Справа № 22ц/93 Головуючий в суді 1-ї інстанції Мельничук О.О.

Категорія 45 Доповідач Балашкевич С.В.

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого - судді Балашкевича С.В.

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.

при секретарі Ганько Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Коровинецька агропромислова компанія», третя особа державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про визнання договору оренди землі недійсним та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

встановила:

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення суду й ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Закону України від 6 грудня 1998 року «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін;

умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Земельні ділянки, які будуть використовуватися їх власниками, самостійно закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо. Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є власником земельної ділянки площею 2, 1574 га, розташованої на території Великокоровинецької селищної ради, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку № 067022 від 14 жовтня 2004 року (а.с.8).

7 червня 2005 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Коровинецька агропромислова компанія» був укладений договір оренди цієї земельної ділянки і цього ж дня складено акт про її приймання-передачу (а.с.9-12).

Сторони не заперечували факту використання орендарем вказаної земельної ділянки.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно виходив з того, в договорі оренди земельної ділянки визначені всі істотні умови, зокрема щодо об'єкта оренди. Межі земельної ділянки позивачки встановлені в натурі на підставі технічної документації із землеустрою і зафіксовані в державному акті на право приватної власності на землю, який є чинним і ніким із сторін не оспорений, тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди землі недійним з підстав, передбачених статтею 15 ЗУ «Про оренду землі».

Сам по собі факт зміни в подальшому розміру орендної плати в бік її збільшення не свідчить про те, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, а тому суд першої інстанції вірно відхилив ці посилання позивача як обґрунтовані.

Враховуючи наведене, суд правильно відмовив у задоволенні позовної вимоги про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, оскільки судом не встановлено факту самовільного користування спірною земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.