Справа №22ц-364/2010

Категорія – цивільна                                       Головуючий у першій інстанції – Головченко М.М.

Доповідач – Заболотний В.М.

У  Х  В  А  Л  А

і м е н е м       У к р а ї н и

26 лютого 2010 року                                                                               місто Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                          головуючого  -  судді  Шарапової О.Л.

                          суддів  -  Заболотного В.М.,  Скрипки А.А.

                          при  секретарі  -  Штупун О.М.

          з  участю  -  позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2009 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення межі між сусідніми земельними ділянками,

                                                      В С Т А Н О В И В :

          Оскаржуваною ухвалою Ічнянського районного суду від 04 вересня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення межі між сусідніми земельними ділянками залишено без розгляду, на підставі заяв сторін від 03.09.2009 року та 04.09.2009 року.

          В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апелянт вказує, що за клопотанням його представника ОСОБА_3 судове засідання з 10.00 години 04.09.2009 року було відкладене на 15.00 годину цього ж дня. Коли ж позивач з’явився в судове засідання, то головуючий повідомив його, що ОСОБА_4 відмовилась від свого позову, а тому провадження в справі можна закривати. Однак ОСОБА_2 з цим не погодився, так як його позовні вимоги залишились не вирішені. Після цього головуючий запропонував йому написати заяву про залишення позову без розгляду, що ОСОБА_2 і зробив, оскільки вважав, що таким чином провадження в справі буде лише призупинене. Але в подальшому виявилось, що насправді провадження в справі було закрито. А тому вважає, що головуючий по справі ввів його в оману, в зв’язку з чим були порушені права позивача. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що заяву про залишення позову без розгляду він писав після 15.00 години 04.09.2009 року. Виходячи з цього, дані в журналі судового засідання від 04.09.2009 року та в оскаржуваній ухвалі суду про те, що судове засідання було проведене без участі сторін і заява про залишення позову без розгляду була подана ОСОБА_2 до початку судового засідання – не відповідають дійсності.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

          Крім того, згідно п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

          Як вбачається з матеріалів справи, у своїй заяві від 04.09.2009 року (а.с.106)      ОСОБА_2 просив залишити без розгляду його позовну заяву до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

          В той же час, у своїй заяві від 03.09.2009 року (а.с.105) ОСОБА_4 просила закрити провадження в справі за її позовом до ОСОБА_2 про визначення межі між земельними ділянками, у зв’язку з її відмовою від позову.

          Однак, суд першої інстанції своєю ухвалою від 04.09.2009 року залишив без розгляду як позовну заяву ОСОБА_2, так і позовну заяву ОСОБА_4, хоча останньою таке клопотання не заявлялось.

          За таких обставин, вищевказану ухвалу суду в цілому не можна визнати законною та обґрунтованою. Така ухвала підлягає скасуванню, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

          Ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2009 року – скасувати , а справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в  касаційному порядку не підлягає.

    Головуючий:                                        Судді: