Справа 22ц -1559 2008
Головуючий по 1 інстанції Марцішевська О.М.
Категорія: № 51, 52
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко СП.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства «УТОС» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаського учбово-виробничого підприємства «УТОС» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та затрат по закупівлі сировини,
встановила:
03.03.2008 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Черкаського УВП «УТОС» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та затрат по закупівлі сировини.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що працював в Черкаському УВП «УТОС» з 1970 року на різних посадах, з 24.10.2005 р. переведений на посаду складальника виробів із пластмас, фактично виконував роботи з обрізання щіток.
Наказом від 05.12.2007 р. він був переведений на процес набивки щіток. Вказане переведення вважав незаконним, оскільки згоди на нього не давав, виконання роботи по набивці щіток з опущеною головою та перенесення вантажів зашкодило б його стану здоров'ю, про що надав директору медичну довідку. У зв'язку з виникненням спору щодо правомірності переведення його на роботу по набивці щіток приходив на робоче місце, але роботу по набивці щіток виконувати відмовлявся, наполягав на тому, щоб адміністрація надала йому можливість виконувати роботу по обрізанню щіток, яку він виконував раніше, проте в цьому йому було відмовлено.
Наказом від 04.02.2008 р. за № 2 - к він був звільнений з роботи за п. 4 ст. 40 КзпП України за прогули. Звільнення з роботи вважає незаконним, дії адміністрації Черкаського УВП «УТОС» такими, що порушують його трудові права.
Просив суд поновити його на роботі складальником виробів з пластмас на УВП «УТОС», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного
прогулу, стягнути понесені ним в жовтні 2005 року затрати по закупівлі сировини, а саме полістиролу для виготовлення розеток, в сумі 1050 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2008 року позовні вимоги позивача задоволені.
Поновлено ОСОБА_2 на посаді складальника виробів із пластмас Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих з 5 лютого 2008 року.
Стягнуто з Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 202 грн.86 коп., затрати по закупівлі сировини в сумі 1050 грн., всього стягнути 3 252 грн. 86 коп.
Стягнуто з Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих витрати з інформаційно-технічного розгляду справи на користь УДК в м. Черкаси в сумі 30 грн. Стягнуто з Черкаського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих державне мито на користь держави в сумі 51 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі допущене до негайного виконання.
В апеляційній скарзі Черкаське учбово-виробниче підприємство «УТОС» просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права та з підстав неповного з'ясування обставин справи, скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
При цьому апелянт вказав, що у оскаржуваному рішенні дано невірне тлумачення ст. 32 КзпП України, займана позивачем посада не зводилась до виконання лише однієї виробничої функції. Крім того, на думку апелянта, хоча згода профспілкового органу була отримана з певним порушенням процедури її надання, проте, зазначене порушення не може слугувати підставою для визнання звільнення не законним.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у своїх запереченнях на скаргу її доводи не визнала, вказавши на їх безпідставність і на законність та обґрунтованість рішення суду.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, та їх представників, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги позивача районний суд виходив з того, що позов є обґрунтований.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 являється інвалідом другої групи по зору.
На Черкаському учбово-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих позивач працював з 1970 року на різних посадах, з 24.10.2005 р. був переведений на посаду складальника виробів із пластмас, фактично ж виконував роботу з обрізання щіток.
За час роботи на підприємстві ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, за сумлінне виконання трудових обов'язків неодноразово заохочувався.
Наказом № 44 від 05.12.2007 р., для удосконалення технологічного процесу та налагодження морально - психологічного клімату в колективі, позивача було переведено на процес набивки щіток.
При переведенні ОСОБА_3, згідно наказу № 44 від 05.12.2007р. із заготівельного процесу на процес набивка щіток, фактично була змінена трудова функція позивача на Черкаському УВП «УТОС». Так, до переведення ним виконувалась робота по обрізанню щіток, а після переведення істотно змінились умови праці позивача, постільки виконання набивки щіток було пов'язане з перенесенням вантажів та виконанням роботи з постійно
опущеною головою, у зв'язку з чим було протипоказане позивачу за його станом здоров'я, що стверджується довідкою лікаря окуліста Черкаського УВП «УТОС» від 12.12.2007 р. а. с. 7.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що дане переведення без згоди позивача проведене адміністрацією Черкаського УВП «УТОС» в порушення вимог ст. 32 КзпП України.
При цьому, районний суд правомірно врахував і те, що причиною зміни трудової функції позивача згідно з наказом № 44 від 05.12.2007 р. було визначено налагодження морально-психологічного клімату в колективі, тоді як згідно трудового законодавства зміна умов праці може бути обумовлена лише змінами в організації виробництва і праці.
Крім того, під час розгляду справи було встановлено, що після надання позивачем адміністрації медичної довідки від 12.12.2007 p., майстер пропонував ОСОБА_3 іншу роботу по складанню розеток, однак наказ № 44 від 05.12.2007 р. по переведенню позивача на набивку щіток адміністрацією скасований чи змінений не був.
На ряду з викладеним, суд встановивши, що в період спору між адміністрацією Черкаського УВП «УТОС» та ОСОБА_3 щодо правомірності переведення його на іншу роботу останній приходив на робоче місце, але роботу по набивці щіток виконувати відмовлявся, наполягав на тому, щоб адміністрація надала йому можливість виконувати роботу по обрізанню щіток, яку виконував раніше, а отже такі дії позивача не являються прогулом, тобто відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, обґрунтовано прийшов до висновку, що звільнення позивача за п.4 ст. 40 КзПП України за прогул являється безпідставним, так як невихід працівника на роботу в зв'язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин.
Окрім того, судом було встановлено, що при розірванні трудового договору з ОСОБА_3 було допущено порушення норм законодавства, яке регулює вивільнення працівників, зокрема згода на його звільнення надана на засіданні профкому, на якому позивач не був присутній, за відсутності даних про належне та завчасне його повідомлення про час та місце проведення даного засідання профкому та питань, які будуть на ньому розглядатись.
Разом з тим, в наказі про звільнення не зазначено, в чому конкретно проявилось дисциплінарне правопорушення, що стало приводом для звільнення, зокрема за прогул в який день звільнений позивач, що унеможливлює визначити, чи дотриманий встановлений законодавством строк для накладення дисциплінарного стягнення, при звільненні позивача власником або уповноваженим ним органом не до держані передбачені статтями 148, 149 КзпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, а саме у позивача не відбирались пояснення з приводу дисциплінарного правопорушення, не враховувались при звільненні обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника на підприємстві тривалістю 37 років.
ОСОБА_3 в період роботи в Черкаському УВП «УТОС» в жовтні 2005 року придбав на свій рахунок сировину для забезпечення виробничого процесу, а саме полістирол для виготовлення розеток вартістю 1050 грн., що не оспорював відповідач, у зв'язку з чим суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача затрат по закупівлі сировини в розмірі 1050 грн. підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 32, 40, 43, 147-1, 148, 149 КзпП України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та беручи до уваги роз'яснення Пленуму Верховного Суду України постанови № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» викладені в п.п.18, 22 обґрунтовано прийшов до висновку, що звільнення позивача з роботи було проведено з порушенням норм трудового законодавства України, у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги поновивши ОСОБА_3 на роботі та стягнувши з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2202, 86 грн., який апелянт не оскаржував, та затрати по закупівлі сировини в сумі 1050 грн.
Доводи апелянта, викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування рішення суду.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства «УТОС» відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.