Справа №22ц-20030 Головуючий в 1 інстанції Ан О.В.
Категорія 5(4)
Доповідач - Соколан Н.О.
РІШЕННЯ
Іменем України
20 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: - Соколан Н.О., Михайлів Л.В.,
при секретарі: -Бондарь Ю.А.
за участю: Позивачки - ОСОБА_4
Представника позивача - ОСОБА_5
Відповідачки - ОСОБА_6
Представника відповідача - ОСОБА_7
Представника опіки та піклування ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 червня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання домовленості такою, що втратила чинність і не призвела до настання юридичних наслідків, виникнення прав та обов'язків у сторін, про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження належним нерухомим майном, виселення без надання іншого житлового помешкання, зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання за неповнолітньою ОСОБА_10 права власності на 1\2 квартири, визнання свідоцтва про право власності частково недійсним, стягнення коштів, сплачених за комунальні платежі, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 р. ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_11 про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Позивачка дозволила проживати в квартирі відповідачам разом з неповнолітніми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за умови оформлення договору купівлі-продажу квартири в березні 2003 року. Проте відповідачі відмовилися складати угоду та виселятися, чинять позивачці перешкоди у користуванні власністю. Змінивши свої позові вимоги, ОСОБА_4 виключила ОСОБА_11 з числа відповідачів та просила суд визнати переддоговірну домовленість такою, що втратила чинність і не призвела до настання юридичних наслідків, виникнення прав та обов'язків у сторін, усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження належним нерухомим майном, виселити без надання іншого житлового помешкання та зняти з реєстрації ОСОБА_6, неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_11
Відповідач ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання за неповнолітньою ОСОБА_9 права власності на 1\2 квартири, визнання свідоцтва про право власності частково недійсним, стягнення коштів, сплачених за комунальні платежі та моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог відповідачка зазначила, що ОСОБА_9 має право власності на частину квартири, оскільки вона є спадкоємцем померлого ОСОБА_12, який разом в з ОСОБА_4 прийняв у спадщину квартиру АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті бабусі, ОСОБА_13. Доповнивши позовні вимоги, відповідачка просила суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_12, визнати за неповнолітньою ОСОБА_9 право власності на 1\2 квартири АДРЕСА_1, визнати частково недійсним свідоцтво ОСОБА_4 про право власності на квартиру, стягнути з позивачки витрати по сплаті за комунальні послуги та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 червня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права; суд не прийняв до уваги наявність усної домовленості як попередній договір; не враховані обставини, що мали значення для вирішення питання про усунення перешкод у користуванні майном; допущена невідповідність висновків суду із фактичними обставинами справи.
Відповідачка ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічних позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_9 права власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1, визнати частково недійсним свідоцтво ОСОБА_4 про право власності на квартиру, стягнути з позивачки частину витрат на утримання спірної квартири у розмірі 873 грн., а в частині відмови у компенсації моральної шкоди залишити рішення без змін. Апелянти вважають, що рішення суду є незаконним и необгрунтованим; не вірним є висновок суду щодо не прийняття ОСОБА_14 спадщини; висновок про недоведеність факту прийняття спадщини неповнолітньою ОСОБА_9 після смерті батька не відповідає обставинам справи; висновки суду не відповідають обставинам справи; суд не застосував норми матеріального права щодо обов'язків власника житла сплачувати комунальні платежі.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7, не підлягає задоволенню , апеляційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_4 являється власником квартири АДРЕСА_1, яку отримала в порядку спадкування в 1995 році. В зазначеній квартирі власниця не мешкала, а зареєструвала в ній відповідачку ОСОБА_6 яка в ній мешкала разом з неповнолітньою ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_15 тривалий час з 1999 року, оскільки сторони домовились в подальшому (приблизно в березні 2003 року) укласти договір купівлі-продажу цієї квартири.
Станом на березень 2003 року відповідачка не виконала домовленість про укладення договору купівлі-продажу, квартиру не звільнила в добровільному порядку.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка не порушує право власності на житло позивачки.
Однак з таким висновком колегія суддів не може погодитись, у зв'язку з чим рішення в цій частині суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідачка та члени її сім'ї вселилися в спірну квартиру як тимчасові жильці до укладення угоди купівлі-продажу з позивачкою. Не виконавши домовленість про укладення договору купівлі-продажу, підстав для проживання в спірній квартирі не набули, в березні 2003 року відмовились виселитись з квартири в добровільному порядку та перешкоджають власниці користуватися, розпоряджатись квартирою.
За таких обставин, колегія суддів, вважає що, позовні вимоги ОСОБА_4 обгрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.
Вирішуючи спір за зустрічним позовом про встановлення факту прийняття спадщини, визнання за неповнолітньою ОСОБА_9 права власності на 1\2 квартири, визнання свідоцтва про право власності за законом частково недійсним, стягнення коштів, сплачених за комунальні платежі та моральної шкоди, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь в справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, і дав їм правильну правову оцінку, ухвалив рішення в цій частині, яке відповідає вимогам закону.
Відмовляючи в задоволені позову про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_14 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13, суд відповідно до вимог ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, вірно дійшов висновку, що він не прийняв спадщину ні шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, ні шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, тому доводи апеляційної скарги щодо прийняття ОСОБА_14 спадщини є безпідставними.
Відмовляючи в позові про визнання за неповнолітньою ОСОБА_9 права власності на 1/2 квартири в порядку спадкування за законом, визнання свідоцтва про право власності в порядку спадкування на ім'я ОСОБА_4 частково недійсним, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, оскільки спадщина не була прийнята як ОСОБА_14, так і ОСОБА_9, та за життя ОСОБА_14 не оспорював право сестри ОСОБА_4 на спадкове майно, тому доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку суду обставинам справи не є обгрунтованими.
Щодо позовних вимог про стягнення 1\2 частини коштів з власниці квартири, сплачених за комунальні платежі відповідачами, то на думку колегії суддів, висновок суду про відмову в задоволенні позову за безпідставністю є вірним. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі не є співвласниками спірного житла, та з огляду ст. 322 ЦК України не є тими особами, на яких покладено обов'язок щодо утримання зазначеного майна та сплаті комунальних платежів, а тому вони не довели право вимагати стягнення з власника майна сплачені ними комунальні послуги. Доводи апеляційної скарги про те , що судом не застосовано норми матеріального права щодо обов'язків власника житла сплачувати комунальні платежі з огляду на вищезазначене є безпідставними.
Керуючись ст. ст.303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 - відхилити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 червня 2008 року -в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання домовленості такою, що втратила чинність і не призвела до настання юридичних наслідків, виникнення прав та обов'язків у сторін, про
усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження належним нерухомим майном, виселення без надання іншого житлового помешкання, зняття з реєстрації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволенні позовних вимог.
Визнати переддоговірну домовленість, укладену у серпні 1999 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_6, діючою особисто та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_11, про майбутнє укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, такою, що втратила чинність і не призвела до настання відповідних юридичних наслідків виникнення прав і обов'язків сторін по укладенню договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3.
Усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним позивачу ОСОБА_4 нерухомим майном квартирою №83 будинку 37 по вул. Балакіна у м. Кривому Розі шляхом виселення відповідача ОСОБА_6 з членами її сім'ї ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Зобов'язати відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Саксаганського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку з місця проживання відповідача ОСОБА_6 з членами її сім'ї ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1.
В інші частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.