Справа 22ц- 1569 2008 p.
Головуючий по 1 інстанції Манько М. В.
Категорія на ухвалу
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Смілянської районної державної адміністрації про визнання не дійсним та скасування розпорядження Смілянської РДА,
встановила:
11.07.2008 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Смілянської районної державної адміністрації про визнання не дійсним розпорядження Смілянської РДА.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що ним за попереднім погодженням з відповідачем та з його дозволу була розроблена технічна документація на дві земельні ділянки, що знаходяться в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області та віднесені до земель резервного фонду вказаної сільської ради.
01.04.2004 р. ним з відповідачем був укладений договір оренди земельних ділянок площею 176, 22 га строком на 10 років, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку в зв'язку з відсутністю землевпорядної документації та прийнято від попереднього землекористувача ТОВ «Торговий дім «Сміла» вказані земельні ділянки у фактичне користування.
На протязі 2004 - 2005 років він добросовісно обробляв дані земельні ділянки. У зв'язку з несприятливими погодними умовами у 2004 р. він не зміг розрахуватись в повному обсязі з за оренду земельних ділянок та станом на 01.10.2005 р. мав борг в сумі 32 084 грн.
У липні 2005 р. головою райдержадміністрації йому було запропоновано погасити борг.
В серпні 2005 р. Смілянська ОДПІ попередила його про те, що до нього будуть застосовані примусові заходи по погашенню податкового боргу, на що він повідомив останніх, що на площі 108 га виростив соняшник в кількості близько 164 - 170 т.
Однак, Смілянська ОДПІ та Смілянська райдержадміністрація вирішили питання по погашенню заборгованості не правовим шляхом.
22.07.2005 р. Смілянською ОДПІ був складений завідомо фіктивний акт за участю голови Носачівської сільської ради про власника посівів соняшника, що був ним вирощений. Того ж дня голова Носачівської сільської ради дав пояснення посадовим особам Смілянської ОДПІ про те, що йому не відомо ким використовується поле на землях резерву.
14.09.2005 р., на підставі зібраних матеріалів, начальник МВПМ Смілянської ОДПІ надіслав на ім'я голови Смілянської РДА лист про визнання безхазяйними посівів соняшника на вищевказаних землях.
15.09.2005 р. головою Смілянської РДА, на його думку, з перевищенням владних повноважень, було винесено розпорядження № 338 про визнання посівів соняшника на землях резерву на площі 113 га безхазяйними, їх реалізацію та спрямування виручених коштів в дохід держави.
Належний йому врожай соняха в ніч з 28 на 29 вересня 2005 р. було зібрано та в подальшому реалізовано, а одержані від реалізації кошти були направлені в дохід держави.
Просив суд визнати недійсним та скасувати розпорядження райдержадміністрації № 338 від 15.09.2005 р.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2008 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства у справі за вказаним позовом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити на розгляд до районного суду в іншому складі суду.
При цьому вказується, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2008 р. визначено, що даний спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.06.2008 р. визначено, що спір не підлягає розгляду в господарських судах.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Відмовляючи у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, районний суд виходив з того, що подана позивачем позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як у відповідності до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. З огляду на те, що розпорядження, яке просить визнати недійсним позивач винесене органом з владними повноваженнями тому, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, так як даний спір повинен вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.
Проте, судова колегія вважає, що до такого висновку районний суд прийшов з порушенням цивільно - процесуального законодавства України.
Статтею 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до змісту п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Адміністративний позов це є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах - п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України.
При цьому п. 1) ч. 1 статті 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що позивач звернувся в суд в порядку цивільного судочинства з позовом до Смілянської районної державної адміністрації про визнання не дійсним розпорядження Смілянської РДА № 338 від 15.09.2005 р. «Про визнання майна безгосподарним», яким визнано посівів соняшника на землях резерву на площі 113 га, що знаходяться в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області безхазяйними, їх реалізацію та спрямування виручених коштів в дохід держави.
При цьому позивач посилається на правовірність використання ним земельних ділянок резервного фонду в адміністративних межах Носачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області та належність йому вирощеного врожаю соняшника.
Таким чином, предметом спору є право користування спірною земельною ділянкою та відновлення порушених прав з приводу вирощеного на ній врожаю. Тобто, між даними особами існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
На ряду з викладеним слід відзначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2008 р. у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до Смілянської РДА Черкаської області про визнання не чинним розпорядження, також визначено, що між сторонами існує спір про право користування земельною ділянкою, що виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства. У зв'язку з чим було закрито провадження у вказаній справі в порядку адміністративного судочинства та роз'яснено позивачу право звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.06.2008 р. провадження у справі приватного підприємця ОСОБА_2 до Смілянської РДА про визнання розпорядження недійсним, припинено з тих підстав, що в ході розгляду справи було встановлено, що постановою господарського суду Черкаської області № 11/3843а від 28.09.2006 р. було припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_2 - фізичної особи.
Проте суд не взяв до уваги наведені ухвали судів.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, ухвала суду до скасування з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 304 , 307 , 312 , 313 , 314 , 315 , 319 ЦПК України, судова колегія
судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 липня 2008 року скасувати.
Справу направити до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.