Справа № 22ц-1740/2008 р

Головуючий по першій інстанції Очеретяний В.А.

Категорія: 37

Доповідач в апеляційній інстанції Качан О.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

 ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем України

15 жовтня 2008 року     Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Іваненка В.Д.

суддів     Качана О.В.,  Храпка В.Д.

при секретарі     Наконечній М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права на спадкове майно,

встановила:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права на спадкове майно посилаючись на те,  що після смерті 15 грудня 2004 року її матері ОСОБА_6  залишилось спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1,  житлового будинку АДРЕСА_2,  земельного паю КСП <Дмитрушки» та акції заводу «Уманьсільмаш». На день смерті матері ОСОБА_4 знаходилась за межами України,  а тому з поважних причин пропустила шестимісячний строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Рішенням Уманського міськрайонного суду від 14 травня 2008 року їй був визначений додатковий строк для прийняття спадщини до 14 липня 2008 року,  але державний нотаріус відмовляє позивачці у видачі документів на спадкове майно в зв'язку з тим,  що документи на спадкове майно вже видані на ім'я сестри позивачки ОСОБА_5 ОСОБА_4 також є донькою спадкодавця ОСОБА_6  та має рівні з відповідачкою права на спадкове майно після смерті матері,  тому була змушена звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Уманського міськрайонного суду від 11 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом від 25 листопада 2005 року,  видане Уманською міською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_5 на 3000 штук простих іменних акцій

ВАТ «Уманьгаз» та свідоцтво про право на спадщину за законом від 14 лютого 2007 року,  видане Уманською міською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку розміром 4200 кв.м.  вартістю 5754 грн. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1500 штук простих іменних акцій ВАТ «Уманьгаз» та право власності на 1/2 частину земельної ділянки розміром 4200 кв.м. ,  що складає 2100 кв.м.  вартістю 2877 грн. в решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 оскаржує рішення суду частково,  в частині відмови в розподілу спадкового будинку в селі Дмитрушки. Вказує в скарзі,  що рішення суду першої інстанції' постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить його змінити та задоволити позовні вимоги ОСОБА_4 в повному об'ємі — зобов'язати відповідачку передати позивачці 1/2 частину жилого будинку в селі Дмитрушки.

Заслухавши учасників процесу,  вивчивши доводи апеляції' та матеріали справи,  колегія вважає,  що скарга підлягає відхиленню по наступним мотивам.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивачка фактично просить визнати за нею право власності на 1/2 частину жилого будинку із надвірними спорудами в селі Дмитрушки Уманського району Черкаської області праву спадкування. Одночасно вказує,  що на день смерті матері спірний будинок не був визнаний її власністю у встановленому законом порядку. Судом першої інстанції встановлено,  що спірний будинок на день смерті спадкодавця ОСОБА_6  не належав їй на праві власності. Оскільки такий висновок суду обґрунтований наявними у справі доказами,  спірний будинок відповідно до вимог  ст.  1218 ЦК України не входить до складу спадщини і не може бути включений у спадкову масу.

Через півтора року після смерті ОСОБА_6,  рішенням Уманського міськрайонного суду від 11.03.2006 року,  за дочкою померлої ОСОБА_5,  відповідачкою по даній справі,  визнано право власності на спірний будинок та самовільно збудовані споруди. Копія рішення знаходиться в матеріалах справи,  в апеляційному порядку рішення не оскаржувалось,  вступило в законну силу і є обов'язковим для виконання. Для встановлення за позивачкою права власності на частину спірного будинку необхідно змінити чи скасувати рішення від 11.03.2006 року,  однак такої вимоги не заявлялось і давати оцінку його законності колегія не вправі. В апеляційній скарзі не наведено передбачених ЦПК України підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись  ст.  307,  315 ЦПК України,  колегія

ухвалила:

апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права на спадкове майно відхилити,  рішення залишити без змін.

Ухвала колегії та рішення суду нбувають законної сили з моменту проголошення ухвали та можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення ухвали.