Справа № 2-79 2008 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2008 року     Заліщицький районний суд Тернопільської області

складі: головуючої     Яковець Н.В.

при секретарі     Фаринник Г.В.

позивачів-відповідачів     ОСОБА_1,  ОСОБА_2

представника відповідача -позивача     ОСОБА_3

представника співвідповідача     ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Заліщики справу за об'єднаним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сільської ради про відшкодування майнової шкоди,  завданої неправомірними діями та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та відновлення надвірної споруди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сільської ради про відшкодування майнової шкоди,  завданої неправомірними діями фізичної особи ,  посилаючись на те,  що відповідач постійно висипає під кам'яну огорожу,  яка захищає їхній будинок від зсуву землі,  різне сміття,  гравій,  каміння,  що призвело 02.06.2007 року до обвалу кам'яної огорожі і зсуву під їхній будинок сміття,  гравію та землі. Згідно кошторису спеціаліста їм заподіяно збитки на суму 5242 гривні.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача - позивача в судовому засіданні позову не визнав і пред'явив позов про відшкодування позивачами моральної шкоди та відновлення надвірної споруди,  посилаючись на те,  що,  позивачі- відповідачі самостійно зруйнували мур і вирубали живопліт,  який захищав їхній будинок від зсуву.

Представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради,  позов визнав частково,  при цьому пояснивши,  що спір між Мидликами та ОСОБА_5 триває вже давно,  і даний зсув стався в зв'язку з не переборною силою природи,  а також те,  що спірний мур не витримав натиску грунту оскільки він не має належної висоти для горбистого рельєфу місцевості.

Вивчивши матеріали справи,  заслухавши пояснення сторін,  оцінивши зібрані докази,  суд встановив такі обставини справи.

Із витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15615209 від 16.08.2007 року та витягу №15887393 від 11.09.2007 року Заліщицького бюро технічної інвентаризації вбачається,  що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами (у тому числі із спірним кам'яним муром) №31 по вул.  Лесі Українки в селі Угриньківці Заліщицького району є спільною частковою власністю позивачів -відповідачів,  зокрема ОСОБА_1 належить 7/8 даного будинковолодіння а ОСОБА_2 належить 1/8 даного будинковолодіння.

Згідно довідки виданої 07.06.2007 року ОСОБА_6 сільською радою за №802 (а.с. 16),  позивачка ОСОБА_1 на протязі останніх п'яти років зверталась в сільську раду зі скаргами на поведінку сусіда ОСОБА_5 Однак,  відповідач ОСОБА_5 продовжував вивозити сміття,  грунт,  гравій на схил,  а сільська рада на протиправні дії відповідача не реагувала. А якщо реагувала,  то не контролювала виконання рішень,  які виносила сесія сільської ради,  про що свідчать: довідка сільської ради №802 від 07.06.2007 року; акти комісій сільської ради від 10.06.2003 року та 02.06.2007 року.

Згідно локального кошторису №22 від 07.06.2007 року (а.с. 20),  вартість відновлювальних робіт по ремонту кам'яного муру та вивизення грунту,  гравію та сміття становитиме 5242 гривні. Однак,  позивач ОСОБА_7 в своїх пояснення суду ствердив,  що на сьогоднішній день проведено 30 % відновлювальних робіт по зачищенні території від грунту,  гравію та сміття,  щодо відновлення самого кам'яного муру,  позивачі ніяких робіт на сьогодні ще не проводили,  а кошторис було складено на всі відновлювальні роботи.

Відповідно до  ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана майну фізичної особи,  відшкодовується в повному обсязі,  особою,  яка її завдала.

Згідно акту від 02.06.2007 року,  суду відомо,  що дана земельна ділянка на якій стався обвал є громадською землею,  а саме (дорогою),  вона знаходиться між господарствами позивача і відповідача. Дані господарства знаходяться на горбистій поверхні. А тому,  за даних обставин,  які мають місце,  суд вважає,  що в заподіяній шкоді тобто в обвалі який стався 02.06.2007 року біля 16 00 години з врахуванням непереборної сили природи є часткова вина не тільки відповідача,  який здійснював насип на громадській земельній ділянці а й позивачів і сільської ради,  а саме:

•   -     вина відповідача полягає в тому,  що він на протязі восьми років проводив штучний насип громадської дороги з метою уникнення зсуву свого будинковолодіння,  що стверджується поясненнями ОСОБА_8А,  ОСОБА_3С,  ОСОБА_4 та ОСОБА_2;

•   -     вина позивачів полягає в тому,  що так званий мур з врахуванням непереборної сили природи не мав належної висоти для горбистого рельєфу місцевості,  не мав належної міцності,  була відсутня система відводу стічних вод від меж будинковолодіння позивача,  яка б стримувала ці води і в зв'язку з чим стався обвал,  який наніс шкоду самому позивачу;

•   -     вина органу місцевого самоврядування полягає в тому,  що сільська рада не проконтролювала і не вжила відповідних заходів до усунення всіх перешкод ,  так як,  штучний насип здійснювався відповідачем ОСОБА_5 на земельній ділянці сільської ради.

•   -     А тому,  враховуючи вище наведене суд приходить до висновку що позовна заява за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сільської ради підлягає до часткового задоволення. 11/3 частину усуненої заподіяної шкоди слід покласти на позивача,  відповідача,  співвідповідача із врахуванням непереборної сили природи,  а саме,  (5242/3 )/4=437 гривень. Отже з відповідача ОСОБА_5 та з співвідповідача ОСОБА_6 сільської ради на користь позивачів слід стягнути по 437 гривень.

Суд вважає,  що у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та відновлення надвірної споруди слід відмовити,  оскільки даний позов є безпідставний виходячи з того,  що спірний мур є власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_5 не може вимагати від власників муру здійснювати ті чи інші дії до майна яке йому не належить.

У відповідності до  ст. 82 ЦПК України суд,  враховуючи майновий стан відповідача ОСОБА_5 звільняє його від оплати судового збору в дохід держави. Однак,  на підставі  ст. 88 ЦПК України стягає судовий збір в дохід держави з ОСОБА_6 сільської ради в сумі 25 гривень.

А тому,  керуючись  ст.  ст.  1166 ЦК України,   ст.  ст.  10, 11,  209,  212,  214,  218 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 437(чотириста тридцять сім) гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 сільської ради на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 437(чотириста тридцять сім) гривень матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 сільської ради 25(двадцять п'ять) гривень судового збору в дохід держави.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та відновлення надвірної споруди відмовити. На рішення може бути подано апеляцію шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення,  яка подається апеляційному суду Тернопільської області через Заліщицький районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  та апеляційної скарги,  яка подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Тернопільської області та Заліщицький районний суд.