УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Берзіньш В.С.

суддів   Шестакової Н.В. Данила Н.М.

при секретарі   Джемілєвій А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2. Вимоги мотивували тим, що вона знаходиться в зареєстрированому шлюбі з ОСОБА_2з 1993 року по наступний час, від якого вони мають сина ОСОБА_3 1995 року нарождення. Проте з чоловіком вона не проживає і з квітня 2004 року їй невідомо його місце знаходження. Разом з тим їй необхідна соціальна допомога на дитину, яку вона позбавлена можливості одержувати через те, що юридично у дитини є батько. Оскільки фактично вона не одержує матеріальну допомогу від чоловіка на утримання дитини, просила визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім для оформлення соціальної допомоги.

Рішенням суду ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання безвісно відсутнім відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з суттєвим порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не в повному обсязі з'ясовані обставини справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.303ч.1, 308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої

Справа № 22-1727/2006 р.                           Головуючий

в першій інстанции - Павловська І.Г. Доповідач - Берзіньш В.С.

інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із необгрунтованності заявлених вимог.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому законодавству.

Відповідно до ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Статтями 10ч.3,11ч.1,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

В підтвердження безвісної відсутності чоловіка з квітня 2004р. заявниця посилається на його непроживання в АДРЕСА_1 м.Саки. Між тим, із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 знаходиться з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1, шлюб зареєстровано відділом ЗАГСу м.Чернівці, місцем проживання заявниці з 1999р. по 14.06.2005р. відповідно до даних реєстрації(а.с.З-4) було м.Чернівці. У АДРЕСА_1 м.Саки АРК заявниця зареєстрована з 07.07.2005 року, відповідно до адресних довідок адресного бюро Сакського МРОВС та республіканського адресного бюро ГУ МВС України в АРК ОСОБА_2 прописаним чи виписаним по Автономній Республіці Крим не значиться.

Виходячи з наведеного, посилання апелянта про доведеність відсутності ОСОБА_2 та відомостей про місце його перебування в місці його постійного проживання на протязі одного року неспроможні. Поясненням свідків суд дав належну оцінку.

Ставлячи питання про визнання чоловіка безвісно відсутнім, ОСОБА_1, всупереч положенням ст.247 ЦПК України, не навела обставин, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи та не надала достовірних доказів в підтвердження своїх вимог.

Незазначення судом у рішенні суду строків та порядку його оскарження не впливає на правильність вирішення спору по суті та не є підставою для його скасування. Інші доводи апелянта не мають правового значення.

Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:                                                                                                                    Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців.