Справа № 11-709/08 р. Категорія ст. ст. 115 ч. 1, 185 ч. 1 КК України
Головуючий 1 інстанції суддя Мачула О.М.
Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2008 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Куценко О.В.
Гребенюк В.І.
З участю: прокурора Данчука В.М.
захисників: ОСОБА_2
ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2008 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Данилівка Березанського району Миколаївської області, болгарин, громадянин України, з неповною середньою освітою (8 класів), одружений, що має на утриманні двох малолітніх дітей, документів про наявність офіційного місця роботи в матеріалах справи немає, зареєстрований по АДРЕСА_1, фактично проживаючий по вул. Крилова, 38 кв. З в м. Миколаїв, раніше не судимий; -
засуджений:
• - за ч. 1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі;
• - за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років 6 місяців, обчислюючи строк відбування покарання з 20 листопада 2007 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7:
• - на користь потерпілої ОСОБА_4 21 358 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 2 000 грн. в якості компенсації витрат на юридичну допомогу;
• - на користь держави в особі Миколаївського міського фінансового відділу на відшкодування вартості стаціонарного лікування постраждалого ОСОБА_8 в Лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва 1688 грн. 94 коп.
Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за умисне вбивство ОСОБА_8 та таємне заволодіння його майном, за таких обставин.
14 листопада 2007 року близько 22.30 год. ОСОБА_7 разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 та їх знайомою ОСОБА_10 вживали спиртні напої в приміщенні бару «Квартет» по вул. Крилова, 10 в м. Миколаєві. Близько опівночі між засудженим та його дружиною з одного боку і відвідувачами бару - з другого, виник конфлікт з приводу спроби керування ОСОБА_7 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Один з відвідувачів - ОСОБА_8 - зробив зауваження дружині останнього стосовно її поведінки. Згодом конфлікт вщух і всі стали розходитися.
В цей час 15 листопада 2007 року приблизно в 00.15 год. ОСОБА_9 вказала ОСОБА_7 на ОСОБА_8, який йшов в напрямку будинку № 9 по вул. Крилова в м. Миколаєві, і пояснила чоловікові, що саме ця людина образила її в процесі конфлікту.
ОСОБА_7 наздогнав ОСОБА_8 біля зазначеного будинку і, з метою позбавлення його життя, збив з ніг та став наносити останньому численні сильні удари руками і взутими ногами в область голови.
Внаслідок побиття ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма у вигляді ізольованих крововиливів у м'які тканини голови та субарахноїдальних крововиливів, забиття головного мозку, що ускладнилося набряком (набуханням) головного мозку та гіпостатичною пневмонією, від яких 03 грудня 2007 року настала смерть потерпілого.
Крім того, безпосередньо після побиття ОСОБА_8 і втрати останнім свідомості ОСОБА_7 15 листопада 2007 року таємно заволодів майном потерпілого: сумкою чорного кольору, мобільним телефоном «Самсунг X - 700» зі стартовим пакетом «Діджус», портмоне з грошима в сумі 1 000 грн., термосом, а всього на загальну суму 3135 грн., з якими з місця пригоди втік та розпорядився на власний розсуд.
Захисник ОСОБА_6 в апеляції просить скасувати вирок щодо ОСОБА_7 та закрити провадження по справі відносно нього. Посилається на відсутність прямих доказів спричинення ОСОБА_7 загибелі потерпілого ОСОБА_8 та на відсутність жодного підтвердження умислу ОСОБА_7 на вбивство потерпілого, на не встановлення місця вчинення злочину. Ставить під сумнів прийняті судом, як належні докази, матеріали досудового слідства про обставини подій 15 листопада 2007 року, припускаючи застосування з боку слідства неправомірних заходів до ОСОБА_7 Також стверджує, що суд допустив порушення вимог ст. 69 КПК України щодо заборони допиту в якості свідка адвокатів, що приймали участь у справі в якості захисників, а тому вважає свідчення адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не належними доказами по справі. Водночас вважає невірною кваліфікацію судом дій засудженого, посилаючись на те, що у випадку загибелі особи через 20 діб після побиття, дії винного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України.
