових слідчих дій є надуманими.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.

Приходячи до такого висновку, колегія суддів виходить із слідуючого.

Умовою повернення справи на додаткове розслідування відповідно до ст. 281 КПК України, з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, є неможливість усунення зазначених недоліків у судовому засіданні.

Суд не виконав цієї застороги закону і крім того, приймаючи рішення про направлення справи на додаткове розслідування не навів переконливих мотивів прийнятого ним рішення.

Відповідно до кримінально - процесуального законодавства, неповним признається таке досудове розслідування, у процесі якого залишилися невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяє суду з упевненістю реконструювати досліджувану подію і з безсумнівністю дійти висновку про винуватість або невинуватість обвинуваченого, форму його провини і зв'язок його дії із шкідливими наслідками, що настали, а отже, правильно вирішити кримінальну справу.

Таких порушень, на думку колегії суддів органами досудового слідства допущено не було.

Висновок суду про те, що органи досудового слідства не встановили наявність чи відсутність у потерпілої ОСОБА_4 вказаного нею майна та не вжили заходів для встановлення особи яка була очевидцем відкритого викрадення майна у потерпілої, транспортного засобу в якому вона перебувала а також доказів, що одразу після пограбування потерпіла зверталася до працівників міліції і це перешкоджає встановити обставини справи, колегія суддів вважає, є помилковим оскільки органами досудового слідства зібрано достатньо доказів, щоб дати юридичну оцінку події яка мала місце в ніч з 3 на 4 березня 2004 року в АДРЕСА_1

Передчасним, колегія суддів вважає є і висновок суду про те, що органи досудового слідства не зібрали доказів щодо наявності викраденого у потерпілого ОСОБА_8 майна.

Необгрунтованим, колегія суддів вважає, є і висновок суду, що для об'єктивного вирішення органи досудового слідства необхідно встановити в якому стані знаходились потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 після вживання ними спиртних напоїв, оскільки в матеріалах справи є відповідь на це питання, а проведення інших слідчих дій на наявність ступеня алкогольного сп'яніння в даний час не являється можливим.

Необгрунтованим колегія суддів вважає, є і висновок суду, що органи досудового слідства не зібрали достатньо доказів по епізоду відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_13

Помилковим колегія суддів вважає, є висновок суду, що виділення справи в окреме провадження щодо іншої особи негативно відіб'ється на всебічності і об'єктивності дослідження і вирішення справи.

Направляючи кримінальну справу на додаткове розслідування з цих підстав суд залишив поза увагою вимоги ст.275 КПК України, про межі судового розгляду, яка регламентує, що в разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення щодо нових осіб, суд повинен керуватися вимогами ст.ст. 276, 277, 278 КПК України.

Підлягає скасуванню і окрема постанова винесена по цій справі, оскільки вона може бути винесена на підставі матеріалів перевірених у судовому засіданні.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування є незаконним і необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді в межах пред'явленого обвинувачення необхідно ретельно перевірити всі докази у справі, дати їм всебічну оцінку і в залежності від цього вирішити питання про доведеність чи недоведеність винуватості ОСОБА_2

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 367, 374 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Садгірського району м. Чернівці задовольнити.

Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 17 липня 2008 про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 на додаткове розслідування та окрему постанову яка винесена по цій справі - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація