Судове рішення #8000128

2-33/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року                         Першотравневий районний суд

                                    Донецької області

в складі:

головуючого судді                         ТРЕГУБЕНКО С.В.

при секретарі                             ПАВЛІЧЕВОЇ А .І .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

представник позивача: ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

представник позивача: ОСОБА_1

про розірвання кредитного договору,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів з таких підстав.

10 жовтня 2008 року між «ПриватБанком» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання кредиту, згідно з яким відповідачці були надані кредитні кошти в сумі 20000 гривень з кінцевим терміном повернення 05.04.2010 року.

Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором ОСОБА_2, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки.

Оскільки, ОСОБА_2 належним чином умови кредитного договору не виконувала, у зв*язку з чим і утворилась заборгованість, а поручитель вимогу, що була пред*явлена до нього щодо виконання забезпеченого зобов*язання відповідачкою, залишив без задоволення, тому представник позивача, який діє по довіреності, змушений звернутися до суду з позовом  про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»  заборгованості у сумі 22603 гривні 59 копійок, а також судових витрат.

У зустрічному позові до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 просить визнати кредитний договір недійним, оскільки з ним не згодна, вказавши на таке:

-кредитний договір №254946-CRED від 10.10.2008 року був укладений нею с закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», відділення №41, Маріупольського філіалу «ПриватБанк», а не з публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», м.Днепропетровськ;

-другий екземпляр кредитного договору їй не було надано;

-з кредитним договором та його умовами вона не була ознайомлена;

-в договорі також відсутні умови відповідальності сторін у випадку непередбачуваних обставин;

-договір складено з необмеженими правами і обмеженою відповідальністю банка;

-строк повного погашення кредиту встановлений до 05.04.2010 року;

-банк не може стягувати з «поручителя» суму кредиту, яку «поручитель» не брав у банку.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 22603 гривні 59 копійок та судові витрати, бо відповідачка ОСОБА_2 свої зобов*язання по сплаті заборгованості не виконує, в наслідок чого утворилась заборгованість, а відповідач ОСОБА_3 вимогу, що була пред*явлена до нього, як поручителя, залишив без задоволення. Що стосується зустрічного позову, то вона його не визнала, бо:

-з липня 2009 року назва банку була змінена с закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Згідно з уставом ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником усіх прав та зобов*язань ЗАТ КБ «ПриватБанк»;

-кредитний договір був складений і підписаний у 2 екземплярах: один для банку, другий для ОСОБА_2;

-на кожній сторінці кредитного договору є власний підпис ОСОБА_2, з умовами договору вона була ознайомлена, в тому числі і з розміром процентів-32%;

-згідно норм ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання;

-вимоги банка про дострокове повернення усієї суми кредиту грунтуються на нормах закону;

-поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язань боржником;

Отже, зустрічний позов ОСОБА_2 до «ПриватБанку» не має ні єдиної підстави для визнання кредитного договору недійсним.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнала та просить суд кредитний договір розірвати, оскільки він був укладений нею с закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», відділення №41, Маріупольського філіалу «ПриватБанк», а не з публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», м.Днепропетровськ, другий екземпляр кредитного договору їй не було надано, з кредитним договором та його умовами вона не була ознайомлена, в договорі також відсутні умови відповідальності сторін у випадку непередбачуваних обставин. Крім того, договір складено з необмеженими правами і обмеженою відповідальністю банка, строк повного погашення кредиту встановлений до 05.04.2010 року. Більш того, банк не може стягувати з «поручителя» суму кредиту, яку «поручитель» не брав у банку.

Разом з тим, відповідачка не заперечує, що отримала кредит, однак в наслідок кризи на Україні, вона залишилась без роботи та засобів до існування і тому кредит не сплачує, але не відмовляється від його подальшого погашення.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнав, однак не оспорює, що дійсно підписував договір поруки, згідно якого він відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_2 обов*язків за кредитним договором. Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2, то він його підтримує.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснив суду, що при укладенні кредитного договору між позивачем та відповідачкою, банком були порушені норми законодавства та Конституції України, а саме: відповідачка була введена в оману, оскільки ОСОБА_2 усі умови договору роз*яснені не були, з договором належним чином не ознайомилася, другу копію договору їй не надали, вона отримала кредит не на суму 20000 гривень, а лише 19200 гривень, форс-мажорні обставини договором не передбачені, кредитний договір №254946-CRED від 10.10.2008 року був укладений ОСОБА_2 с закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», відділення №41, Маріупольського філіалу «ПриватБанк», а не з публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», м.Днепропетровськ.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши докази, що є в матеріалах цивільної справи, приходить до наступного.