Захисник ОСОБА_3 та засуджений ОСОБА_7 в апеляціях просять вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Посилаються на однобічність та неповноту досудового та судового слідства, що виразилося у не проведенні із ОСОБА_7 відтворення обстановки та обставин подій на місці бійки між ним та ОСОБА_8; в не призначенні судово - психологічної та судово - цитологічної експертиз. Стверджують, що засуджений не мав наміру вбивати потерпілого, не передбачав можливості настання смерті останнього, і, за обставин справи, не повинен був і не міг її передбачити. Вважають висновок суду про навмисність вбивства засудженим припущенням, яке ґрунтується на підставі зізнання ОСОБА_7, яке досудовим слідством нічім не підтверджене.
Посилаються на неврахування судом таких обставин, як: перебування потерпілого у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеню; тривалого лікування потерпілого ОСОБА_8 в лікарні швидкої допомоги м. Миколаєва з 15 листопада по 03 грудня 2007 року; що під час бійки біля бару «Квартет» ОСОБА_7 та вагітній ОСОБА_13 були нанесені тілесні ушкодження невстановленими особами; що після бійки між засудженим і потерпілим останній знаходився в горизонтальному положенні на тому місці, де його наздогнав ОСОБА_7
Також посилаються на не взяття судом до уваги свідчень ОСОБА_14 та самого засудженого про неправомірні дії працівників органів досудового слідства.
Крім того, твердять про порушення права засудженого ОСОБА_7 на захист невчасним врученням останньому обвинувального висновку та не наданням можливості захиснику ОСОБА_2 ознайомитися з матеріалами справи, протоколом судового засідання, і побачитись з підзахисним ОСОБА_7
Водночас посилаються на не врахування судом характеризуючих матеріалів відносно ОСОБА_7, який раніше не судимий, характеризується позитивно і має на утримані трьох малолітніх дітей.
Також посилаються на помилку в частині цивільного позову в частині суми шкоди, спричиненої ОСОБА_7 заволодінням майном потерпілого, яка сума простим прорахуванням повинна складати 2 885 грн., а не 3135 грн., як зазначено у вироку.
Заслухавши доповідь судді, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підтримку апеляцій; думку потерпілої ОСОБА_4 та представника потерпілої ОСОБА_5, прокурора Данчука В.М. про залишення вироку без змін; перевіривши матеріали справи та додатково надані захисником ОСОБА_2 матеріали; обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що висновки суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8 та таємного заволодіння майном останнього, а також кваліфікації його дій за ст. ст. 115 ч. 1, 185 ч. 1 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на зібраних у справі та ретельно досліджених в судовому засіданні доказах.
Зокрема, вони підтверджені показаннями самого засудженого ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_10, Шкальникова О.С, Дані, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27; експертів ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30, у яких, як свідчать матеріали справи, не було підстав для обмови засудженого, даними протоколів слідчих дій, висновків експерта та іншими доказами.
Так, ОСОБА_7 під час досудового слідства, при допиті його як підозрюваного 21.11.2007 р. пояснив, що 14.11.2007 р. з 17.00 год. до 22.30 год. розпивав спиртні напої зі своїм касиром ОСОБА_10 та своєю дружиною ОСОБА_9, яка прийшла до нього на роботу з їхніми дітьми. Потім по дорозі на стоянку заїхали в бар «Квартет» на перетині вулиць Біла та Крилова, де вживали пиво. Коли вийшов на вулицю і став відкривати машину, до нього підійшла група парубків і почали казати, щоб він не сідав до машини. Відповів, що це не їх справа, на що йому зробили зауваження. В зв'язку з цим між ними виник скандал. В цей час із бару вийшла його дружина і почала щось кричати. Хтось із парубків теж почав кричати та ображати його дружину нецензурною лайкою. Потім один з чоловіків наніс його дружині удар пляшкою по голові, облив її пивом та засунув пляшку за пазуху. Під час інциденту з його дружиною, інші чоловіки, яких він не запам'ятав, почали його бити, внаслідок чого він з машини вихопив для захисту палку, яку у нього забрали та поламали. Після припинення бійки його дружина повідомила йому, що чоловік, який її облив пивом, пішов у двір будинку № 9 по вул. Крилова. Він пішов за тим чоловіком, наздогнав його і наніс удар кулаком в обличчя, від чого той упав. Наніс ще два удари кулаком в обличчя чоловікові, а потім - ще 3 - 4 удари ногами в обличчя та голову. Спочатку чоловік щось йому кричав, а потім замовк і почав хрипіти. В цей час побачив біля чоловіка квадратну матерчату сумку, яку забрав і був впевнений, що потерпілий цього не бачив. Згодом в сумці знайшов мобільний телефон «Самсунг X - 700», а також гаманець з грошима в сумі 1 000 грн., термос, ключі, документи та пляшку пива. Викрадені гроші потратив на власні потреби, пиво випили, а інше майно заховав (а.с. 25-27).
