Справа № 2-4405/2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року                                                    м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді -  Кагітіної І.В.,

при секретарі - Картавих А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про відшкодування збитків, завданих неповерненням у строк, передбачений договором грошового вкладу,

встановив:

ОСОБА_1 у березні 2009 року звернулася до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк», про відшкодування збитків, завданих неповерненням у строк, передбачений договором грошового вкладу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 вересня 2008 року між нею та відповідачем було укладено депозитний договір банківського вкладу №1/0305406002714001 на суму 10000 доларів США, із процентною ставкою 11,2% річних, строком на 183 дні із датою повернення вкладу 17.03.2009 року. По закінченню строку дії договору 17.03.2009 року позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення вкладу. Відповідач прийняв заяву, проте відмовився повернути грошові кошти позивача та нараховувати проценти на час перебування у нього цих коштів. На думку позивача зазначені дії завдали моральну шкоду, оскільки їй та членам її сім’ї приходиться постійно зазнавати хвилювання у зв’язку з необхідністю докладання додаткових зусиль задля пошуку грошових коштів, щоб сплачувати кредитні зобов’язання. На підставі наведеного, позивач з урахуванням остаточних уточнень, просила стягнути з відповідача грошовий вклад з урахуванням індексу інфляції за березень-серпень місяці 2009 року у валюті вкладу у розмірі 10390 доларів США; стягнути заподіяний неправомірними діями збиток у валюті вкладу у розмірі 1627,27 доларів США, а також 11,2% річних, з урахуванням прострочення грошового зобовязання на 202 дні у валюті вкладу у сумі 619,84 доларів США; стягнути моральну шкоду у сумі 7000 грн. та судові витратиу розмірі 30 грн. (а.с.56 звор, 57).

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 22.10.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконними дії відповідача, що обмежують її цивільні права споживача на розпорядження депозитним договором та відшкодування збитків, та про зобов’язання відповідача сплатити проценти, передбачені договором №1\0305406002714001 (вклад «Універсальний») з 18.03.2009 року та до часу виконання зобов’язань у порядку матеріального, процесуального та виконавчого провадження – залишені без розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях. У зв’язку з введенням тимчасової адміністрації, мораторію на задоволення вимог кредиторів та  на підставі роз’яснення Департаменту реорганізації та припинення діяльності банків Національного банку України №44-020\1357-2796 «Щодо застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів» вимоги задовольняються при наявності коштів та у порядку черговості.

Заслухавши позивача та її представника, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

            Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.1, ч. 2 статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору банківського вкладу №1/0305406002714001 (вклад універсальний) від 16.09.2008 року ОСОБА_1 внесла вклад до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» у розмірі 10000,00 доларів США з нарахуванням процентів на вклад у розмірах, встановлених п.1.2 зазначеного Договору з кінцевим терміном повернення вкладу з процентами 17.03.2009 року.

17.03.2009 року ОСОБА_1В . звернулася до відповідача із заявою про повернення вкладу у зв’язку із закінченням терміну дії угоди.

Проте, відповідно до листа Заступника Керуючого Сімферопольської філією ТОВ «Укрпромбанк» за вих.№1060 від 17.03.2009 р. відповідач відмовився повернути вклад із посиланням на введення тимчасової адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів, зазначивши, що заяву позивача поставлено на облік, буде задоволено у календарній черговості та за цей час відсотки на кошти, що знаходяться в Банку нараховуватись не будуть.

Проте, на цей час ані вклад, ані проценти ОСОБА_1 не отримані, питання досудового розгляду сторонами не врегульовано, що вказує на наявність спору між сторонами.

Зазначені у листах  банку посилання суд визнає такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавця, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, а тому відмова у поверненні вкладу, порушує право власності позивача та позбавляє його можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Оскільки на час звернення до суду строк повернення вкладу, зазначений у договорі банківського вкладу №1/0305406002714001 (вклад універсальний) від 16.09.2008 року минув, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення суми вкладу у розмірі 10000 доларів США підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині застосування індексу інфляції при стягненні суми вкладу, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки зобов’язання виконувалося не у національній валюті, а тому індекс інфляції національної валюти до долару США застосоване бути не може.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги в частині стягнення неотриманого прибутку – збитку у розмірі 1627,27 доларів США.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 623  ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

 Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

При пред’явлені вимог про відшкодування недоодержаного прибутку (упущеної) вигоди, позивачем не доведено, що ці доходи (вигода) не є  абстрактними, а дійсно були би нею отримані у разі належного виконання боржником своїх обов’язків.

Доданий ОСОБА_1 статут Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» та запропоновані умови укладення депозитного договору з депозитною процентною ставною 30% не є достатнім доказом для підтвердження збитків у розумінні вищенаведених норм закону. Вони жодним разом не свідчать, що позивачка мала намір укладати відповідний договір з зазначеним товариством.

При вирішені спору в частині стягнення 11,2% річних з урахуванням прос рочки грошового зобов’язання на 202 дня у розмірі 619,84 доларів США, то  судом не встановлено наявності в договорі положення, відповідно до якого за час прострочення грошового зобов’язання відповідач зобов’язаний сплачувати 11,2% річних, будь-яких доказів на підтвердження угоди щодо цього позивачем не надано.

Щодо стягнення моральної шкоди, то суд виходить з того, що відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вимог ст. 23  ЦК  України  спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України та законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Ураховуючи те, що законом та договором не передбачено стягнення моральної шкоди в правовідносинах, що виникли між сторонами, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до  положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд, у тому числі,  вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Згідно ст.88 ЦПК суд вирішує питання щодо стягнення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

 На підставі вищевикладеного, відповідно ст. 41 Конституції України, ст. ст. 22, 23, 526, 1058-1060 ЦК України,  договору банківського вкладу №1/0305406002714001 (вклад універсальний) від 16.09.2008 року, керуючись статтями  10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором банківського вкладу №1\0305406002714001  (вклад універсальний) у розмірі 10000 (десять тисяч \00\ USD) Долар США.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 (п’ятнадцяти) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»  на користь держави судовий збір у розмірі 799,30 (сімсот дев’яносто дев’ять) гривень 30 копійок.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: