Справа № 1-66 2008 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 жовтня 2008 року     Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі головуючої     Яковець Н.В.

при секретарі     Фаринник Г.В.

з участю прокурора     Лобура В.П.

захисника     ОСОБА_1

підсудного     ОСОБА_2

потерпілого     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.  Заліщики справу

по обвинуваченню

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,  громадянина України,  українця,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  ніде не працюючого,  не військовозобов'язаного,  не одруженого,  інваліда II групи дитинства,

раніше не судимого,  у злочині передбаченому  ст. 122 ч.1 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2,  18.06.2008 року близько 15 год ЗО хвилин дня він,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вулиці с Щитівці,  Заліщицького району з метою спричинення тілесних ушкоджень підійшов до ОСОБА_3,  та два рази вдарив кулаком по голові,  внаслідок чого потерпілий впав на землю,  а підсудний продовжував наносити ОСОБА_3 І удари ногою в ліву сторону тіла та по лівій руці,  в результаті чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив,  що 18.06.2008 року він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вулиці с.  Щитівці,  після конфлікту з своєю матір'ю,  підійшов до потерпілого та почав його бити палицею та копати ногами,  оскільки ОСОБА_3 в той момент трапився йому під руку.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив,  що 18 червня 2008 року близько 15 год. 30хв. він виганяв худобу на пасовисько і на дорозі побачив підсудного,  який був в стані алкогольного сп'яніння та почав до нього чіплятися і вдарив його два рази в ділянку голови,  через що потерпілий впав на землю,  проте підсудний продовжував наносити удари ОСОБА_3 вже ногами в ділянку лівої сторони тіла,  в той момент потерпілий відчув різку біль в лівій руці і почав кликати на допомогу. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  які в той момент проходили по цій вулиці заспокоїли і забрали від потерпілого ОСОБА_2

Із показів свідка ОСОБА_4 ,  суду відомо,  що 18.06.2008 року приблизно о 15 год. ЗО хв. він вигонив корову на пасовище,  на вулиці він почув голос потерпілого,  який кликав на допомогу,  коли підійшов ближче,  то побачив,  що ОСОБА_2 копає лежачого на землі ОСОБА_3,  через деякий час потерпілий піднявся та почав тікати в його сторону,  а підсудний біг за потерпілим.  Побачивши це свідок почав кричати на ОСОБА_2,  щоб він перестав гнатися за потерпілим,  після цього ОСОБА_23аспокоївся,  а ОСОБА_3 пішов додому.

Із показів свідка ОСОБА_5,  суду відомо,  що 18.06.2008 року він йшов вулицею с Щитівці,  і почув крики,  підійшовши ближче побачив,  як ОСОБА_4  заспокоює ОСОБА_2 і відтягає від ОСОБА_3 свідок підійшов до ОСОБА_2 та почав його заспокоювати відвівши в бік. Після чого підсудний заспокоївся і пішов додому.

Із показів свідка ОСОБА_6М,  суду відомо,  що він проживає з батьком в одному господарстві в с Щитівці. 18.06.2008 року біля 16 год. додому прийшов його батько та розказав,  що його на вулиці в с Щитівці побив ОСОБА_2,  батько скаржився на біль в лівій руці. Про даний факт свідок повідомив сільського голову,  через деякий час того ж дня прибули працівники міліції,  які задокументували вище вказаний факт. По медичну допомогу вони звернулися в рай лікарню на наступний день,  коли батько почав скаржитися на біль,  який не проходив. В лікарні в потерпілого було виявлено перелом лівої руки.

Також вина підсудного стверджується висновком експерта №444 від 14.07.2008 року,  згідно якого в потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки.

Також вина ОСОБА_2 доводиться і провединим по справі відтворенням обставин та обстановки скоєного злочину,  в ході якого потерпілий,  розказав і показав яким чином йому були спричинені тілесні ушкодження.

Аналізуючи здобуті докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного,  і вважає,  що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за  ст.  122 ч. 1 КК України,  так як він вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,  що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2,  суд у відповідності до вимог  ст. 65 КК України,  враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  а саме те,  що скоєний злочин є тяжким,  і злочин він скоїв у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку.

Також суд враховує і обставини,  які пом'якшують покарання

ОСОБА_2,  а саме те,  що він повністю визнав свою вину,  особа молодого віку,  вперше притягається до кримінальної відповідальності,  інвалід II групи.

А тому суд приходить до переконання,  що міру покарання підсудному слід призначити за санкцією  ст. 122 ч.1 КК у вигляді позбавлення волі,  застосувавши  ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

З метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії випробувального терміну,  відповідно до  ст. 76 КК України на підсудного слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи,  а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов,  щодо відшкодування потерпілому матеріальної шкоди залишити без розгляду в зв'язку з не підтвердженням позовних вимог.

Цивільний позов щодо відшкодування потерпілому 500 гривень моральної шкоди задовольнити повністю,  оскільки ОСОБА_3 зазнав фізичного болю та страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання,  до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Керуючись  ст.  ст.  322-324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 за  ст. 122 ч.1 КК України та обрати йому покарання за даною статтею у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до  ст. 75КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням,  встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Відповідно до  ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання,  роботи,  а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов задоволити частково. Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 гривень моральної шкоди. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб через Заліщицький районний суд.