Ці свої пояснення ОСОБА_7 підтвердив 22.11.2007 року при допиті його як обвинуваченого в присутності його захисника ОСОБА_26 При цьому доповнив свої показання, пояснивши, що насправді не сховав викрадені у потерпілого речі, а передав знайомому ОСОБА_31, якому не повідомляв про викрадення цього майна. Щодо стартового пакету з викраденого мобільного телефону пояснив, що, мабуть, загубив його. Також пояснив, що особисто не бачив, як образили його дружину, а знає про це тільки з її слів, але що саме вона йому говорила - не пам'ятає. Заперечував наявність умислу на викрадення майна потерпілого (а.с.57-58).
Зазначені показання ОСОБА_7 узгоджуються також із даними його заяви на ім'я начальника Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про те, що близько опівночі 15.11.2007 р. біля будинку № 14 по вул. Світлій в м. Миколаєві із застосуванням фізичного насильства він заволодів майном невідомого йому чоловіка, а саме: мобільним телефоном X - 700, гаманцем з кредитними картками, грошима в сумі 1000 грн., чемоданом, в якому також знаходились пляшка пива та зв'язка ключів (а. с. 13).
Згідно показань свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні та під час досудового слідства, вона працює барменом у барі «Квартет». 14.11.2007 року близько 22.00 год. засуджений з двома жінками та двома маленькими дітьми - дівчинкою приблизно трьох років та немовлям, приїхали до бару «Квартет» на маршрутному таксі, де дорослі (вже у нетверезому стані) пили пиво і горілку, а діти плакали і старша дівчинка казала, що їй холодно і вона хоче спати. Близько опівночі, практично перед закриттям бару, надворі між відвідувачами бару та ОСОБА_7 виник конфлікт з приводу нетверезого стану останнього та неприпустимості керування автомобілем в такому стані, а тим більше з дітьми. Дружина засудженого, що вийшла з бару з напівроздягненими дітьми, на зауваження відвідувачів бару про неналежне ставлення до дітей, відповідала нецензурною лайкою; і була настільки п'яною, що стверджувала, то її діти нібито тверезі і знаходяться вдома. ОСОБА_7 при цьому лаявся, ображав усіх, вів себе агресивно, дістав з машини палку і намагався вдарити нею ОСОБА_17 та ОСОБА_8., але її (свідка) чоловік - ОСОБА_16 вихопив цю палку у засудженого та штовхнув його на землю, а палку поламав. ОСОБА_7 піднявся і кудись втік. Коли після 00.30 -00.45 год. уходила з чоловіком з магазину, ОСОБА_8 вже там не було (а.с.311-313, 38-39).
Свідок ОСОБА_16 дав аналогічні показання в судовому засіданні та під час досудового слідства в частині нетверезого стану засудженого та його супутниць, а також їх ставлення до малих дітей, що були з ними, додавши, що ОСОБА_8 - його знайомий, з яким вони з ОСОБА_17 зустрілися в той вечір у барі «Квартет», де працює його (свідка) дружина. Коли вийшли з бару покурити, побачили ОСОБА_7, який у нетверезому стані почав заводити автомобіль «Газель» і трохи не поїхав на інший автомобіль, що стояв попереду. Коли вони йому зробили зауваження з цього приводу, він почав на їх адресу виражатися нецензурною лайкою. Вони з ОСОБА_8 повернулися до бару, а коли хвилин через 15 знов вийшли на вулицю, побачили, що ОСОБА_17 лаявся з ОСОБА_7, який йому нагрубив. Потім вони хапали один одного за одяг та по одному разу ударили один одного. В цей час вийшла дружина ОСОБА_7 і почала кричати. Засуджений схопив з машини дерев'яну палку і вдарив ОСОБА_17 по спині. Останній відбіг, а ОСОБА_7 намагався наздогнати його, але на його шляху стояв ОСОБА_8, який сказав останньому заспокоїтися. Той у відповідь намагався нанести палкою удар, але ОСОБА_8 закрився сумкою, по якій і прийшовся удар. Після цього він (свідок) вихопив у ОСОБА_7 палку та зламав її. Дружина засудженого, яка була дуже п'яною, почала погрожувати приїздом «братви», а на зауваження присутніх, в тому числі і ОСОБА_8, вдіти своїх дітей, які були на вулиці роздягнуті і без шапочок, почала грубо кричати на останнього та ображати його нецензурною лайкою. У відповідь на це, останній плеснув на неї пивом з пляшки. Після цього всі розійшлися, оскільки не хотіли продовжувати конфлікт. Сам він з ОСОБА_17 пішов грати на гральні автомати, а коли вийшов, то ані ОСОБА_8, ані компанії водія «Газелі» не було (а.с.313 - 314, 40 - 42).
