АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 – 230                                                                    Головуючий у 1-й  інстанції:

              2010 р.                                                                              Геєць Ю.В.

                                                                                                        Суддя-доповідач: Бондар В.О.

                                                У Х В А Л А

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Бондаря М.С.

Суддів:             Бондара В.О.

                             Гончара О.С.

При секретарі:    Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4   на ухвалу Орджонікідзевського районного суду              м. Запоріжжя від 17 листопада 2009 року про перегляд у зв”язку з нововиявленими обставинами рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя, треті особи: КП „ВРЕЖО № 1”, про втрату права на житлове приміщення, визнання приватизації частково недійсною, визнання права власності на житлове приміщення в порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_5 до Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради, треті особи: КП „ВРЕЖО № 1”, ОСОБА_4, про визнання недійсними розпорядження Орджоінікдзевської районної адміністрації Запорізької міської ради № 2011 від 23.09.2002 року та свідоцтва про право власності на житло № 2011 від 23.09.2002 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 грудня 2003 року  ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, Орджонікідзевської райадміністрації м. Запоріжжя, третя особа: ПРЕЖО Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, державна нотаріальна контора № 3 м. Запоріжжя про втрату права на жиле приміщення та виселення, визнання приватизації жилого приміщення частково недійсним, визнання права власності на жиле приміщення в порядку наслідування.

17 грудня 2004 року ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом до Орджонікідзевської райадміністрації, треті особи: ПРЕЖО № 1 Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, ОСОБА_4 про визнання недійсними розпорядження Орджоінікдзевської районної адміністрації Запорізької міської ради № 2011 від 23.09.2002 року та свідоцтва про право власності на житло № 2011 від 23.09.2002 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2005 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано розпорядження голови Орджонікідзевської районної адміністрації за № 2011 від 23.09.2002 року про приватизацію житла і свідоцтво про право власності житла за адресою: АДРЕСА_1 від 23.09.2002 року - недійсними.

В інших позовних вимогах відмовлено.

Ухвалою колегії судді апеляційного суду Запорізької області від 03 квітня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_4 відхилена, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2005 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2008 року касаційна скарга ОСОБА_4 відхилена, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2005 року та ухвала апеляційного суду Запорізької області від 03 квітня 2006 року залишені без змін.

21 березня 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про перегляд у зв”язку з нововиявленими обставинами рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2005 року. В заяві зазначала, що  при вирішення справи суди не повинні були посилатися на розпорядження Орджонікідзевської районної адміністрації за № 1720 від 25.09.2003 року, яке скасоване рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2005 року. Крім того, при винесенні рішення суду суд послався на довідку експерта, як на висновок експертизи, дана довідка не є належним доказом, оскільки судом експертиза не призначалась, а також не були досліджені інші докази по справі.

Заява ОСОБА_4 розглядалась неодноразово.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2009 року заяву ОСОБА_4 про перегляд у зв”язку з нововиявленими обставинами рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2005 року залишено без задоволення.

             Не погоджуючись з рішенням суду, 01 грудня 2009 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити ухвалу, якою задовольнити заяву про перегляд рішення суду у зв”язку з нововиявленими обставинами.

    Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Заявник вважає, що мають місто підстави передбачені п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, а саме істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2005 року розпорядження голови Орджонікідзевської районної адміністрації за № 2011 від 23 вересня 2002 року про приватизацію житла і свідоцтво про право власності житла за адресою: АДРЕСА_2 від 23 вересня 2002 року визнані недійсними. В інших позовних вимогах відмовлено.

Як зазначено в ухвалі апеляційного суду Запорізької області від 09 вересня 2009 року, розпорядженням голови Орджонікідзевської районної адміністрації за № 1720 від  25 вересня 2003 року розпорядження Орджонікідзевської районної адміністрації за          № 2011 від 23 вересня 2002 року „Про приватизацію житла” за адресою: АДРЕСА_2 на момент винесення рішення суду вже було скасовано.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_6 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції проігнорував висновки викладені в ухвалі апеляційного суду Запорізької області від 09 вересня 2009 року по цій справі, як щодо обставин справи, що є безумовною підставою для скасування ухвали суду та передачі питання на новий розгляд, так і щодо порушень процесуального права, які були допущені судом першої інстанції при постановлені рішення.

Згідно ч.1 ст.363 ЦПК України рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються судом, який ухвалив судове рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду першої інстанції та постанови судом апеляційної інстанції нової ухвали про перегляд рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 грудня 2005 року в зв’язку з нововиявленими обставинами є безпідставними, оскільки рішення по суті спору було прийнято судом першої інстанції, який і повинен вирішувати питання про перегляд ухваленого ним рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково, ухвалу суду потрібно скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

  Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -  

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу   ОСОБА_4 задовольнити частково.

          Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2009 року у цій справі скасувати та передати питання на новий розгляд.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий:

         Судді: