Справа № 22ц-185 Головуючий у суді 1 інст. Мельничук О.О.

Категорія 44 Суддя - доповідач Кашапова Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді Кашапової Л.М.

суддів Снітка C.O.

Олексієнка М.М.

при секретарі Ганько Ю.І.

з участю прокурора, представників позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон" на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2008 року

по справі за позовом прокурора Чуднівського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон" про визнання договору оренди землі недійсним, -

встановила:

В липні 2008 року прокурор Чуднівського району Житомирської області, діючи в інтересах ОСОБА_3, звернувся в суд з позовом до ТОВ СП „Нібулон", в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 02 лютого 2008 року, посилаючись на те, що він не відповідає вимогам закону, так як ОСОБА_3 його не підписувала.

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2008 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 02 лютого 2008 року між ТОВ СП „Нібулон" та ОСОБА_3, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Стягнуто з ТОВ СП „Нібулон" в доход держави 51 грн. судового збору та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнуто з ТОВ СП „Нібулон" на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 1095грн. 54коп. на відшкодування судових витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі ТОВ СП „Нібулон" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом грубо порушено норми процесуального та матеріального закону, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір оренди землі також може бути визнаний недійсним у разі відсутності у договорі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України „Про оренду землі", а також порушення вимог ст.ст.4-6, 11, 17 та 19 вказаного Закону.

Згідно вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2008 року між ТОВ СП „Нібулон" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1, 8741 га, яка розташована на території Тютюнниківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, що належить ОСОБА_3 на праві власності згідно Державного акту серії ЖТ №006015 від 16.09.2003 року. Договір зареєстровано у Чуднівському РРО, про що у Державному реєстрі земель Центру Державного земельного кадастру вчинено запис від 28 лютого 2008 року за №040822400186 (а.с.6-8).

Висновком судово - почеркознавчої експертизи від 14.10.2008 року №43 встановлено, що підпис в якості орендодавця в договорі оренди земельної ділянки виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

За вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що на підставі ч.1 ст.215 ЦК України спірний договір слід визнати недійсним оскільки він укладений з порушенням вимог ч.1 ст.202, ч.3 ст.203, ч.2 ст.207 ЦК України: було відсутнє волевиявлення орендодавця ОСОБА_3

Оскільки в позовній заяві не було поставлено вимог про повернення сторін у первісний стан щодо володіння і користування земельною ділянкою, а в судовому засіданні сторони пояснили, що договір не приводився до виконання, наслідки визнання угоди недійсною, передбачені ст.216 ЦК України, місцевим судом не застосовувалися.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін і постановив законне та обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон" відхилити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2008 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.