УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2008 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Щолокової О.В., Оніщука В.В.

При секретарі: Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментах, -

встановив:

06 серпня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментах у сумі 17327, 97 грн. та подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2008 року позов забезпечено накладенням арешту на майно та забороною відповідачу вчиняти будь-які дії по відчуженню майна.

Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що дана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-2803/2008 Головуючий в першій інстанції Кащук А.С.

Категорія 47 Доповідач Міхасішин І.В.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПУ України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Зважаючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 в даному конкретному випадку може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, суд першої інстанції підставно задоволив заяву позивачки про вжиття таких заходів.

Обрані судом першої інстанції види забезпечення позову передбачені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Посилання відповідача на можливе забезпечення позову лише частиною належного йому майна є необгрунтованим відповідними доказами про наявність і вартість такого майна, зокрема, правовстановлюючими документами.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.