Справа № 22ц-1590/2008 р

Головуючий по першій інстанції Синиця Л.П.

Категорія: 22

Доповідач в апеляційній інстанції' Качан О.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем України

24 вересня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Іваненка В.Д.

суддів     Качана О.В.,  Захарової А.Ф.

при секретарі     Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Городищенського районного суду від 17 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,

встановила:

30.08.2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання та повернення сторін в попереднє становище посилаючись на те,  що 30.03.2001 року нею був укладений нотаріально завірений договір довічного утримання з ОСОБА_3,  згідно якого вона передала у власність житловий будинок № 170 по вул.  Перше Травня в м.  Городище,  а ОСОБА_33обов'язалася зберегти житловий будинок з надвірними будівлями та повністю утримати її,  надаючи позивачці відповідне харчування,  одяг і забезпечувати належний догляд за нею та надавати необхідну допомогу.

Вартість всієї допомоги була визначена в розмірі 50 грн. в місяць.

В процесі розгляду справи ОСОБА_4 змінювала позовні вимоги та остаточно просила суд розірвати договір довічного утримання укладений 30.03.2001 року в м.  Городище між ОСОБА_4 та ОСОБА_3,  посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за № 727,  повернути сторони в попереднє становище,  стягнути з відповідача на її користь судові витрати та допустити рішення до негайного виконання.

Рішенням Городищенського районного суду від 17 липня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Договір довічного утримання розірвано,  стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 24 грн. В

задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення витрат за надання правової допомоги у розмірі 1000 грн. та в частині допущення рішення до негайного виконання відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує,  що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального права,  просить його скасувати і ухвалити нове рішення,  яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши учасників процесу,  доповідача,  вивчивши доводи апеляції та матеріали справи,  колегія вважає,  що скарга підлягає відхиленню по наступним мотивам.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги,  підставами скасування судового рішення вказується на наступні обставини: 1) порушення принципу диспозитивності,  оскільки позивачка змінила позовні вимоги,  а суд розглянув первісні вимоги,  2) відсутність доказів вимог позивачки про зміну умов договору утримання,  3) невідповідність висновків суду обставинам справи,  4) односторонню оцінку доказів -суд брав до уваги лише докази надані позивачкою і не оцінив надані докази відповідача. Колегія вважає,  що висновки суду першої інстанції про укладення між сторонами договору довічного утримання та про належне виконання до 2007 року відповідають наданим сторонами доказам по справі,  в апеляційній скарзі не оспорюються. Суд у рішенні перерахував та надав оцінку всім добутим доказам у справі,  порушень процесуального законодавства при оцінці доказів колегія не вбачає.

Стосовно порушення принципу диспозитивності,  слід зазначити наступне. Цивільно-процесуальне законодавство не передбачає обов'язкову письмову форму відмови від розгляду змінених позовних вимог. При прослуховуванні звукозапису судового засідання яке відбулося 6.05.2008 року,  встановлено,  що в судовому засіданні представник позивачки відмовився від розгляду судом змінених позовних вимог. Відповідно суд обґрунтовано не розглядав змінені вимоги і не приймав по ним рішення.

Як вбачається із матеріалів справи,  під час знаходження позивачки у лікарні в 2007 році відповідачка не виконувала умов договору не по своїй вині. Для проведення операції позивачці необхідні були кошти,  яких відповідачка гне мала. Перебуваючи в лікарні позивачка відмовилась від зустрічей із ОСОБА_3 і такі зустрічі заборонив лікар,  за яким була закріплена хвора позивачка. Після повернення з лікарні позивачка також не бажає продовжити відносини по договору. В результаті відповідачка не відвідувала позивачку в лікарні і не виконувала свої обов'язки по договору утримання. Вимогами  ст.  755 ЦК України встановлено,  що договір довічного утримання може бути припинено у разі невиконання обов'язку набувачем незалежно від його вини. Оскільки договір довічного утримання діє за наявності згоди обох сторін,  а позивачка категорично проти продовження дії договору навіть при його зміні на кращих для неї умовах,  суд обґрунтовано прийшов до висновку про неможливість в подальшому виконання договору.

Наведені доводи апеляції не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і не є підставою для його скасування чи зміни.

Керуючись  ст.  307,  315 ЦПК України,  колегія

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Городищенського районного суду від 17 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання відхилити,  рішення суду залишити без змін.

Ухвала колегії та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення ухвали та можуть бути оскаржені до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення ухвали колегії'.