Справа №2-1701/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2008 р. м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Альберті О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Димитровської міської ради про визнання права власності. В обґрунтування вимог вказала, що 27.05.2003 року помер її чоловік - ОСОБА_3, який постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з з 1/2 частини квартири, розташованої за вище зазначеною адресою, що належила йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 9 серпня 2001 року за № 1/15-341. їх спільні діти: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовилися від спадщини за законом. Як спадкоємець першої черги за законом вона звернулася до Димитровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, але нотаріусом їй було відмовлено, так як у свідоцтві про право власності на житло за № 1/15-341. від 9 серпня 2001 року не зазначено, в якій частці подружжю належить вищезазначена квартира. Тому позивачка просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири, яка залишилася після смерті ОСОБА_8

Позивачка у судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи сповіщена належним чином, письмово повідомила суд про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до суду не з'явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, письмово сповістили суд про розгляд справи у їх відсутності та про згоду з позовом позивачки.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов'язки сторін і немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, що не з'явилися до суду.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 27 травня 2003 року помер ОСОБА_3, спадкоємцями першої черги майна якого є позивачка - подружжя спадкодавця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та треті особи: доньки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 Зазначені факти встановлено на підставі свідоцтв, про одруження, народження, про смерть (а.с. 11, 12, 14-21 ).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається з квартири, розташованої за адресою: Донецька область, м.Димитров, вулиця 3-го Інтернаціоналу, б. 7, кв. 2, загальною площею 45, 00 кв.м, у тому числі жилою площею - 31, 2 кв.м, яка належить померлому та позивачці ОСОБА_1. на підставі свідоцтва про право власності на житло № 1/15-341 від 9 серпня 2001 року, виданого підприємством житлово-комунального господарства Димитровської міської ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності (а.с.8).

Спадкоємці першої черги за законом відповідно за ст.1261 ЦК України, крім позивача, на спадщину не претендують, про що свідчать письмові заяви третіх осіб (а.с. 33-38).

З огляду на ст.392 ЦК України, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, до суду може бути подано позов про визнання цього права.

Згідно за ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність.

За змістом статті 370 Цивільного кодексу України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Так, відповідно до Закону та досліджених доказів по справі, слід вважати, що частки у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_1 є рівними.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 370, 392, 1223, 1261, 1268, 1269, Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право приватної власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45, 00 кв.м, у тому числі жилою площею - 31, 2 кв.м, яка залишилась після ОСОБА_8, померлого 27 травня 2003 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.