33-732/08

ПОСТАНОВА

26 грудня 2008 року м. Львів

Суддя апеляційного суду Львівської області Гаврилов В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 26.11.2008 року,

встановив:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 350 гривень в дохід держави.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що працюючи старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління фізичних осіб ДПІ у Франківському районі м. Львова, будучи інспектором податкової служби 2 рангу, 7 категорії, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, не склала у встановлений законодавством термін протокол про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, який повинен був бути складений після проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД-ФО ОСОБА_2, у тому числі з приводу дотримання вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також після отримання відповіді на запит від управління ветеринарної медицини у Львівській області щодо належності певних препаратів, якими здійснював торгівлю СПД-ФО ОСОБА_2, до ветеринарних, торгівля якими підлягає ліцензуванню. Зокрема, у ході зазначеної перевірки, яка проводилась старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління фізичних осіб ДПІ у Франківському районі м. Львова ОСОБА_1 з 19.03.2008 року до 01.04.2008 року було встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_2 здійснював торгівлю такими препаратами, як дезосан Вігор та коксицан. Згідно інформації начальника управління ветеринарної медицини у Львівській області від 05.05.2008 року, яка була скерована для виконання ОСОБА_1, зазначені препарати відносяться до ветеринарних препаратів, виробництво, оптова, роздрібна торгівля якими відповідно до чинного законодавства підлягають ліцензуванню. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушила п. 1, 10 ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадову інструкцію старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб.

На постанову судді ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Зокрема в скарзі покликається на те, що вона не вчиняла дій, передбачених п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», тобто не надавала незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень, не мала прямого умислу з корисливим або іншим особистим інтересом чи в інтересах третіх осіб при вчиненні дій, які описані в постанові судді, не діяла в умовах конкурсу.

Окрім цього зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги те, що у неї були відсутні правові підстави, а відтак і обов'язок складати відносно ОСОБА_2 протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, оскільки на момент проведення перевірки сплили встановлені ст. 38 КУпАП строки, протягом яких такий протокол міг би бути складеним.

Також вказує на те, що вона не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація щодо приналежності виявлених в ході проведення перевірки СПД-ФО ОСОБА_2 вище вказаних препаратів до ветеринарних, керівництвом ДПІ у Франківському районі м. Львова була скерована для виконання їй, оскільки, у період надходження відповіді вона перебувала у відпустці. Зазначає також, що відповідно до вимог п. 1.8 «Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України», затвердженої наказом ДПА України від 01.07.1998 року № 315, у випадку звільнення працівника, якому передано на виконання документ, чи переведення його до іншого структурного підрозділу, вибуття у відпустку чи відрядження, всі невиконані документи передаються на виконання та зберігання іншій службовій особі за вказівкою керівника структурного підрозділу, про що робиться відповідна відмітка в журналі обліку вхідної кореспонденції.

Розглянувши матеріали справи № 3-12986/08 р. Личаківського районного суду м. Львова та доводи скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та думку захисника ОСОБА_3 в підтримку поданої скарги, міркування прокурора Опанасюка О.Г. щодо законності постанови місцевого суду, вважаю, що постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 26.11.2008 року слід скасувати виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на порушення чинного законодавства і посадових інструкцій, після відповідної перевірки не склала у встановлений законодавством термін протокол про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Разом з тим за змістом п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» надання незаконних переваг під час підготовки і прийняття нормативно-правових рішень можливе лише за умови, якщо посадовець надав таку перевагу фізичній особі і при цьому порушив інтереси інших претендентів, а прийняте ним рішення було визнано незаконним.

Всупереч вимогам ст. 283 КУпАП в постанові суду не зазначено прийняттям якого саме рішення чиї права та яким чином були порушені. Немає таких даних і в протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах. Навпаки встановлено те, що ОСОБА_1 ніякого рішення не приймала і не готувала.

Крім того відсутні в матеріалах дані про наявність в ОСОБА_1 прямого умислу, корисливого або іншого особистого інтересу, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону є обов'язковою ознакою, за якою дії службовця, уповноваженого на виконання функцій держави, визнаються корупційними.

За таких обставин рішення судді про винність ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» як незаконне слід скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу корупційного правопорушення.

Що стосується доводів апеляції про відсутність в діях скаржника і дисциплінарного проступку, то такі не обговорюються, оскільки не можуть бути предметом апеляційного розгляду в порядку, передбаченому КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП в редакції Закону України від 24.09.2008 року,

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за п. «г» ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу корупційного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.