Справа № 22- 4599/08

Головуючий у 1 -й інстанції - Яровенко Н.О.

Доповідач - Гончар В.П.

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

головуючого       Гончара В.П.

суддів     Кротуна В.М. ,  Пікуль А.А.

при секретарі      Католіченко Ю.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суд м.  Києва від 12 грудня 2007 року по справі за позовом Повного товариства «3-А» до ОСОБА_2 про виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м.  Києва від 12 грудня 2007 року було задоволено позов Повного товариства «3-А» про виселення.

Виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 — ОСОБА_3 ,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  на невідповідність висновків суду обставинам справи,  ставить питання про скасування заочного рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 12 грудня 2007 року та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В суді апеляційної інстанції представник Повного товариства «Ломбард «ЗА» проти апеляційної скарги заперечував,  просив її відхилити,  рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривші-законність і обґрунтованість ухваленого рішення,  суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до  ст.  321 ЦК України право власності є непорушним.  Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.

Статтею 328 ЦК України передбачено,  що право власності набувається н підставах,  що не заборонені законом,  зокрема із право чинів. Право власною вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

Згідно  ст.  391 ЦК України,  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до  ст.  383 ЦК України,  власник житлового будинку,  квартири має право використовувати помешкання для власного проживання,  проживання членів своєї сім'ї,  інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Стаття 109 ЖК України регламентує,  що виселення з жилих приміщень допускається лише з підстав встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом за договором іпотеки від 25.03.2004 року,  укладеним між ПТ «З-А» та ОСОБА_2,  квартира АДРЕСА_1 була передана в іпотеку ПТ «3-А».

Відповідно до пункту 1 договору іпотеки від 25.03.2004 року,  іпотека забезпечує вимогу ПТ «3-А» до ОСОБА_2,  що випливає з договору ломбардної позики № 409-рп,  який було укладено між сторонами 25 березня 2004 року. Відповідно до договору ломбардної позики ОСОБА_23обов'язувалась повернути ПТ «3-А» позики у розмірі 54837 грн. 50 коп. протягом ЗО днів з моменту отримання позики та всі інші платежі передбачені договором позики.

ОСОБА_2 умови договору ломбардної позики виконані не були,  сума позики та відсотки за користування позикою,  що в цілому складає 198451грн. не повернуто.

На квартиру АДРЕСА_1,  яка належала ОСОБА_2 на праві власності,  що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_1,  виданого Головним управлінням житлового забезпечення КМДА 22 березня 2004 року на підставі наказу від 17 березня 2004 року за № 488-С,  згідно акту опису та арешту майна від 28 грудня 2004 року,  було накладено арешт з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 по договору ломбардної позики № 410-рп від 25.03.2004 року.

Відповідно до виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4  № 4724 від 01 грудня 2004 року звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1,  яка належала на праві власності відповідачці (а.с.  53 т. І).

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до акту про передачу майні стягувачу в рахунок погашення боргу непродане майно - квартиру АДРЕСА_1 було передано позивачу в рахунок погашенн боргу (а.с.  72 т. І).

Згідно свідоцтва про придбання майна,  яке видане приватним нотаріусої ОСОБА_5  та зареєстроване в БТІ м.  Києва 29 липня 2005 року за реєстровиі номером 322/29922,  власником квартири   АДРЕСА_1 є Повне товариство «3-А».

За таких обставин суд вірно захистив порушене право власника шляхом уселення відповідачки із квартири.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність рішення.

Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини по справі,  дав належну оцінку зібраним доказам та обгрунтовано задовольнив позовні вимоги Повного товариства «З-А».

Зважаючи   на   зазначене,    колегія   суддів   вважає,    що   підстав   для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись  ст.  218,  303,  307,  308,  313 - 319   ЦПК України,      колегія

суддів, -

УХВАЛИЛЛ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 12 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.