Свідок ОСОБА_17 як в судовому засіданні, так і під час досудового слідства дав аналогічні показання, підтвердивши тим самим, що причиною конфлікту стали зауваження на адресу засудженого щодо його нетверезого стану і його намагання керувати автомобілем в такому стані, тим більш з малими дітьми. Він (свідок) особисто не хотів продовження конфлікту і після нанесення йому ОСОБА_7 удару палкою по плечу, відійшов, оскільки бачив, що той поводив себе агресивно (а.с.314 -315, 84 - 86).
Вищевикладені показання ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями вищезазначених свідків в частині перебування його та його супутниць в той вечір у нетверезому стані, причин та розвитку конфлікту біля бару «Квартет».
Вищевикладені показання ОСОБА_7 в частині перебування його та його супутниць в той вечір у нетверезому стані, причин та розвитку конфлікту біля бару «Квартет» узгоджуються також з перевіреними судом показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час досудового слідства (а.с.30-32, 81-83).
Крім того, з вищезазначених показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_7 розповів їй, що наздогнав того чоловіка, який її образив, ударив його, від чого той упав; побив його та забрав майно останнього - мобільний телефон «Самсунг» та гаманець з грошима, а також сумку, в якій були термос та ключі. її чоловік показав їй викрадене майно (а. с. 30 - 32).
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні також підтвердила, що чула звуки бійки між ОСОБА_7 та потерпілим, а крім того, від самого засудженого дізналася, що він побив потерпілого.
Згідно перевірених судом показань свідка ОСОБА_31 під час досудового слідства, ввечері 15 листопада 2007 року його товариш - ОСОБА_7 зателефонував до нього на мобільний телефон та попросив про зустріч. Поїхав на штрафмайданчик, де ОСОБА_7 віддав йому схожу на дипломат сумку чорного кольору і попросив потримати її у себе, пояснивши, що не хоче везти її додому, щоб не побачила дружина. Погодився і взяв зазначену сумку з собою, а потім видав її працівникам міліції і тільки при цій дії побачив, що в сумці, яку йому залишив ОСОБА_7, знаходилися зв'язка ключів, термос, мобільний телефон «Самсунг - X 700», шкіряне портмоне, дві кредитні картки та посвідчення залізничника на ім'я ОСОБА_8 (а. с. 45 - 46).
Показання зазначеного свідка узгоджуються з даними протоколу добровільної видачі ним вищевказаного майна потерпілого ОСОБА_8 (а. с. 48).
Згідно показань свідка Дані в судовому засіданні та під час досудового слідства 15.11.2007 року о 03.27 год. на його мобільний телефон з незнайомого раніше номеру подзвонив його друг - ОСОБА_7, що був у нетверезому стані, і запитував про ключі від квартири (а.с.315-316, 16).
Про перебування засудженого ОСОБА_7 в ніч з 14 на 15 листопада 2007 року у нетверезому стані свідчать, окрім вищевикладених показань свідків та самого засудженого, і дані адміністративного матеріалу № 15 - 15505/07 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно яких 15 листопада 2007 року о 02.35 год. ОСОБА_7 був затриманий працівниками ДАІ в районі будинку № 38 по вул. Крилова в м. Миколаєві за керування автомобілем «ГАЗ - 3221», державний номерний знак НОМЕР_1, що належав йому на праві власності, в стані алкогольного сп'яніння. З протоколу про адміністративне правопорушення АЕ № 317803 вбачається, що ОСОБА_7 мав різкий запах алкоголю з ротової порожнини, при проведенні тесту за допомогою трубки «Контроль тверезості», остання змінила забарвлення з жовтого на темно - зелений колір; в присутності двох понятих порушник відмовився від підписання протоколу та проходження обстеження на наявність алкоголю в організмі в умовах медичного закладу.
