Справа № 2-776/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Ченченко І.С.,  

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на житловий будинок.

У судовому засіданні позивач в обгрунтування позову вказала, що 02.09.2007 року помер її чоловік ОСОБА_3, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті залишилася спадщина, яка полягає у житловому будинку, загальною площею 50, 2 кв.м, жилою - 25, 9 кв.м, розташованому за вказаною адресою. Цей будинок належав померлому на підставі свідоцтва про право власності за заповітом. Для оформлення спадщини вона звернулася до державної нотаріальної контори м.Димитров, де їй було відмовлено у зв’язку з тим, що розмір житлової площі будинку, вказаної в свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 23.10.1985 року, не відповідає розміру житлової площі, вказаної у технічному паспорті, виготовленому ОСОБА_2 БТІ станом на 27.02.2008 року. Проте у будинку нічого не перебудовувалося, а невідповідність житлової площі є просто арифметичною помилкою. Тому позивач просить визнати за нею право власності на зазначене домоволодіння.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду судової справи повідомлений належним чином, письмово сповістив суд про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, письмово сповістили суд про розгляд справи у їх відсутність та про згоду з позовом.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.06.1960 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб (а.с.11), під час перебування у якому у них народилися дві дочки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які досягли повноліття і змінили свої прізвища через укладення шлюбу. Дані обставини встановлено на підставі свідоцтв про одруження, розірвання шлюбу, народження (а.с. 11, 19-24).

02.09.2007 року ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про його смерть (а.с.6).

Після його смерті залишилася спадщина, яка полягає у житловому будинку, розташованому за адресою: Донецька область, м.Димитров, вул. Плеханова, 36, загальною площею 50, 2 кв.м, у тому числі жилою площею 25, 9 кв.м. Даний будинок з належними до нього надвірними будовами і спорудами належав померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Красноармійською держнотконторою 23.10.1985 року, реєстр.№ 3145. Дані обставини підтверджуються довідкою бюро технічної інвентаризації м.Димитрова, свідоцтвом про право на спадщину, записами з технічного паспорту (а.с.13, 14, 15-17).

За змістом ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.

Батьки спадкодавця померли, діти проти позовних вимог матері не заперечують, про що свідчать їх письмові заяви (а.с.25).

Позивач на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем у спірному домоволодінні, що підтверджується записами щодо реєстрації з домової книги (а.с.26-27). Дана обставина свідчить про те, що позивач прийняла спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України.

Спадкова справа до майна ОСОБА_3, померлого 02.09.2007 року, не відкривалася, заповіти від імені померлого не посвідчувались, що підтверджується листом державного нотаріуса ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 10.04.2008 року (а.с.33).

Як зазначила у суді позивач, в оформленні права на спадщину їй було відмовлено у зв’язку з тим, що розмір житлової площі спадкового будинку, вказаної в свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 23.10.1985 року, а саме: 27, 72 кв.м, не відповідає розміру житлової площі, вказаної у технічному паспорті, виготовленому ОСОБА_2 БТІ станом на 27.02.2008 року, а саме 25, 9 кв.м.

Згідно за ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно за ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає реєстрації.

З огляду на ст.392 ЦК України, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, до суду може бути подано позов про визнання цього права.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що спадкове майно - житловий будинок, загальною площею 50, 2 кв.м, жилою - 25, 9 кв.м, розташований за вищевказаною адресою, належало на праві власності саме померлому ОСОБА_3, це право було зареєстровано за життя його власника у БТІ м.Димитрова, а невідповідність житлової площі, що нині є перешкодою у прийнятті позивачем спадщини за законом, розцінює як арифметичну помилку, та враховуючи, що спір між іншими спадкоємцями у відношенні спадкового майна відсутній, вважає, що вимога позивача підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст.182, 392, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212-215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати право власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на домоволодіння, розташоване за адресою: Донецька область, м.Димитров, вул. Плеханова, № 36, що складається із жилого будинку загальною площею 50, 2 кв.м, жилою площею 25, 9 кв.м, літньої кухні, двох сараїв, гаражу, убиральні, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, померлого 02 вересня 2007 року.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.