Справа № 22ц-20081/2009 Головуючий у 1-ій інстанції Бардін О.С.

Категорія 31 (1) Доповідач Савіна Г.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: судді Неклеси В.І.

Суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.

при секретарі: Іванюк О.В.

за участю: за участю: представника позивача - Боровець Ірини Степанівни, представника державного підприємства «Криворізьке лісове господарство» - Олексієнка Олександра Григоровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2006 року за позовом криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах державного підприємства «Криворізьке лісове господарство» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

07 вересня 2005 року Криворізький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах державного підприємства «Криворізьке лісове господарство» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на підтвердження позовних вимог на те, що вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2005 р. ОСОБА_4 визнано винним в неналежному виконанні своїх обов'язків по охороні ліса від самовільної порубки в період з 12 до 27 лютого 2004 р. у кварталах №№ 66, 67, 68 Дзержинського лісництва Криворізького державного лісогосподарського підприємства, внаслідок чого невстановленими особами було незаконно знищено дерева на загальну суму 9851, 50 грн., за що ОСОБА_4 було засуджено за ст. 197 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу на користь держави. На підставі вироку, який набрав законної сили, та згідно ст. 1166 ЦК України прокурор просив стягнути з ОСОБА_4 на користь державного підприємства «Криворізьке лісове господарство» на відшкодування матеріальної шкоди 9851, 50 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2006 р. позов позивача залишено без задоволення.

На рішення суду Криворізьким міжрайонним Природоохоронним прокурором було подано апеляційну скаргу, яку ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2006 р. було частково задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2006 р. скасовано, а позов залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2008 р. ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2006 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі Криворізький міжрайонний природоохоронний прокурор ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, оскільки судом було допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Суд помилково дійшов висновку, що підставою для стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди можуть бути норми трудового законодавства, оскільки матеріальну шкоду завдано Криворізькому державному лісогосподарському підприємству, з яким він знаходився у трудових правовідносинах, в той час як згідно вироку суду, матеріальну шкоду у розмірі 9851, 50 грн. було завдано державі, проте, суд в порушення вимог ст. 61 ЦПК України, не взяв до уваги вирок суду, який набрав законної сили. Суд безпідставно вказав у рішенні, що підприємством розмір матеріальної шкоди розраховано без урахування дерев, які були спиляні і повернуті лісовому господарству та можуть бути реалізовані, а отримані кошти зараховані в рахунок відшкодування шкоди, оскільки розмір шкоди, заподіяної лісовому господарству, внаслідок самовільної рубки, обчислюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1464 від 05 грудня 1996 р. «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству», якою не передбачена можливість відшкодування збитків внаслідок реалізації деревини, яка залишилась внаслідок рубки дерев.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 309 ЦПК України передбачує підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Зокрема, згідно п.3 ч.1 цієї статті такою підставою є невідповідність висновків суду обставинам справи; п. 4 ч. 1 -порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 працював на посаді лісника в ДП «Криворізьке лісове господарство» на протязі 2004 року. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків по охороні лісу на протязі часу з 12 по 27 люте 2004 р. невстановленими особами було знищено дерева, чим державі були спричинені збитки у розмірі 9851, 50 грн.

За вказаним фактом ОСОБА_4 вироком Дзержинського районного суду від 01 червня 2005 р. визнано винним і засуджено за ст. 197 КК України за неналежне виконання особою, якій доручено охорону чужого майна, своїх обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для власника майна.

Вирок суду не оскаржено та він набрав законної сили.

Частиною 4 ст. 61 ЦПК України передбачено підставу звільнення від доказування -вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. З огляду на це, та враховуючи, що за змістом статей 3, 6 Лісового Кодексу України «ліс» - це сукупність землі, рослинності, на якій домінують дерева та кущі, ліса України є національним багатством і всі ліса України є власністю держави, суд, ухвалюючи рішення про відмову позивачу у задоволенні позову, помилково дійшов висновку, що шкоду було спричинено ОСОБА_4 державі в особі державного підприємства «Криворізьке лісове господарство», з яким він знаходиться у трудових правовідносинах, з укладенням письмового договору про повну матеріальну відповідальність з урахуванням того, що ОСОБА_4 було засуджено за неналежне виконання обов'язків по охороні ліса, що спричинило тяжкі наслідки для власника майна (ст. 197 КК України), тому підставою для стягнення з відповідача матеріальної шкоди можуть бути лише норми трудового законодавства, передбачені главою 9 Кодексу законів про працю України.

Судом також вірно було зазначено, що відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України ці зобов'язання виникають не на договірних умовах, ОСОБА_4 ж засуджено було за неналежне виконання своїх трудових обов'язків - обов'язків лісника, а тому спір не підлягає вирішенню за положеннями ст. 1166 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.