Згідно даних протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 10466 від 15.11.2007 року ОСОБА_7 станом на 03 годину 20 хвилин зазначеної доби відмовився від проходження медичного огляду та від здачі біосередовищ. При цьому в протоколі також зазначено, що одяг ОСОБА_7 брудний, лице та руки в крові, похитується при ході, порушена координація, різкий запах алкоголю з рота, мова уповільнена, змазана, загальмований, малорухливий; свідомість не порушена, тремору рук не виявлено, скарг не пред'явив, черепно - мозкової травми не виявлено.
Відповідно до даних рапорту дізнавача - члена СОГ - Подгори І.І. від 15.11.2007 року на ім'я начальника Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, в лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва знаходиться невідомий чоловік з тілесними ушкодженнями, який без свідомості був підібраний бригадою «Швидкої» біля будинку № 14 по вул. Світлій в м. Миколаєві з діагнозом закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку; потерпілий знаходиться в комі (а. с. 2).
Свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 - працівники бригади машини «Швидкої допомоги», що доставили ОСОБА_8 в Лікарню швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, суду пояснили, що непритомний потерпілий лежав ближче до другого під'їзду будинку № 14 по вул. Світла. Зазначений будинок та будинок № 9 по вул. Біла мають спільний двір (а.с.337, 338).
Показання даних свідків узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що в ніч з 14 на 15.11.2007 року у дворі будинку № 9 по вул. Крилова в м. Миколаєві, що знаходиться навпроти бару «Квартет», її чоловіка - ОСОБА_8 було жорстоко побито та викрадено його майно на загальну суму 3 135 грн. Знайшли чоловіка на дитячому майданчику ближче до будинку № 14 по вул. Світла, який має спільний двір з будинком № 9 по вул. Біла. Вони проживали по вул. Світла, 23 і найкоротший шлях з бару «Квартет» до них додому - саме через двір будинку № 9 по вул. Крилова. 03 грудня 2007 року, не приходячи до свідомості, її чоловік помер в лікарні ШМД м. Миколаєва (а.с.322-323).
Зазначене спростовує доводи захисника ОСОБА_6 про не встановлення місця вчинення злочину, оскільки потерпший був виявлений у спільному дворі будинку № 14 по вул. Світлій та будинку № 9 по вул. Крилова в м. Миколаєві, який і є місцем вчинення злочину.
Вищевикладені пояснення засудженого ОСОБА_7 в частині нанесення ним ударів ОСОБА_8 в голову, потерпілої та свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 в частині локалізації тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_8, узгоджуються з даними висновку судово - медичної експертизи № 2100 від 08 січня 2008 року, згідно яких смерть гр. ОСОБА_8 настала внаслідок закритої черепно - мозкової травми у вигляді ізольованих крововиливів в м'які покрови голови, субарахноідальних крововиливів, забиттів головного мозку, що ускладнились його набуханням та гіпостатичною пневмонією.
При судово - медичному дослідженні трупу потерпшого виявлені тілесні ушкодження:
- крововилив в області вій правого ока;
- садно в лобній, скроневій, потиличній областях ліворуч, потиличній по центру;
- рани, що зажили первинним натягом, на підборідді і верхній губі ліворуч;
• - ізольовані крововиливи в м'які покрови голови в лобній області по центру і ліворуч, потиличній праворуч і ліворуч, скроневій зліва;
• - субарахноідальні крововиливи в потиличній долі праворуч і ліворуч, лобній долі праворуч, передніх поверхнях обох півкуль мозочка;
• - залишки субдуральної гематоми в заднє - черепних і середнє - черепній ямках;
• - масивні осередки забиттів в потиличних, скроневих долях;
- ушиті розтини шкіри в скроневих областях, трепанаційні отвори, хрестовидні розтини твердої мозкової оболонки (резекційна трепанація черепа);
- синці в області гребеня здухвинної кістки праворуч, зовнішньої поверхні лівого плеча, передньої поверхні правого плеча, правого стегна;
- садна на зовнішній поверхні лівого передпліччя, ліктьових і колінних суглобах, передній поверхні правої гомілки, лівого гомілковостопного суглоба, внутрішньої поверхні лівої стопи, тильної поверхні лівої кисті.
