Справа № 22ц-1618/2008

Головуючий по 1 інстанції Клочко О.В.

Категорія: 30,  34

Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М .І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2008 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Ювшина В.І.

суддів     Скіця М. І.,  Сіренко Ю.В.

при секретарі     Пономаренко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги державного господарчого підприємства «Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця» управління МВС України в Черкаській області,  комунальне підприємство «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»,  Управління житлово-комунального господарства на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 16 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод»,  комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»,  державне госпрозрахункове підприємство «Спеціалізовано-експлуатаційна дільниця» управління МВС України в Черкаській області,  товариство з обмеженою відповідальністю «Захист рослин» м.  Черкаси,  Управління житлово-комунального господарства,  закрите акціонерне товариство «Черкасизеленгосп»,  третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,  -

встановила:

ОСОБА_23вернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод»,  комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»,  державне госпрозрахункове підприємство «Спеціалізовано-експлуатаційна дільниця» управління МВС України в Черкаській області,  товариство з обмеженою відповідальністю «Захист рослин» м.  Черкаси,  Управління житлово-комунального господарства,  закрите акціонерне товариство «Черкасизеленгосп»,  третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивував тим,  що 27 вересня 2005 року на перехресті вулиць Р.Люксембург та  Благовісна в м.  Черкаси,  сталася дорожньо - транспортна пригода,

в результаті якої його автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження і став непридатним для подальшого використання.

Іншим учасником даної дорожньо-транспортної пригоди став водій автомобіля «Шкода Фабія « д \ н НОМЕР_3 - ОСОБА_3,  який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем - ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод».

В результаті ДТП позивачеві заподіяно майнову шкоду у розмірі 51811 гривень ,  що підтверджено висновком спеціаліста № 136\05 ,  з яких 24 990 грн. було виплачено ЗАТ «Європейський страховий альянс»,  у якого ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» застрахував цивільно - правову відповідальність на випадок заподіяння шкоди,  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Крім матеріальної шкоди він поніс збитки у вигляді витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 838 гривень та витрат за надання послуг з автоперевезення згідно договору від 1.10.2005 року в сумі 5280 гривень. Також вважає ,  що йому була заподіяна моральна шкода,  яка обгрунтована тим,  що пошкодження автомобіля спричинило втрату душевного спокою,  спричиняло постійний моральний дискомфорт,  відсутність автомобіля порушувало усталений і активний спосіб життя.

Крім цього,  моральна шкода полягає і у фізичному болі та стражданнях,  яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП. Рішенням Придніпровського районного суду м.  Черкаси від 15.05.2006 року позовні вимоги ОСОБА_23адоволені частково,  стягнуто з ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» на користь позивача завдану матеріальну шкоду в сумі 32 939 гривень,  моральну шкоду в сумі 7 000 гривень та судові витрати у розмірі 367,  89 гривень. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від   18.08.2006 року рішення суду залишено без змін.

ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаного рішення суду,  мотивуючи тим,  що згідно постанови від 07 грудня 2006 року судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Бабіш А.А. справу відносно ОСОБА_3  за  ст.  124 КпАП України закрито,  у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

Ухвалою від 28 лютого 2007 року Придніпровський районний суд м.  Черкаси задовольнив заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Придніпровського районного суду м.  Черкаси від 15.05.2006 року у справі № 2-1359/06,  скасувавши його.

В ході нового судового розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди до 60 354 гривень.

За клопотаннями сторін в якості співвідповідачів до розгляду у справі залучено КП
«Черкаське   експлуатаційне    лінійне     управління    автомобільних    шляхів»,     ДГП

«Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця» управління МВС України в Черкаській області,  ТОВ «Захист рослин» м . Черкаси ,  управління житлово-комунального господарства та ЗАТ «Черкасизеленгосп».

Рішенням Придніпровського районного суду м.  Черкаси від 16 липня 2008 року,  в позові ОСОБА_2 до ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод»,  КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»,  ДГП «Спеціалізовано-експлуатаційна дільниця» управління МВС України в Черкаській області,  ТОВ «Захист рослин» м.  Черкаси,  Управління житлово-комунального господарства,  ЗАТ «Черкасизеленгосп»,  третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3  про відшкодування майнової та моральної шкоди,  - задоволено частково.

Стягнуто з комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»,  ДПІ « Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця « управління МВС України в Черкаській області,  Управління житлово - комунального господарства на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 60 354 гривень солідарно.

Стягнуто з Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»,  ДПІ « Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця « управління МВС України в Черкаській області,  Управління житлово - комунального господарства на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гривень солідарно.

Стягнуто з комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів « ,  ДПІ «Спеціалізована монтажно - експлуатаційна дільниця « УМВС України в Черкаській області,  Управління житлово - комунального господарства на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати по оплаті державного мита в сумі 329 гривень 39 копійок ,  271 гривня 15 копійок ,  8 гривень 50 копійок ,  витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень ,  витрати по оплаті авто товарознавчого дослідження в сумі 838 гривень,  по оплаті судового авто товарознавчого заключения від 15.08.2007 року в сумі 1436 гривень,  а всього 2883 гривні 04 копійки - солідарно.

В частиш позовних вимог до ТОВ «Захист рослин» ,  ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод « ЗАТ «Черкасизеленгосп» - відмовлено.

