Справа № 2-5669/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2010 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого – судді Бовчалюк З.А.
при секретарі Захаровій Н.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» про визнання протиправною відмови дати згоду на здійснення реєстрації місця проживання та зобов’язання здійснити таку реєстрацію,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» про визнання протиправною відмову дати згоду на здійснення реєстрації місця проживання та зобов’язання здійснити таку реєстрацію.
Позов мотивує тим, що з 2005 року постійно проживає разом зі своєю сім’єю в квартирі АДРЕСА_1. Крім неї в даному будинку проживають та постійно зареєстровані її чоловік ОСОБА_3. його мати ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6
Зазначає, що оскільки будинок № 150 по вул.. Львівській у м. Луцьку перебуває на балансі ВАТ «Волиньобленерго», 27 листопада 2008 року її чоловік ОСОБА_3 звернувся до відповідача з проханням дати згоду на реєстрацію місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача та їх малолітнього сина, в чому відповідачем було відмовлено.
Крім того, відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Луцького МВ УМВС України у Волинській області позивачу було відмовлено у реєстрації місця проживання ї малолітнього сина, оскільки квартира АДРЕСА_2 є власністю ВАТ «Волиньобленерго».
Вважає таку відмову протиправною та просить зобов’язати ВАТ «Волиньобленерго» дати згоду на здійснення реєстрації місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача ОСОБА_1 та її малолітнього сина.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов повністю з підстав, зазначених у заяві та просили його задовольнити. Вказували на те, що порушуються її законні права, оскільки вона не має змоги зареєструвати себе та свою дитину за місцем постійного проживання і у зв’язку з відсутністю такої реєстрації Департамент соціальної політики відмовляє їй у виплат допомоги на дитину, крім того, відсутність реєстрації позбавляє її можливості безкоштовно отримувати медичну допомогу у закладах охорони здоров’я.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив позов задовольнити. Стверджував, що порушуються права його сім’ї, оскільки він не має змоги зареєструвати за місцем його постійного проживання членів його сім’ї, а саме дружину та малолітнього сина.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що приміщення по вул. Львівській, 150 було збудовано в 1965 році і здане в експлуатацію для чергового обслуговуючого персоналу Волинського обласного підприємства електричних мереж. В 1995 році , при створенні ДАЕК «Волиньобленерго» це приміщення було включено до статутного фонду ДАЕК. На даний час будівля перебуває на балансі ВАТ «Волиньобленерго» і обліковується в складі основних засобів як лінійний пост. Дана обставина стверджується довідкою ВАТ «Волиньобленерго» від 07.05.2009 року ( а.с.35).
Як пояснили в судовому засіданні позивач та третя особа, батько ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з відповідачем. В зв’язку з чим, йому та членам його сім’ї було надано для тимчасового проживання частину приміщення лінійного поста по вул.. Львівській, 150, оскільки на той час дане приміщення не використовувалось за його цільовим призначенням.
Відповідно до діючого на той час Положення про паспортну систему в СРСР від 28.08.1974 року, прописка громадян була обов’язковою, а тому посадові особи зареєстрували сім’ю ОСОБА_3 за місцем знаходження лінійного поста.
З пояснень в судовому засіданні ОСОБА_3 також встановлено, що після смерті його батька, мати та сестра залишились зареєстрованими за даною адресою, а він, його дружина та малолітній син проживають там і на даний час.
Також встановлено, що в приміщенні лінійного поста по вул.. Львівській, 150 у м. Луцьку зі згоди Луцької районної філії ВАТ «Волиньобленерго» особи, які там проживали, в тому числі і позивачі, здійснили перепланування, в результаті яких утворились окремі квартири. З дослідженого в судовому засіданні статуту Луцької районної філії ВАТ «Волиньобленерго», остання не є юридичною особою, будь-яких повноважень на розпорядження лінійними постами, які знаходились на балансі ВАТ «Волиньобленерго» , Луцька районна філія не мала.
23 листопада 2008 року ОСОБА_3 звернувся до Генерального директора ВАТ «Волиньобленерго» з проханням здійснити реєстрацію його дружини ОСОБА_1 та малолітнього сина.( а.с.8).
Листом від 25.12.2008 року ВАТ «Волиньобленерго» відмовило в реєстрації ОСОБА_3 та малолітньої дитини, мотивуючи свою відмову тим, що будинок № 150 по вул.. Львівській у м.Луцьку не належить до житлового фонду, є лінійним постом та включений в статутний фонд підприємства в 1995 році. ( а.с.8).
Відповідно до ст..4 Житлового кодексу України, житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям.
Лінійний пост – це виробниче приміщення, в якому знаходяться кімнати, що пристосовані для проживання осіб, які обслуговують даний пост. Будинок по вул.. Львівській, 150 є одним із таких лінійних постів та не відноситься до житлового фонду.
Відповідно до Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 35, місцем проживання є житлові будинки (приміщення), придатні для проживання і включені до відповідного житлового фонду, у тому числі гуртожитки, заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки сімейного типу, спеціальні заклади для престарілих, інвалідів, ветеранів.
Як вбачається з листа Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради будинок № 150 на вул.. Львівській у м. Луцьку не відноситься до житлового фонду комунальної власності.
ВАТ «Волиньобленерго» зверталось до департаменту ЖКГ щодо передачі в комунальну власність двоповерхової будівлі лінійного поста, що використовується під житло на вул.. Львівській, 150, однак йому було рекомендовано усунути ряд недоліків, перелік яких викладений в листі від 12.02.2009 року ( а.с. 60).
В судовому засіданні представник відповідача вказала, що недоліки не були усунуті, оскільки на даний час у ВАТ «Волиньобленерго» виникла необхідність використовувати дані приміщення для потреб самого підприємства.
З врахуванням досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що відмова ВАТ «Волиньобленерго» щодо надання згоди для здійснення реєстрації позивача та її неповнолітнього сина в квартирі АДРЕСА_3 є правомірною, оскільки спірне приміщення не має статусу житлового, а тому відсутні будь-які правові підстави для реєстрації осіб за даною адресою.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.4 Житлового кодексу України, Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 35, суд
в и р і ш и в :
В позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» про визнання протиправною відмови дати згоду на здійснення реєстрації місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 її та неповнолітнього сина ОСОБА_7 та за зобов’язати надати таку згоду – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя З.А. Бовчалюк