Всі описані тілесні ушкодження прижиттєві, і їх утворення не виключено 15.11.2007 року.
Дар'я В.В. тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею зіткнення під час неодноразових ударів в область голови, тулуба, кінцівок, якими могли бути кулак, взута нога і т.п.
Відповідно до «Правил визначення ступеню тяжкості» пошкодження в області голови є тяжкими тілесними ушкодженнями, які при звичайному протіканні закінчуються смертю і навіть своєчасне надання медичної допомоги не гарантує збереження життя при такій травмі.
Крововиливи і садна в області кінцівок за ступенем тяжкості носять ознаки легких тілесних ушкоджень.
З урахуванням наявних тілесних ушкоджень в області голови, утворення останніх із положення стоячи внаслідок вільного падіння на площину, можна виключити.
Враховуючи розташування виявлених на трупі ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, експерт дійшов висновку, що під час їх нанесення взаємне розташування потерпілого та нападника змінювалось.
Виявлені на тильній поверхні лівої кисті, зовнішній поверхні лівого передпліччя садна можуть свідчити про можливу боротьбу чи самооборону.
Між виявленими тілесними ушкодженнями і настанням смерті гр. ОСОБА_8 є прямий причинний зв'язок (а. с. 87 - 89, 92 - 95).
Судово - медичний експерт ОСОБА_28 суду пояснила, що виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли бути заподіяні 15.11.2007 року приблизно опівночі. Зазначені тілесні ушкодження утворилися внаслідок не менш ніж чотирьох травмуючи ударів. Після отримання цих тілесних ушкоджень потерпілий не міг здійснювати цілеспрямовані рухи, а тим більше ходити; він міг тільки здійснювати обмежені неосмислені рухи - поворушити ногою, рукою, підняти їх, опустити, але піднятися і піти в такому стані він не міг, це виключено.
Судово - медичний експерт ОСОБА_29 в судовому засіданні підтвердила висновки проведеної нею судово - медичної експертизи і пояснила, що тяжкі ушкодження потерпілого ОСОБА_8 були несумісні з життям. Малоймовірно, що при такій травмі потерпілий кудись відійшов, а тим більш на відстань 100 - 200 м., в чому експерт впевнена. Удари потерпілому наносилися з великою силою, оскільки під час розтину нею була встановлена особливість товщини черепної коробки потерпілого в 1 см., в той час, коли звичайним для чоловіків є 0, 5 см. Саме це захистило головний мозок від більш тяжких наслідків, і тому не було переломів кісток черепу; інакше кажучи, смерть людини з нормальною черепною коробкою, ймовірніше за все, настала б до прибуття швидкої.
Оцінюючи докази щодо направленості умислу ОСОБА_7 під час побиття потерпілого, суд взяв до уваги кількість, інтенсивність і характер нанесених ним ударів, місця прикладення сили, причини припинення злочинних дій, його поведінку перед нанесенням тілесних ушкоджень та відразу ж після нього, а саме: засудженим нанесено потерпілому не менше чотирьох ударів з великою силою кулаками і взутими ногами в життєво важливий орган - голову; припинив побиття потерпілого тільки після того, як останній втратив свідомість і перестав подавати ознаки життя.
Вищевикладене спростовує посилання засудженого та його захисників як під час судового розгляду справи, так і в апеляціях, про відсутність у ОСОБА_7 умислу на вбивство потерпілого та відсутність доказів наявності саме цього злочинного наміру, а також про невірну кваліфікацію судом дій засудженого ОСОБА_7
Оцінивши сукупність вищезазначених доказів, суд прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_7 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, і вірно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.
Таким чином, висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні зазначених злочинів є обгрунтованим і відповідає сукупності досліджених по справі доказів.
По справі не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду щодо винності засудженого та правильності кваліфікації його дій.
Доводи засудженого та захисника ОСОБА_3 про однобічність та неповноту досудового та судового слідства, що виразилося у не проведенні із ОСОБА_7 відтворення обстановки та обставин подій на місці бійки між ним та потерпілим, а також не призначенні судово - психологічної та судово - цитологічної експертиз, безпідставні.
В матеріалах справи міститься власноруч написана заява ОСОБА_7 про його відмову від проведення зазначеної слідчої дії - відтворення обстановки та обставин подій (а. с. 79).
