Справа № 22ц-17584/)2008 р.

Головуючий по 1 інстанції Колода Л.Д.

Категорія: 39

Доповідач   в   апеляційній інстанції Магда Л.Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2008 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Магди Л.Ф.

суддів     Трюхана Г.М.  Бабенка В.М.

при секретарі        Бурдуковій О.В.

з участю прокурора Пащенка СМ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ЗАТ "Графія Україна" на заочне рішення Придніпровського районного суду м.  Черкаси від 24 липня 2008 р. по справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Графія Україна" до ОСОБА_2 про захист честі,  гідності,  ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,  вивчивши матеріали справи, -

встановила:

Закрите акціонерне товариство "Графія Україна" 5 грудня 2007 р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі,  гідності,  ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. В позовній заяві вказувало,  що відповідач працював у товаристві пресувальником відходів відділу обробки вантажів і наказом від 10 травня 2007 р. був звільнений з роботи за  ст.  38 КЗпП України.

14 травня 2007 р. ОСОБА_2 на ім'я голови правління ЗАТ надіслав заяву,  в якій зазначив,  зокрема,  що 10 травня 2007 р. начальник відділу обробки вантажів ОСОБА_3  здійснив моральний натиск на працівників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_4,  внаслідок чого останні написали заяви про звільнення з роботи за власним бажанням,  а відповідач перенервував і,  ішовши додому,  спіткнувся і пошкодив хворе коліно.

Аналогічну інформацію відповідач навів і в позовній заяві та уточненій позовній заяві,  поданій до Придніпровського районного суду до товариства про поновлення на роботі,  стягнення заробітної плати та моральної шкоди.

Крім того,  у серпні-вересні 2007 р. ОСОБА_2 разом зі скаргою на дії товариства щодо відсутності оплати його листків непрацездатності надав до Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області інформацію про застосування до нього з боку товариства психічного тиску,  внаслідок чого проти його волі була написана заява про звільнення за власним бажанням.

Товариство вважало негативну інформацію щодо тиску на ОСОБА_2 при написанні ним заяви про звільнення,  наведену у згаданих вище заявах і скаргах,  неправдивою і неправомірно розповсюдженою відповідачем,  а відтак такою,  що принижує ділову репутацію товариства та її працівників. Під час розгляду справи про поновлення на роботі докази про вчинення на відповідача неправомірного тиску судом встановлені не були,  в задоволенні його позову було відмовлено.

Тому ЗАТ «Графія Україна» просило суд визнати недостовірною розповсюджену відповідачем інформацію щодо застосування до ОСОБА_2 з боку товариства та начальника відділу товариства ОСОБА_3  тиску при написанні заяви про звільнення з роботи за власним бажанням,  зобов'язати відповідача принести вибачення товариству та ОСОБА_3  кожному,  письмово за розповсюджену недостовірну інформацію щодо вчинення на нього тиску при написанні заяви про звільнення,  стягнути із ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Графія Україна» 10 тис.  грн. на відшкодування моральної шкоди та 618 грн. судових витрат по справі.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду від 24 липня 2008 р. в задоволенні позову ЗАТ «Графія Україна» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду,  голова правління товариства подав апеляційну скаргу,  в якій просить про скасування заочного рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову,  посилаючись на те,  що суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права,  висновки суду,  зокрема щодо висловлювань ОСОБА_2,  які на думку суду є його оціночним судженням,  критичною оцінкою певних фактів та недоліків з боку товариства,  не відповідають обставинам справи,  являються помилковими.

Заслухавши суддю-доповідача,  представника апелянта,  який підтримав апеляційну скаргу,  прокурора,  який вважав рішення суду постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів приходить до висновку про те,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом в ході розгляду справи встановлено,  що ОСОБА_2 з 1999 р. працював у позивача на посаді пресувальника вантажів і наказом голови правління від 10 травня 2007 р. був звільнений з роботи за  ст.  38 КЗпП України. Не погоджуючись із звільненням з роботи,  відповідач звернувся з заявою до голови правління товариства,  а пізніше до суду з позовом про поновлення на роботі,  мотивуючи свої вимоги тим,  що при написанні заяви про звільнення з роботи за власним бажанням на нього було здійснено тиск з боку начальника відділу обробки вантажів ОСОБА_3  Також відповідач звертався за захистом своїх прав до Територіальної інспекції праці в Черкаській області.

Перевіривши доводи позивача про поширення ОСОБА_2 недостовірної інформації,  що порочить ділову репутацію товариства,  суд обґрунтовано прийшов до висновку про те,  що заяви відповідача до вказаних вище органів і осіб не містять в собі ознак поширення недостовірної інформації.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові від 28 вересня 1990 р. «Про застосування судами законодавства,  що регулює захист честі,  гідності і ділової репутації громадян та організацій» з послідуючими змінами і доповненнями під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі,  передачу по радіо,  телебаченню,  з використанням інших засобів масової інформації,  викладення в характеристиках,  заявах,  листах,  адресованих іншим особам,  повідомлення в публічних виступах,  а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Поширенням відомостей також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів,  лозунгів,  інших творів,  а так само розповсюдження серед людей листівок,  що за своїм змістом або формою порочать честь і гідність громадянина або організації. Проте повідомлення таких відомостей лише особі,  якої вони стосуються,  не може визнаватись їх поширенням.

Крім того,  звернення особи до правоохоронних чи судових органів за захистом своїх прав,  порушених іншою особою,  також не можуть розглядатись як поширення неправдивих відомостей.

В апеляційній скарзі наводяться ті ж доводи,  що і під час розгляду спрви,  які перевірялись судом і їм була надана відповідна оцінка.

Тому колегія суддів вважає,  що суд на законних підставах ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову ЗАТ «Графія Україна» про захист ділової репутації товариства та відшкодування моральної шкоди і підстав для скасування рішення суду не вбачає.

А тому керуючись  ст.  ст.  307,  308,  314,  315ЦПК України,  колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ЗАТ "Графія Україна" відхилити,  заочне рішення Придніпровського районного суду м.  Черкаси від 24 липня 2008 р. по справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Графія Україна" до ОСОБА_2 про захист честі,  гідності,  ділової репутації та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.