Справа № 22ц/146 Головуючий у 1-й інстанції Полонець C.M.
Категорія 57 Доповідач Франовська К.С.
РІШЕННЯ
Іменем України
14 січня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Франовської К.С.
суддів Широкової Л.В.
Худякова А.М.
при секретарі судового
засідання Забеліній О.О.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 20 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом Житомирського орендного підприємства теплових мереж „Житомиртеплокомуненерго" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Житомирського орендного підприємства теплових мереж „Житомиртеплокомуненерго" про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У липні 2008 р. Житомирське орендне підприємство теплових мереж „Житомиртеплокомуненерго" (далі - ЖОПТМ „Житомиртеплокомуненерго") звернулося до суду з даним позовом, просило стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги за період з 1 січня 2005 року по 1 березня 2008 року в сумі 1133 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи..
04 вересня 2008 р. відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, просив визнати такими, що не відповідають дійсності відомості про його заборгованість по сплаті комунальних послуг ЖОПТМ „Житомиртеплокомуненерго" від 03.07.2008 р. за № 4159/16 та листі за № 209/3 від 07.03.2008 p., зобов'язати ЖОПТМ „Житомиртеплокомуненерго" звернутися письмово до Богунського районного суду м.Житомира спростувавши відомості, які не відповідають дійсності та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1700 грн. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначав, що заборгованості за послуги теплопостачання він не має, відомості викладені в позовній заяві відповідача ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію(а.с.16-17, 20-21).
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 18 вересня 2008 року позовна заява ЖОПТМ „Житомиртеплокомуненерго" та зустрічна заява ОСОБА_3 об'єднані в одне провадження.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 листопада 2008 року позов ЖОПТМ „Житомиртеплокомуненерго" задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині задоволення позову ЖОПТМ „Житомиртеплокомуненерго" скасувати та ухвалити нове - про відмову ЖОПТМ „Житомиртеплокомуненерго" в задоволенні позову, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, зазначає ОСОБА_3, в порушення вимог Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, Правил користування приміщеннями житлових будинків, Законів України „Про житлово-комунальні послуги" та „Про теплопостачання" з ним не був укладений письмовий договір про надання населенню послуг з теплопостачання. Нарахування позивачем абонентської плати за обслуговування котелень та теплових мереж не передбачена чинним законодавством і порушує його права та інтереси. Розмір заборгованості наданий позивачем не відповідає дійсності і спростовується долученими ним до матеріалів справи копіями рахунків.
Крім того, ОСОБА_3 вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення , виходячи з наступного.
Як встановив суд, відповідач ОСОБА_3 є власником АДРЕСА_1 яка включена до системи централізованого теплопостачання. Теплопостачання (опалення та постачання гарячої води) здійснюється ЖОПТМ «Житомиртеплокомуненерго». Договір по наданню послуг сторонами не укладено.
Статтями 20, 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов»язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов»язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов»язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов»язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачена також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів №572 від 8.10.1992 p., із змінами, внесеними постановою KM України №45 від 24 січня 2006 року.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов»язок, а не право сторін.
Відсутність договору за умови надання послуг не є підставою для відмови у позові про стягнення оплати за надані послуги.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідача за надані послуги по теплопостачанню , починаючи з січня 2005 року з включенням суми боргу за попередній період 200 грн.27 коп. ( станом на 1.01.2005 року).
Як встановлено судом, відповідач дійсно має заборгованість по оплаті наданих послуг, оскільки відмовився оплачувати нарахування за обслуговування котельні (абонплата), або двоставковий тариф.
Відмова від оплати вказаних нарахувань є безпідставною.
Так, Конституційним Судом, України в справі №1-18/99 від 2.03.99р. ухвалено рішення, на підставі якого відповідно до ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних та інших послуг віднесено до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів, а повноваження щодо забезпечення здійснення державної політики цін, визначення переліку товарів і послуг, державні фіксовані те регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, визначення повноважень органів виконавчої влади в галузі встановлення цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) покладено на Кабінет Міністрів України.
Двоставковий тариф на послуги опалення для населення вперше встановлений у Житомирі рішенням сесії Житомирської міської ради №256 від 10 вересня 2003 року на підставі наказу Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України №191 від 8 вересня 2000 року «Про затвердження Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду» та Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого постановою KM України №955 від 10 липня 2006 року. В подальшому, з цього питання приймались рішення № 334 від 12.05.2005 року, №333 від 12.05.2005 року, №527 від 13.07.2006 року, №526 від 13.07.2006 року, №772 від 26.10.2006 року, № 136 від 28.02.2008 року (а.с.96-107).
Таким чином, вказані тарифи встановлені відповідно до чинного законодавства, в межах повноважень виконкому міської ради, тому позивач обгрунтовано проводить нарахування оплати з включенням так званої абонентської плати (обслуговування котельні), або двоставкового тарифу.
Правильність розрахунку двоставкового тарифу послуг з теплопостачання ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» підтверджена аудиторським висновком.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача 1133 грн.02 коп. заборгованості за надані послуги, місцевий суд виходив з того, що заборгованість слід стягувати з 1 січня 2005 року. Проте з таким висновком повністю погодитись не можна. Згідно зі ст.257, ч.3, 4 ст.267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В матеріалах справи є письмові заперечення відповідача проти позову (а.с. 11), у яких він посилається на сплив позовної давності. Суд цієї заяви при ухваленні рішення не врахував.
Відтак, оскільки правовідносини, що виникли, мають зобов»язальний характер, позивач мав дізнатися про невнесення відповідачем плати за надані послуги наступного місяця після невнесення такої плати. Приймаючи до уваги, позов пред»явлено 25 липня 2008 року, то заборгованість по оплаті послуг теплопостачання не може бути стягнута після закінчення позовної давності, яка обраховується з 25.07.2005 року.
Таким чином , до стягнення належить з пред»явленої суми заборгованості 747грн.74 коп., рахуючи заборгованість з серпня 2005 року ( за 2005 рік , з серпня місяця - борг по оплаті двоставкового тарифу 81 грн. 63 коп., за 2006 рік - борг такого ж характеру за січень-жовтень, всього 230 грн.86 коп., та борг за послуги по опаленню за квітень 30грн., вересень 29 грнг.04 коп., разом за 2006 рік 289грн.90 коп., за 2007 рік - 313 грн. 10 коп. за січень - жовтень по оплаті двоставкового тарифу, та борг за опалення - за листопад 1грн, грудень 0, 11 грн., всього за 2007 рік 314грн.21 коп., за 2008 рік за січень та лютий борг 62 грн. по оплаті двоставкового тарифу. Всього заборгованість становить: 81грн.63 коп.+289грн.90 коп. + 314 грн. 21 коп., +62 грн. = 747грн.74 коп.
На підставі наведеного апеляційний суд змінює судове рішення місцевого суду в частині розрахунку боргу та відмовляє у стягненні боргу, який утворився поза межами позовної давності.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
В решті рішення не оскаржено.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309, 314-315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 20 листопада 2008 року в частині стягнення суми заборгованості за послуги по теплопостачанню , надані з серпня 2005 року по лютий 2008 року змінити, зазначивши, що стягненню з ОСОБА_3 на користь ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» підлягає 747грн. 74 коп., в частині стягнення боргу по оплаті комунальних послуг за період до 25 липня 2005 року, - рішення скасувати, ухвалити нове, яким у позові відмовити за спливом позовної давності.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.