Що стосується призначення будь - яких експертиз під час досудового слідства, то це питання в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи вирішує слідчий. Крім того, ні сам ОСОБА_7, ні його захисники ані під час досудового, ані під час судового слідства відповідних клопотань про призначення будь - яких експертиз не заявляли, як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання.
Посилання апелянтів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на перебування потерпілого ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеню, а також і захисника ОСОБА_6 щодо тривалого лікування потерпілого в лікарні швидкої допомоги м. Миколаєва як підставу для іншої кваліфікації дій засудженого, необгрунтовані, оскільки, як зазначив суд у вироку, ОСОБА_8 ніяких протиправних дій відносно засудженого та його дружини не вчинював, участі у бійці з ОСОБА_7 не приймав. Що стосується тривалості лікування потерпілого, то відповідно до п. 22 Постанови Пленуму верховного Суду України № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» у випадку дій винного з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має. Питання ж про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуються спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація поранень та інших тілесних ушкоджень, причин припинення злочинних дій, поведінка винного і потерпілого, їх стосунки, що і врахував суд першої інстанції при постановленні вироку.
Тому твердження апелянтів про відсутність у засудженого ОСОБА_7 наміру на умисне вбивство є необгрунтованими, оскільки характер його дій - нанесення численних ударів кулаками та взутими ногами з великою силою у життєво важливі органи потерпілого ОСОБА_8 - по голові, свідчать саме про намір засудженого на позбавлення життя останнього.
Доводи засудженого та захисника ОСОБА_3 в апеляції про нанесення невстановленими особами під час бійки біля бару «Квартет» 15 листопада 2007 року тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та вагітній ОСОБА_9, яка мала певні зовнішні ознаки вагітності, безпідставні, оскільки зазначене не пов'язане з діями засудженого відносно потерпілого; а крім того, версія про вагітність дружини засудженого з'явилася у апелянтів тільки під час апеляційного оскарження і не відповідає дійсності. Так, з матеріалів справи та додатково наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_9 станом на 02.07.2008 року мала термін вагітності 32 тижні (а.с.281) і народила сина ОСОБА_34 23.08.2008 року, а тому ніяк не могла мати певних зовнішніх ознак вагітності станом на момент події - в ніч з 14 на 15 листопада 2007 року.
Твердження зазначених апелянтів про те, що після бійки між засудженим і потерпілим останній знаходився в горизонтальному положенні на тому місці, де його наздогнав ОСОБА_7 є такими, що відповідають матеріалам справи та сукупності досліджених судом доказів. Зокрема, сам засуджений не спростовував того факту, що після побиття ним потерпілого той втратив свідомість, і стверджував також, що в зв'язку з саме цим вчинив таємне викрадення його майна; експерти ОСОБА_28 та ОСОБА_29 в судовому засіданні зазначили, що після спричинення потерпілому виявлених тілесних ушкоджень він міг здійснювати якісь рухи тільки до втрати ним свідомості, а після цього - внаслідок тяжкості стану - ні.
Посилання ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_3 на не взяття судом до уваги свідчень ОСОБА_14 та самого засудженого про неправомірні дії працівників органів досудового слідства безпідставні, оскільки суд дав оцінку аналогічним твердженням засудженого і, спростовуючи їх, послався на показання свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25., ОСОБА_26, ОСОБА_27 щодо добровільності зізнання ОСОБА_7 у спричиненні потерпілому тілесних ушкоджень та заволодіння майном останнього.
Крім того, ці посилання апелянтів спростовуються також і даними постанови прокуратури Заводського району м. Миколаєва від 13 травня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за матеріалами перевірки заяви ОСОБА_7 від 06.05.2008 року щодо незаконних дій по даний справі відносно нього працівників Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області - слідчого Чіпак А.П. та оперуповноваженого ОСОБА_25., за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК України (а. с. 242)
Твердження апелянта - захисника ОСОБА_6 про порушення судом вимог ст. 69 КПК України та не належність таких доказів по справі, як свідчення адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_12, безпідставні, оскільки суд допитав зазначених захисників не з приводу того, що їм стало відомо при здійсненні професіональної діяльності, а з питань процедури та відповідності нормам діючого кримінально - процесуального законодавства проведення певних слідчих дій із ОСОБА_7 за їх участю.
Посилання захисника ОСОБА_6 на можливість застосування з боку слідства неправомірних заходів до ОСОБА_7 і сумніви щодо матеріалів досудового слідства про обставини подій 15.11.2007 року, неконкретні, голослівні і є лише припущеннями.