Так, 10.10.2008 року між «ПриватБанком» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 надали кредит, у розмірі 20000 гривень, який вона зобов*язалася повертати згідно графіка погашення кредиту та процентів(а.с.60-61, 62), кожну сторінку кредитного договіру ОСОБА_2 власноручно підписала(а.с.60-61), до кредитного договору був доданий графік погашення кредиту та процентів(а.с.62), на відповідачку відповідно до договору був відкритий картрахунок(а.с.63-64), ОСОБА_2 отримала кредит, підписавши власноручно заяву про отримання кредитних коштів у сумі 20000 гривень(а.с.62).

В судовому засіданні також встановлено, що між відповідачем ОСОБА_3 та «ПриватБанком» 10.10.2008 року був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_2 обов*язків за кредитним договором(а.с.13), проти чого не заперечує і сам ОСОБА_3.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 23.07.2009 року, не викликає сумнівів у суда(а.с.14).

Таким чином, суд вважає, що між «ПриватБанком» та відповідачкою ОСОБА_2 належним чином і відповідно до норм діючого законодавства був укладений договір кредиту на суму 20000 гривень, цю суму ОСОБА_2 отримала, підписавши договір і заяву про отримання грошей, при цьому відповідачка зобов*язалсь виплачувати кредит та проценти, проти чого вона власне не заперечує.

Отже, оскільки відповідачка ОСОБА_2 не оспорює, що кредит та проценти не виплачує, чим  не виконує умови кредитного договору і про що їй також повідомляли письмово(а.с.53,55), і в результаті чого виникла заборгованість, яку вона має намір сплатити, а ОСОБА_3 надану йому претензію залишив без розгляду, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню і з відповідачів необхідно солідарно стягнути заборгованість яка складає 22603,59 гривень, де:

-19452,81 гривня-заборгованість за кредитом;

-1836,32 гривні-заборгованість по процентам за користування кредитом,

-250 гривень-штраф(фіксована частина),

-1064,46 гривень-штраф(процентна складова).

Проценти за користування кредитом та штрафні санкції передбачені кредитним договором.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача: ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, то доводи ОСОБА_2 та її представника про те що:

-кредитний договір №254946-CRED від 10.10.2008 року був укладений нею с Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», відділення №41, Маріупольського філіалу «ПриватБанк», а не з публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», м.Днепропетровськ;

-другий екземпляр кредитного договору їй не було надано;

-з кредитним договором та його умовами вона не була ознайомлена;

-в договорі також відсутні умови відповідальності сторін у випадку непередбачуваних обставин;

-договір складено з необмеженими правами і обмеженою відповідальністю банка;

-строк повного погашення кредиту встановлений до 05.04.2010 року;

-банк не може стягувати з «поручителя» суму кредиту, яку «поручитель» не брав у банку, то вони не підтверджуються доказами, які є в матеріалах справи.

Так, відповідно до статуту банку, у зв*язку зі зміною типу Банку, змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов*язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(а.с.50), що не суперечить законодавству.

Кожну сторінку кредитного договору ОСОБА_2 власноручно підписала, а це свідчить, що вона з договором ознайомилась і проти таких умов надання кредиту та графіка повернення кредиту та виплати за послуги банка 800 гривень «п.3.5  договору» не заперечувала(а.с.61).

В кредитному договорі передбачені обов*язки та права як банку, так і клієнта, а також відповідальність сторін. Є в цьому договорі і інші умови.

Право банка про дострокове повернення кредиту, передбачено ст.ст.1050, 1054 ЦК України.

Більш того, відповідачка ОСОБА_2 подавала заявку на отримання кредиту, як підприємець(а.с.59) бо була зареєстрована, як фізична особа-підприємець(а.с.65), кредит був споживчий(а.с.59) і тому її доводи про те, що вона залишилась без засобів для існування в зв*язку з фінансовою кризою на Україні, суд не може прийняти до уваги.

Відповідно до договору поруки поручитель ОСОБА_3 зобов*язався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_2 своїх обов*язків за кредитним договором.

Виходячи з наведеного, зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача: ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору задоволенню не підлягає, бо він не ґрунтується на законі і при укладанні цього договору норми чинного законодавства  порушені не були.

Крім того,  з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача державне мито у сумі 113 гривень 03 копійки та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 60 гривень з кожного, а з відповідачки ОСОБА_2 і не сплачені нею при поданні зустрічного позову - державне мито у сумі 51 гривня та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, та ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»-задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111 МФО №305299 код ЄДРПОУ 14360570): заборгованість за договором про надання кредиту у сумі 22603(двадцять дві тисячі шістсот три) гривні 59 копійок, а також державне мито у сумі 113(сто тринадцять) гривень 03 копійки та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 60(шістдесят) гривень, з кожного(р/р64993919400001 МФО №305299 код ЄДРПОУ 14360570).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у сумі 51 гривня та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень, а всього 171(сто сімдесят одну) гривню.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача: ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецької області в місті Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Суддя:         (підпис)         ОСОБА_4

Суддя:

Секретар:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація