Справа № 22-2708 2008 р.
оскаржуване рішення ухвалено під головуванням Грабика В.В.
Категорія 41
Доповідач Мартьянова Л.І.
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
22 грудня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нагорняка В.А.
Суддів: Мартьянової Л.І. Пащенко Л.В.
При секретарі Пшеничній Л.В.
За участю: адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 жовтня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що перебуваючи в шлюбі з відповідачкою 1.01.1993 р. купили трикімнатну квартиру за вказаною адресою.
На даний час шлюбні стосунки між сторонами розірвані і вони не можуть дійти згоди стосовно користування спірною квартирою.
Квартира складається із трьох житлових кімнат: 15, 2 кв.м, 11, 5 кв.м., та 7, 6 кв.м. а також кухні, ванни, туалету, коридору, кладової.
Позивач просив виділити йому у користування кімнату житловою площею 15, 2 кв.м., а відповідачці виділити дві кімнати: 11, 5 кв.м і 7, 6 кв.м., інші приміщення залишити в загальному користуванні.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 жовтня 2008 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначене рішення, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і направити матеріали на новий розгляд.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд цілком підставно дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з того, що спірна квартира придбана сторонами в період шлюбу.
Таким чином, квартира є спільною сумісною власністю подружжя і має використовуватись сторонами спільно.
Позивач в позовних вимогах так і в судовому засіданні сам просив виділити йому в користування саме кімнату площею 15, 2 кв.м., про що суд і вказав в своєму рішенні.
Оскаржуючи дане рішення, позивач в апеляційній скарзі вказує, що 18 липня 2008 року сторони уклали мирову угоду, відповідно до якої позивач сплатив відповідачці 60 тисяч доларів США за належну їй частину квартири і претензій до квартири вона немає.
Дана обставина не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки надана мирова угода не підписана сторонами і під час слухання справи 30 жовтня 2008 року позивач дану мирову угоду суду не надав і розписку про передачу грошей також не представив.
При цьому, він не змінив позовних вимог, а підтримав первісний позов.
Мирову угоду та розписку він залучив до апеляційної скарги, однак вони не приймаються до уваги, оскільки не були предметом розгляду судом першої інстанції.
За таких обставин підстав для скасування рішення не вбачається, так як воно відповідає вимогам закону і наданим матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду і до задоволення не підлягають.
Разом з тим, позивачу роз'яснено, що він вправі звернутись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або з позовом про визнання права власності на всю квартири.
Керуючись ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 жовтня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.