Справа № 11-816/38-2009 Головуючий у суді 1-ої інстанції Волкова Н.Я.

Категорія ст.ст. 185 ч.2, 309 ч.2 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Крижанівського В.В.,

суддів Захарчука С.В. і Яковлєва С.В.,

з участю

прокурора Селюченко І.І.

та засудженого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 жовтня 2008 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Коростеня Житомирської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий не одружений, житель АДРЕСА_1, раніше судимий:

1.   1.      11.10.1993 р. за ст.ст. 140 ч.2, 46-1 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

2.   2.      28.03.1995 р. за ст.ст.140 ч.3, 229-6, ч.1, 43 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

3.   3.      04.06.1998 р. ст. 196-1 ч.1 КК України на 6 місяців виправних робіт з утриманням 5 % заробітку;

4.   4.      24.12.1998 р. за ст.ст.140 ч.3, 43 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

5.   5.      11.03.2004 р. за ст.309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

6.   6.      08.12.2004 р. за ст.ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; звільнений 27.09.2007 р. умовно-достроково на 2 місяці 23 дні,

засуджений до покарання у виді позбавлення волі:

- за ст.185 ч.2 КК України у виді 2 років 6 місяців;

- за ст.309 ч.2 КК України у виді 2 років.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_3 постановлено обчислювати з 17 липня 2008 року.

Зараховано засудженому ОСОБА_3 в строк відбуття призначеного покарання час його перебування під вартою з 25 по 26 червня 2008 року.

Речові докази по справі, які зберігаються в камері схову речових доказів ЛВ на станції Коростень області згідно квитанції № 381 від 26 червня 2008 року, постановлено знищити, а які зберігаються в камері схову речових доказів Коростенського MB УМВС України в Житомирській згідно квитанції № 000281 від 21 липня 2008 року постановлено повернути потерпілому ОСОБА_4.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення судових експертиз на користь:

- НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області в сумі 911 (дев'ятсот одинадцять) грн. 28 коп.,

- НДЕКЦ при УМВС України на залізничному транспорті в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 65 коп..

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_3 засуджено за таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, а також за незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно, за наступних обставин.

Так, 26 травня 2008 року близько 17-ої години ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні магазину „Шарм", який розташований в м. Коростені по вул.  Красіна, 4, викрав з вітрини торгового залу майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 2.014, 00 гривень.

09 червня 2008 року близько 19 год. 30 хв. в чагарнику в районі дачних майданчиків поблизу вул.  Кірова м. Коростеня незаконно придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс загальною вагою у висушеному стані 09, 62 грама.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить переглянути рішення суду і пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст.69 КК України, так як вважає, що суд при вирішенні питання про вид і розмір покарання не в повній мірі врахував дані про його особу, обставини, які пом'якшують покарання, сімейні обставини та матеріальне становище його сім'ї.

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлєва С.В., пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію з мотивів, наведених у ній, думку прокурора Селюченко І.І., яка вважала апеляцію засудженого безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України,

обговоривши доводи апеляції і заперечень, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів. З даними висновками і оцінкою доказів судом першої інстанції погоджується й колегія суддів, так як докази вини засудженого, які наведені у вироку, узгоджуються між собою і давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення у справі.

Зазначені висновки суду та його рішення щодо правильності кваліфікації дій в апеляції засудженим не оспорюються.

Призначаючи покарання, суд правильно керувався загальними засадами призначення покарання - ст.65 КК України, і у відповідності з вимогами закону повно та об'єктивно врахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані про особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, та обставину, яка обтяжує його покарання - рецидив злочинів, а тому колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Посилання апелянта на неповне врахування даних про його особу, пом'якшуючих обставин та іншого, а також на упередженість суду при призначенні йому покарання є безпідставним, так як суперечить встановленому судом і не грунтується на матеріалах справи.

Підстав для застосування ст.69 КК України колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 жовтня 2008 року щодо нього ж - без зміни.