В апеляційних скаргах державне госпрозрахункове підприємство "Спеціалізовано-експлуатаційна дільниця" управління МВС України в Черкаській області,  комунальне підприємство "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів",  Управління житлово-комунального господарства,  просять рішення Придніпровського районного суду м.  Черкаси від 16 липня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення ,  яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог,  до зокрема до кожного з них посилаючись на неправильне застосування судом матеріального і процесуального законодавства.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення сторін,  що з'явилися,  вивчивши матеріали справи,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те,  що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно  ст.  213 ЦПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 „Про судове рішення",  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення,  в якому повністю відображені обставини,  що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення зазначеним вимогам не відповідає. Так,  відповідно до статей 8,  213,  215 ЦПК умовами обґрунтованості рішення є повне з'ясування обставин,  що мають значення для справи,  які суд вважає встановленими,  та відповідність висновків суду,  викладених у рішенні,  обставинам справи.

Згідно зі  ст.  214 ЦПК під час ухвалення рішення суд повинен встановити всі юридичні факти,  які згідно з нормами права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи певних подій.

З огляду на підстави заявленого позову - статті 1166,  1187,  1188 ЦК - встановленню судом підлягали такі юридичні факти,  як наявність шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки,  винної поведінки одного чи обох володільців цих джерел та причинного зв'язку між шкодою і їх (чи його) протиправною поведінкою.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови "Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92 p. N 6,  розглядаючи позови про відшкодування шкоди,  суди повинні мати на увазі,  що шкода,  заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи,  підлягає

відшкодуванню в повному обсязі особою,  яка її заподіяла,  за умови,  що дії останньої були неправомірними,  між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з роз'ясненням,  викладеними в абз. 2 п. 3 та абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 p. N 6 (з наступними змінами та доповненнями),  питання про відповідальність за шкоду,  заподіяну джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них,  вирішується за правилами  ст.  440 ЦК УРСР 1963 p.: шкода,  заподіяна одному з володільців з вини іншого,  відшкодовується винним; за наявності лише вини володільця,  якому заподіяна шкода,  вона йому не відшкодовується; за наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; за відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин,  які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності,  повного господарського відання,  оперативного управління або на інших підставах (договору оренди,  довіреності тощо).

Ухвалюючи рішення про стягнення з державного госпрозрахункового підприємства "Спеціалізовано-експлуатаційна дільниця" управління МВС України в Черкаській області,  комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" та Управління житлово-комунального господарства в солідарному порядку сум на відшкодування матеріальної і моральної шкоди та судових витрат по справі суд послався на положення  ст.  61 ЦПК України,  зазначивши,  що у діях водія автомобіля «Шкода - Фабія» д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення,  передбаченого  ст.  124 КпАП України,  однак не звернув уваги,  що не підлягає доказуванню лише питання чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Висновок суду,  що відповідно до положень  ст.  541 ЦК України відповідачі повинні нести солідарну відповідальність перед позивачем і між їхніми діями (бездіяльністю) по забезпеченню видимості для учасників дорожнього руху засобів регулювання (дорожніх знаків) і відповідно наявності прямого причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) та наслідками що настали також є не безспірним.

Крім того суд не звернув уваги,  що відповідно до ч.5  ст.  1187 ЦК України особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З матеріалів справи вбачається,  що 27 вересня 2005 року,  близько 14 години на перехресті вулиць Р. Люксембург та Благовісна в м.  Черкаси сталася ДТП з участю водія автомобіля «Шкода - Фабія» д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_3,  водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 та водія автомобіля АУДІ -100 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2.

Тобто учасниками даної ДТП були три водії транспортних засобів,  однак водій автомобіля ДЕО ТІ 3110 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 належним чином не був залучений до участі в справі.

Відповідно до вимог ч.4  ст.  10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Відповідно до положень  ст.   ст.  35,  36 ЦПК України суд з власної ініціативи або за клопотанням сторін,  які беруть участь у справі залучає до участі в справі третіх осіб,  які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору однак у останніх може виникнути зобов'язання перед однією чи обома сторонами стосовно їх прав і обов'язків.

Відповідно до  ст.  311 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб,  які не брали участі в розгляді справи.

Оскільки рішення районного суду постановлене всупереч встановлених обставин справи,    норм   матеріального   і   процесуального   права,    воно   підлягає   скасуванню   з

направленням справи на новий розгляд в ході котрого необхідно залучити до участі в справі всіх зацікавлених осіб,  звернути увагу на положення чинного законодавства стосовно меж відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки,  детально дослідити механізм взаємодії транспортних засобів в момент їх зіткнення і відповідно визначитися з наявністю права вимоги кожного з них про відшкодування шкоди.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  311,  313,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги державного госпрозрахункового підприємства "Спеціалізовано-експлуатаційна дільниця" управління МВС України в Черкаській області,  комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів",  Управління житлово-комунального господарства,  задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м.  Черкаси від 16 липня 2008 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод»,  КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»,  ДГП «Спеціалізовано-експлуатаційна дільниця» управління МВС України в Черкаській області,  ТОВ «Захист рослин» м.  Черкаси,  Управління житлово-комунального господарства,  ЗАТ «Черкасизеленгосп»,  третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_3 ,  про відшкодування майнової та моральної шкоди направити в Придніпровський районний суд м.  Черкаси для розгляду по суті в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.