ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2а-312/10/0408
Провадження № б/н
П О С Т А Н О В А
іменем України
"11" травня 2010 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Валуєвої В.Г.
при секретарі Севаня М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової особи: інспектора ДПС БДПС ВДАЇ м. Кривий Ріг прапорщика міліції Кубранова Володимира Станіславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВС ТАНОВИВ:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 16.03.2010 року Постановою про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором ДПС БДПС ВДАЇ м. Кривий Ріг прапорщиком міліції Кубрановим Володимиром Станіславовичем на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за порушення ч. 1ст. 122 КУпАП..
Зазначену постанову позивач вважає такою, що винесена незаконно з порушенням застосування норм діючого законодавства України, та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, позивачем було зазначено, що 16 березня 2010 року ОСОБА_1 близько 16 години рухався на власному автомобілі марки «ОЕЕЬУ СК», державний номер НОМЕР_1 в м. Кривий Ріг по вул. Кремлівській, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному знаками НОМЕР_2 - НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України ч.І ст. 122 КУпАП
Позивач вважає, що необхідно визнати незаконними дії посадової особи інспектора ДПС БДПС ВДАЇ м. Кривий Ріг прапорщика міліції Кубранова Володимира Станіславовича та скасувати постанову АЕ № 600654 від 16.03.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
14 травня 2010 року у судове засіданні позивач не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належно, але до суду надав письмову заяву про розгляд спарави за його відсутності, позов підтримує.
Відповідач по справі посадова особа - інспектор ДПС БДПС ВДАЇ м. Кривий Ріг прапорщик міліції Кубранов Володимир Станіславович у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно, причини неявки суду не повідомив, про що свідчать розписки з відміткою про отримання їх ( а.с.15 ).
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
1
Згідно до вимог ст.. 18 ч.І п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.З Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням пояснень, які були надані позивачем та відповідачем в ході попереднього розгляду справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою - інспектором ДПС БДПС ВДАЇ м. Кривий Ріг прапорщиком міліції Кубрановим Володимиром Станіславовичем, 16.03.2010 року було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ № 600654 (а.с. 4), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 ( двісті п`ятдесят п`ять ) гривень.
Відповідачем при винесені постанови було встановлено, що ОСОБА_1 .. 16.03.2010 р.об рухався по вул. Кремлівській в м. Кривий Ріг не надав дорогу пішоходам, які переходили проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному знаками НОМЕР_2 - 535.2, чим порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП
Зазначена постанова перевірялись судом на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов`язковим є врахування особи порушника.
Суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 16.03.2010 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та містить інформацію, яка не підтверджена доказами. Позивач - ОСОБА_1 вважає зазначену постанову про адміністративне правопорушення, як процесуально-правовий документ, який не відповідає обставинам справи. Та зазначив, що дійсно, на нерегульованому пішохідному переході знаходився один пішохід - жінка літнього віку, яка стояла спиною відносно напрямку його руху. Таке її положення вказувало на те, що вона, як пішохід і учасник дорожнього руху не збиралася рухатися по переходу і він розцінив її дії як очікування транспорту загального користування. Крім того, попереду нього рухався ще один легковий автомобіль, номера якого він не пам`ятає, який також проїхав пішохідний перехід без зменшення швидкості і не був зупинений працівниками ДАІ.
У свою чергу пункт 18.1 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій транспортного засобу повинен дати дорогу пішоходам, які перебувають на пішохідному переході, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, але в даному випадку вказаному вище пішоходу, яка не збиралася переходити проїжджу частину, він, як водій не міг створити перешкоди чи небезпеки.
Після його зупинки на вимогу інспектора ДАІ ОСОБА_2 , цей пішохід продовжував перебувати на місці не рухаючись і проїзну частину не переходила, про що він і повідомив ОСОБА_2 , проте останній вказав йому, що це не має значення та не суттєво, оскільки на його твердження, він повинен був зупинитися і дочекатися доки пішохід перейде проїзну частину по переходу. Доводи позивача про те, що пішохід не збирався переходити дорогу і не зробила це, ОСОБА_2 взагалі до уваги не взяв.
З огляду на викладене вважає, що дії працівника ДАІ були незаконними та постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Відповідно до вимог КУпАП суду не надано належних доказів у підтвердження вчиненого позивачем правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою
адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 16.03.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення. Позивачем строк на оскарження постанови пропущено, але він в попередньому судовому засіданні просив поновити його для звернення з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв`язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до посадової особи: інспектора ДПС БДПС ВДАЇ м. Кривий Ріг прапорщика міліції Кубранова Володимира Станіславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження Постанови від 16.03.2010 року, винесеної посадовою особою - інспектором ДПС БДПС ВДАЇ м. Кривий Ріг прапорщиком міліції Кубрановим Володимиром Станіславовичем про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Визнати незаконними дії відповідача по справі - інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривий Ріг прапорщика міліції Кубранова Володимира Станіславовича, які полягають у винесенні постанови про адміністративне правопорушення серії АЕ № 600654 від 16.03.2010 року.
Визнати незаконними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ № 600654 від 16.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектором ДПС БДПС ВДАЇ м. Кривий Ріг прапорщиком міліції Кубрановим Володимиром Станіславовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Суддя: В. Г. Валуєва