Справа № 11-367/2008 Головуючий у І інстанції Ярема Л.В.
Категорія ст.ст.186 ч.2, 309 ч.2 КК України Доповідач Дембіцька О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «23»грудня 2008 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорної С.П.
суддів Яцинюка В.Ф.
Дембіцької О.О.
за участю прокурора Малик Н.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець м. Рівне, мешканець с.Мушкатівка Борщівського району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, не працюючий , раніше судимий 26.03.2002 року Борщівським районним судом Тернопільської області за ст.309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України, 10.06.2002 року Борщівським районним судом Тернопільської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 04.05.2006 року Борщівським районним судом Тернопільської області за ст.162 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, 08.08.2006 року Борщівським районним судом Тернопільської області за ст.ст.308 ч. 1, 309 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 29.11.2007 року на підставі акту амністії, засуджений за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, за 309 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу залишена у виді взяття під варту. Повністю задоволений позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди. Вирішене питання про судові витрати.
Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджений за те, що у січні 2008 року повторно у с.Мушкатівка Борщівського району Тернопільської області знайшов, тим самим незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб-макову соломку вагою 22, 36 г, яку незаконно зберігав на горищі власного будинку у с.Мушкатівка до 19.01.2008 року. У вказаний день ОСОБА_2 незаконно без мети збуту перевіз наркотичний засіб-макову соломку вагою 22, 36г до смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області, де був затриманий працівниками міліції, а наркотичний засіб вилучено.
Також ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 24.02.2008 року о 20 годині повторно біля магазину «Кайзер» по вул. Гагаріна, 51 м. Чернівці відкрито викрав майно ОСОБА_3: жіночу сумку вартістю 87 грн., у якій знаходились гроші у розмірі 107 грн., мобільний телефон»Сіменс» вартістю 250 грн зі стартовим пакетом вартістю 25 грн. та зарядним пристроєм, два ключі та посвідчення інваліда на ім»я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а всього заволодів майном потерпілої на загальну суму 469грн.
На зазначений вирок подана апеляція засудженим ОСОБА_2, у якій просить вирок суду скасувати. Вважає, що незаконно засуджений за ст.186 ч.2 КК України, оскільки даного злочину не вчиняв. Судом при постановленні вироку в цій частині не були взяті до уваги докази, які свідчать про його невинуватість у вчиненні грабежу, а у основу вироку покладені суперечливі докази, яким не дана оцінка.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає апеляцію необгрунтованою, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції, доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Вина засудженого у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні повторно без мети збуту наркотичного засобу-макової соломки вагою 22, 36г у січні 2008 року при обставинах, викладених у вироку суду, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами та не оспорюється у апеляції.
Доводи засудженого про те, що він не вчиняв злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, спростовуються доказами, перевіреними судом та викладеними у вироку.
Так, потерпіла ОСОБА_3 при допиті її слідчим /а.с.76-78/ та у судовому засіданні показала, що 24.02.2008 року близько 20 години біля магазину»Кайзер» по вул. Гагаріна, 51 м.Чернівці незнайомий чоловік вирвав з її рук жіночу сумочку з особистим майном / всього на суму 469грн/ та побіг у напрямку вул. Бережанської м.Чернівці. Вона звернулась до працівників міліції, які проходили поряд, розповіла про обставини скоєного та вказала
прикмети злочинця. На вул. Бережанській працівники міліції затримали чоловіка, який викрав її майно - ОСОБА_2
Під час проведення очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 потерпіла підтвердила, що саме ОСОБА_2 24.02.2008 року біля магазину»Кайзер» по вул. Гагаріна відкрито заволодів її майном/ протокол очної ставки на а.с. 137-140 судом досліджувався/.
Допитані у судовому засіданні свідки-працівники міліції ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 показали, що 24.02.2008 рокі близько 21 години за вказаними потерпілою прикметами на вул. Бережанській м.Чернівці затримали чоловіка, який відкрито викрав у неї сумку біля магазину «Кайзер». Ним виявився ОСОБА_2
З протоколу виявлення і вилучення від 24.02.2008 року /а.с.58/ встановлено, що у підсуднього при затриманні вилучили зарядний пристрій до мобільного телефону»Сіменс» та кошти у розмірі 67 грн.
Твердження апелянта про те, що вилучений при затриманні зарядний пристрій до мобільного телефону»Сіменс» належить йому, а телефон, до якого комплектувався пристрій, він продав у кінці січня 2008 року, спростовані показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_3 Зокрема, свідок показала, що у ОСОБА_2 мобільного телефону не було, тому він періодично користувався телефоном її подруги, у якої проживав на квартирі /а.с.262/. З показань потерпілої вбачається, що вилучений у ОСОБА_2 зарядний пристрій належить їй, упізнала його по формі штекера.
З протоколу явки з повинною від 25.02.2008 року, зареєстрованої у встановленому порядку, вбачається, що ОСОБА_2 повідомив про факт відкритого викрадення ним сумочки у незнайомої жінки 24.02.2008 року о 20год.
Дані, що містяться у протоколах допиту ОСОБА_2 як підозрюваного /а.с.112/ та обвинуваченого /а.с.143/ свідчать про визнання підсуднім вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України при обставинах, про які вказала потерпіла. Крім того, з показань ОСОБА_2, зафіксованих протоколами, вбачається, що після вчинення грабежу він на вул. Бережанській оглянув вміст сумки потерпілої. Виявив кошти та зарядний пристрій до мобільного телефону, які залишив собі. Сам мобільний телефон, що знаходився у сумці, викинув разом із сумкою на вул. Бережанській.
З протоколу відтворення обстановки та обставин події /а.с. 145-147/ встановлено, що під час досудового слідства ОСОБА_2 добровільно у присутності понятих показав, яким чином скоїв грабіж 24.02.2008 року. Крім того, вказав місце на вул. Бережанській, де викинув сумку потерпілої.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано поклав у основу вироку послідовні показання потерпілої і свідків, які узгоджуються між собою та з показаннями ОСОБА_2 під час досудового слідства, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, тому доводи апеляції щодо постановления судом вироку на суперечливих доказах колегія суддів вважає необгрунтованими.
Показання свідка ОСОБА_9, на які є посилання у апеляції, можуть свідчити про імовірно вчинені відносно нього /свідка/ протиправні дії та не є предметом розгляду по кримінальній справи, де потерпілою є дружина свідка - ОСОБА_3 Повідомлення ОСОБА_9 суд у відповідності з вимогами ст.97 КПК України направив за належністю до Шевченківського РВ УМВСУ в Чернівецькій області.
Посилання ОСОБА_2 у апеляції на застосування незаконних методів слідства, внаслідок чого він визнавав вину у пред»явленому обвинуваченні, є необгрунтованими, оскільки викладені обставини перевірялись прокуратурою Шевченківського району м. Чернівці та підтвердження не знайшли /постанова про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України на а.с.250/.
Таким чином, проаналізувавши досліджені докази, суд першої інстанції вірно оцінив невизнання підсуднім вини як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне та прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ст.186 ч.2 КК України - відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_2 районний суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, відсутність обтяжуючих та пом»якшуючих покарання обставин, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, негативно характеризується по місцю проживання. Посилання апелянта на неврахування судом як пом»якшуючої обставини наявності у нього на утриманні неповнолітньої дитини є безпідставним, оскільки таких даних встановлено не було.
З врахуванням обставин справи та даних про особу засудженого суд призначив ОСОБА_2 покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, тому підстав для задоволення апеляції не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 - без змін.