Справа №2-1047/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2008 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі - Ченченко І.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на спадщину,

УСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на квартиру, в обгрунтування якого вказали, що 15.01.2004 року померла їх мати ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири, розташованої за адресою: Донецька область, м.Димитров, пров.ТітоваАДРЕСА_1, загальною площею 41, 1 кв.м, у тому числі жилою площею - 22, 3 кв.м, яка на праві приватної спільної сумісної власності належала померлій та батькові позивачів -ОСОБА_6, померлому 21.09.2006 року. На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 батько позивачів постійно мешкав разом із спадкодавцем, таким чином, прийнявши спадщину як спадкоємець першої черги за законом. Сестра позивачів ОСОБА_7 на спадкування після смерті своїх батьків не претендує, протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, будь-яких дій, що свідчали б про прийняття спадщини не зробила. Як спадкоємці першої черги вони в установлений законом шестимісячний строк прийняли спадщину шляхом подання 20.03.2007 року заяви до ОСОБА_3 державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Незважаючи на факт прийняття спадщини, вони не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як у свідоцтві про право власності на житло № 3/9-286 від 22.05.1995 року не зазначено, в якій частці подружжю ОСОБА_5 належала вищезазначена квартира. Крім того, зазначена у правовстановлюючому документі внутрішня площа квартири 43, 21 кв.м не відповідає площі, зазначеній у витягу БТІ м.Димитров -41, 1 кв.м, що також є підставою для відмови у видачі їм нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Позивачі вважають, що зазначена квартира належала їх батькам у рівних частках, тому просять визнати за кожним з них право власності на 1/2 частину квартири, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, письмово сповістили суд про розгляд справи у їх відсутність, зокрема, позивачі зазначили, що вони наполягають на позові, а представник відповідача - про визнання позову.

Третя особа ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, письмово сповістили суд про розгляд справи у її відсутність та про згоду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 15.01.2004 року померла ОСОБА_5, а 21.09.2006 року помер ОСОБА_6, спадкоємцями першої черги майна яких є їх діти: позивачі та третя особа по справі Зазначені факти встановлено на підставі свідоцтв про смерть, про одруження, народження (а.с.20-25).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з квартири, розташованої за адресою: Донецька область, м.Димитров, пров.Тітова, 6.8, кв.14, загальною площею 41, 1 кв.м, у тому числі жилою площею - 22, 3 кв.м, яка належала померлій та її чоловікові ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 3/9-286 від 22.05.1995 року, виданого виробничим об'єднанням "Красноармійськвугілля", на праві приватної спільної сумісної власності (а.с.8, 9-10, 11).

ОСОБА_6 після смерті своєї дружини прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, пров.Тітова, 8/14, і постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою КП „Служба єдиного замовника" (а.с. 12, 29).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, що складається зі спірної квартири.

Спадкоємці першої черги за законом відповідно за ст.1261 ЦК України, крім позивачів, на спадщину не претендують, про що свідчить письмова заява третьої особи.

За листами ОСОБА_3 державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_6, померлого 21.09.2006 року, 20.12.2006 року відкрита спадкова справа за заявами позивачів, ОСОБА_7 від прийняття спадщини відмовилась, заповіти від імені ОСОБА_6 не посвідчувались. Нотаріус не має можливості видати позивачам свідоцтво про право на спадщину, так як в правовстановлюючому документі не вказані частки співвласників (а.с. 18, 27, 28).

Як зазначили у заяві позивачі, припоною в отриманні свідоцтва про право на спадщину стало й те, що загальна площа спадкової квартири по різному зазначена у документах.

Так, у свідоцтві про право власності на житло № 3/9-286 від 22.05.1995 року загальна площа квартири зазначена 43, 21 кв.м (а.с.8).

За змістом витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно загальна площа квартири змінена за рахунок коридору загального користування площею 2, 1 кв.м. і становить 41, 1 кв.м (а.с. 11).

Приводом до зміни внутрішньої площі квартири спадкодавців стало рішення Конституційного суду від 02.03.2004 року у справі № 4-рп/2004 щодо прав співвласників багатоквартирного будинку на допоміжні приміщення, ст.382 ЦК України, за змістом якої власникам багатоквартирних житлових будинків належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, які розташовані у будинку.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно за ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність.

За змістом ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

З огляду на ст.392 ЦК України, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, до суду може бути подано позов про визнання цього права.

Так, відповідно до закону та досліджених доказів по справі, слід вважати, що частки у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_6 є рівними.

Враховуючи вищенаведене, та те, що невиділення часток співвласників квартири та невідповідність розміру загальної площі квартири нині є перешкодою у оформленні позивачами спадщини, спір між іншими спадкоємцями у відношенні спадкового майна відсутній, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 370, 392, 1223, 1261, 1268, 1269, Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право приватної власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 41, 1 кв.м, у тому числі жилою площею - 22, 3 кв.м, яка залишилась після ОСОБА_5, померлої 15 січня 2004 року, та ОСОБА_6, померлого 21 вересня 2006 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право приватної власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: Донецька область, м.Димитров, пров.ТітоваАДРЕСА_1, загальною площею 41, 1 кв.м, у тому числі жилою площею - 22, 3 кв.м, яка залишилась після ОСОБА_5, померлої 15 січня 2004 року, та ОСОБА_6, померлого 21 вересня 2006 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.