КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО                                     Справа № 1 – 9/10

Категорія : Злочини у сфері обігу наркотичних засобів,

психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

та інші злочини проти здоров’я населення - 47

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01 березня 2010 року              Любомльський районний суд Волинської області  в складі головуючого судді Чишія С.С.

при секретарі Семенюк К.М.

з участю прокурора Філімонюка І.А.,

підсудної ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, середньої освіти, неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених  ч.1 ст.309, ч.2 ст.315 КК України,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона 26-28 березня 2009 року в селі Радехів Любомльського району Волинської області на подвір’ї ОСОБА_3 схиляла до вживання наркотичних засобів братів ОСОБА_4. Зокрема, 26 березня 2009 року між 22-23 годинами та повторно 27 березня 2009 року біля 15 години схилила до куріння висушеної марихуани ОСОБА_4; 27 березня 2009 року біля 21 години повторно схилила до куріння марихуани ОСОБА_5; 28 березня 2009 року між 18-19 годинами повторно схилила до куріння висушеної марихуани ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за інкримінованими обвинуваченнями визнала частково і показала, що дійсно в місті Артемівськ придбала у раніше незнайомого хлопця на ім’я Антон висушену подрібнену коноплю, яку для власного споживання перевезла на територію Любомльського району. Тимчасово проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_4, епізодично наодинці вживала марихуану. Ні з ОСОБА_5, ні з ОСОБА_4 марихуану в селі Радехів ніколи не курила і до вживання цього наркотичного засобу їх не схиляла.

Згідно із ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:

1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання;

4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що подія злочину, яка інкримінується ОСОБА_1 за ч.2 ст.315 КК України, органом досудового слідства не доведена.

В основу обвинувачення підсудної за цим епізодом покладено явки ОСОБА_1 з повинною(а.с.17, 19, 21, 23), її показання в якості підозрюваної(а.43-44) і обвинуваченої(а.с.91-92, 95), показання підозрюваного ОСОБА_5А.(а.с.47-48), свідка ОСОБА_4А.(а.с.49-50).

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що на момент написання явок з повинною та допитів була затриманою, утримувалась в Любомльському РВ УМВС і погодилась на визнання вини через обіцянку працівників міліції не арештовувати її.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники Любомльського РВ УМВС ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечили будь-який, в тому числі, психологічний, тиск на підсудну при відбиранні пояснень чи явок з повинною.

В той же час з протоколу адміністративного затримання(а.с.12) вбачається, що в порядку ст.263 КУпАП підсудна була затримана о 14.10 годині 29.03.2009 року, а переведена в ІТТ о 12.05 годині 31.03.2009 року у зв’язку із затриманням в порядку ст.115 КПК України.

Звільнена підсудна з-під варти 03.04.2009 року(а.с.96) після її додаткового допиту в якості обвинуваченої. Під час цього допиту ОСОБА_1 ще раз підтвердила показання щодо обвинувачення за ч.2 ст.315 КК України, хоча якісь нові обставини слідством не з’ясовувались і додаткові питання підсудній не ставились.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_1 до вживання марихуани його не схиляла, оскільки він вже давно вживає наркотичні засоби і мав свою марихуану. Курив її в селі Радехів Любомльського району, однак про це ніхто не знав і при цьому ніхто не був присутнім. Показання на досудовому слідстві давав під психологічним тиском, оскільки перебував в ізоляторі, а працівники міліції взамін на такі показання обіцяли не арештовувати його.

ОСОБА_5 16.07.2009 року був засуджений Любомльським районним судом за ч.2 ст.309 КК України. З вироку суду відносно ОСОБА_5 вбачається, що за ч.2 ст.315 КК України йому інкримінувалось схиляння до вживання марихуани свого брата ОСОБА_4 та підсудної ОСОБА_1 в селі Радехів Любомльського району о 17 та 21 годині 28.03.2009 року. За цією частиною обвинувачення ОСОБА_5 судом виправданий. З вироку суду вбачається, що він страждає наркоманією і потребує лікування.

Як вбачається з досліджених доказів, ОСОБА_5 в межах даної справи в якості свідка не допитувався взагалі. До справи лише приєднано копію протоколу його допиту в якості підозрюваного в іншій кримінальній справі від 31.03.2009 року(а.с.47-48). Зважаючи на право підозрюваного захищатись в будь-який спосіб, суд вважає копію протоколу допиту ОСОБА_5 із справи про його обвинувачення недопустимим доказом і приймає до уваги лише його показання в судовому засіданні під час розгляду даної справи.

Свідок ОСОБА_4 під час досудового слідства ствердив обставини обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.315 КК України, що відображено в протоколі його допиту від 31.03.2009 року(а.с.49-50). В судове засідання свідок не з’явився. Судом приймалось рішення про його привід, однак постанова суду від 27.07.2009 року органом внутрішніх справ виконана не була. За клопотанням прокурора суд двічі давав судове доручення в порядку ст.3151 КПК України, які виконані частково. Зокрема, ОСОБА_4 був двічі допитаний, в тому числі, щодо мотивів зміни показань. Судом ставилось питання про проведення наркологічної експертизи свідка, однак, незважаючи на вжиті заходи і неодноразові нагадування, в цій частині судове доручення виконане не було.

Під час допиту 27.01.2010 року в порядку виконання доручення ОСОБА_4 заперечив вживання наркотичних засобів, в тому числі, марихуани, будь-коли і будь-де. Свої показання на досудовому слідстві про те, що ОСОБА_1 пригощала його в селі Радехів марихуаною, пояснив власним бажанням, щоб його відпустили працівники міліції і якнайшвидше поїхати додому.

Свої заперечення проти обвинувачення за ч.2 ст.315 КК України ОСОБА_1 виклала під час досудового слідства, будучи повторно допитаною в якості обвинуваченої 21.05.2009 року(а.с100-101). Хоча строк досудового слідства не збіг, в порушення ст.22 КПК України між підсудною та братами ОСОБА_4 не було проведено очних ставок для з’ясування всіх фактичних обставин справи та усунення суперечностей.

За таких обставин суд вважає, що для прийняття протоколу допиту свідка ОСОБА_4 як доказу винуватості підсудної відсутні достатні підстави.

Зважаючи на зміну вказаним свідком показань порівняно до цього протоколу вбачаються підстави для вирішення питання про відповідальність ОСОБА_4, що викладається окремим процесуальним документом в порядку ст.279 КПК України.

Таким чином, крім зізнання підсудної під час досудового слідства жодні інші докази не підтверджують її обвинувачення за ч.2 ст.315 КК України.

Сама підсудна категорично заперечує свою винуватість, а її показання про причини самообмови здобули часткове підтвердження і обґрунтування.  

Враховуючи викладене, суд вважає, що в частині обвинувачення за ч.2 ст.315 КК України підсудна підлягає виправданню, оскільки подія злочину не доведена.

Під час судового розгляду даної кримінальної справи ОСОБА_1 та її захисник заявили клопотання про виправдання підсудної за ч.2 ст.315 КК України та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України.

Враховуючи вищенаведені міркування щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ст.315 КК України, питання про її звільнення від відповідальності викладається в окремому процесуальному документі, яким вирішуються і питання щодо судових витрат та речових доказів.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,   суд  

п  р  и  с  у  д  и  в  :

ОСОБА_1 в пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.315 КК України, визнати невинною і по суду виправдати.

Після вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.

Головуючий : суддя                                          Чишій С.С.