Твердження захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_7 про порушення права останнього на захист невчасним врученням засудженому обвинувального висновку та не наданням можливості захиснику ОСОБА_2 ознайомитися з матеріалами справи, протоколом судового засідання, і побачитись з підзахисним ОСОБА_7, безпідставні.
Так, з матеріалів справи вбачається, що обвинувальний висновок ОСОБА_7 отримано у відповідності до вимог ст. 254 КПК України - 12.02.2008 року (а. с. 201), що він підтвердив в підготовчій частині судового засідання 19.03.2008 року, згідно протоколу судового засідання (а. с. 310).
Крім того, після допуску судом першої інстанції в стадії апеляційного оскарження вироку 24.09.2008 року адвоката ОСОБА_2 в якості захисника ОСОБА_7 та повідомлення його про це шляхом надіслання йому копії відповідної постанови суду (а. с. 373, 374), адвокат ОСОБА_2 до суду не з'являвся з приводу ознайомлення з матеріалами справи та протоколом судового засідання.
Сам засуджений ОСОБА_7, відповідно до акту Заводського районного суду від 03.10.2008 року, відмовився від ознайомлення з матеріалами справи та протоколом судового засідання у відсутності захисника ОСОБА_2, а також і від підписання зазначеного акту з посиланням на наказ вищевказаного захисника нічого не підписувати (а. с. 398). Таким чином засуджений вільно розпорядився наданим йому правом на ознайомлення з матеріалами справи та протоколом судового засідання.
Що стосується побачень адвоката ОСОБА_2 із підзахисним ОСОБА_7, то, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 48 КПК України захисник з моменту допуску до участі у справі має право мати побачення з засудженим, і ніяких обмежень з цього приводу кримінально - процесуальний закон не містить. Якщо адвокат ОСОБА_2, маючи відповідну постанову суду про допуск його в
якості захисника до участі у справі, не побажав мати побачення із підзахисним ОСОБА_7, то це є тільки його - захисника - особистим рішенням, оскільки наданим йому правом він розпорядився на власний розсуд.
Доводи апелянтів ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_3 про помилку в частині суми спричиненої ОСОБА_7 шкоди заволодінням майном потерпілого, безпідставні, оскільки вказана загальна сума судом у вироку зазначена вірно - 3 135 грн., що відповідає всім матеріалам справи і зокрема, постановам про притягнення ОСОБА_7 як обвинуваченого та обвинувальному висновку. Судом допущена описка в мотивувальній частині вироку в частині вартості викраденого у потерпілого термосу, вартість якого, за вищезазначеними матеріалами справи складає 350 грн., що ніким із учасників судового розгляду не оспорювалося, згідно протоколу судового засідання. Не оспорюється вартість термосу і самими апелянтами.
Посилання апелянтів - засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_3 на неврахування судом при призначенні покарання відповідних даних про особу винного неспроможні, оскільки при призначенні покарання суд врахував, що ОСОБА_7 раніше не судимий і за місцями проживання характеризується задовільно, а, крім того, суд врахував, що до складу його сім’ї входять непрацездатна в зв'язку вагітністю і пологами дружина та малолітні діти; дані про народження у засудженого третьої дитини на момент постановления вироку суду надані не були.
Покарання засудженому ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, обставини, що впливають на покарання.
Так, при призначенні покарання суд врахував те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, за місцями проживання характеризується в цілому задовільно, на обліках в психіатричній лікарні чи наркологічному диспансері не перебуває, до складу його сім'ї входять непрацездатна в зв'язку з вагітністю і пологами дружина та малолітні діти, що в матеріалах справи відсутні документ про наявність у нього легальних джерел для існування, а також вчинення ним особливо тяжкого злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного суд прийшов до вірного висновку про призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Призначене покарання є справедливим, призначено в межах санкцій ст. ст. 115 ч. 1, 185 ч. 1 КК України і не є максимальним, а тому вважати його надмірно суворим колегія суддів підстав не находить.
Остаточне покарання визначено у відповідності з вимогами ст. 70 КК України і вважати його надмірно підстави також відсутні.
Таким чином підстави для скасування чи зміни вироку, а також для направлення справи на додаткове розслідування відсутні, а тому апеляції засудженого та його захисників не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_7, захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2008 року відносно ОСОБА_7 - без змін.