Справа №1-61/10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 березня 2010  року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Карбовніка І.М.

при секретарі Данилів О.І.

з участю прокурора Пришляка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу про обвинувачення

ОСОБА_1, 02.08.1954року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не військовозобов’язаного, розлученого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше  судимого Миколаївським районним судом Львівської області  03.04.2008 р. за ч. 1 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України –

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, будучи раніше судимий 03.04.2008року Миколаївським районним судом Львівської області за ст. 164 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі продовжив свої злочинні дії, що виразились в тому, що згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від  26.12.2001 року  він зобов’язаний сплачувати в користь  ОСОБА_2  щомісячно аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, 29.07.1986р.н., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, 18.06.1995р.н.  в розмірі Ѕ частини із всіх видів заробітку, але не менше як 25% мінімальної заробітної плати на кожну дитину щомісячно до їх повноліття, починаючи з 03.04.2008року.

ОСОБА_1,  знаючи про дане рішення суду і про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, підсудний злісно ухилявся від виконання свого батьківського обов’язку,  і незважаючи на неодноразові попередження, злісно ухилявся від сплати встановлених  коштів, в результаті чого станом на 01.11.2009року утворилась заборгованість по аліментах в сумі 8170 грн. 45коп., чим спричинив матеріальну шкоду.  

В пред’явленому звинуваченні за ст.164 ч.1 КК України підсудний ОСОБА_1 винним себе  визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що проживає разом із своєю колишньою дружино ОСОБА_2 та наймолодшою дочкою ОСОБА_6. У шлюбі з ОСОБА_2 народилось п'ятеро дітей: ОСОБА_7, 04.04.1983 р. н., ОСОБА_3, 29.07.1986р.н., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, 21.08.1991р.н., ОСОБА_6, 18.06.1995р.н. У 2002р. шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано Миколаївським районним судом Львівської області, тому зараз вони не перебувають у шлюбі, а тільки спільно проживають. У 2001р. ОСОБА_2 подала до суду заяву про стягнення з нього аліменти на утримання неповнолітніх дітей і 26.12.2001р. дану заяву судом  задоволено. З 2001р. він ніде офіційно не працював, на обліку в центрі зайнятості не перебував. Увесь цей час він перебивався тимчасовими заробітками різноробочим та отримував за виконану роботу гроші в середньому по 800-900 грн. щомісяця. Зароблені гроші він витрачав на свої потреби, в тому числі і на алкогольні напої, незначну суму грошей, а саме 30 грн. інколи давав своїм дочкам ОСОБА_8 та ОСОБА_9, деколи купляв додому хліб, інші продукти. В 2009 р. він купив своїй наймолодшій дочці ОСОБА_10 шкільне приладдя та дав гроші в сумі 200 грн. Про заборгованість по оплаті аліментів він знає та зобов'язується її погасити. Про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів державний виконавець його попереджав. Заборгованість по аліментах в сумі 8170грн.45коп. визнав повністю, обіцяє  погасити.

Крім особистого визнання підсудним ОСОБА_1 своєї винності у скоєному злочині, вина підсудного у пред’явленому звинуваченні за ст.164 ч.1 КК України повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами.

Показаннями  неповнолітньої потерпілої по справі ОСОБА_6 яка пояснила, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із своїми батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Старші сестри ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_7. Старший брат ОСОБА_3 протягом трьох років проживає окремо від них, разом із своєю сім'єю. Їй відомо, що її батько повинен сплачувати аліменти на її утримання та на утримання її сестер, проте він цього не робить, а фактично за період з 2001 року він заплатив тільки 1100 грн. ЇЇ батько ОСОБА_1 офіційно ніде не працював, мав тимчасові заробітки, отриману зарплату він завжди витрачав на свої потреби та на алкогольні напої. Інколи він давав їй дрібні гроші до школи на кишенькові витрати, купляв додому продукти, але дуже рідко. Всім необхідним її постійно забезпечував старший брат ОСОБА_11 та сестри. Зазначила, що коли вона зверталась до свого батька з проханням дати гроші, то він їй в цьому відмовляв. В 2009р. батько купив їй шкільне приладдя та в жовтні місяці дав 200 грн. на взуття. Крім цього вона повідомила, що батько не дає гроші її сестрам та братам і не цікавиться їхнім життям, ніколи не робить їм ніяких подарунків, дуже часто приходить додому в нетверезому стані та влаштовує з усіма сварки.

Допитана в судовому засіданні  потерпіла по справі ОСОБА_5 показала,  що вона проживає в м. Львові, а на вихідні  приїжджає додому в с. Демня Миколаївського району Львівської області. Їй відомо, що після розлучення її батьків Миколаївський районний суд Львівської області зобов'язав батька оплачувати на користь матері аліменти на утримання, неповнолітніх дітей, проте до цього часу він оплатив тільки 1100 грн. З моменту призначення аліментів її батько ніде офіційно не працював, а перебивався тимчасовими заробітками на різних роботах, отримуючи за роботу певний прибуток, проте додому майже ніколи грошей не приносив, а витрачав їх на свої потреби, на алкогольні напої. Ніяких грошей та речей першої необхідності їй та її родичам він не давав. Зі слів молодшої сестри ОСОБА_6, батько інколи давав їй кишенькові гроші до школи. В 2009 році він купив ОСОБА_6 шкільний приладдя. Одяг для ОСОБА_6 купляє вона, сестра ОСОБА_4 та брат ОСОБА_11.

Допитана в судовому засіданні потерпіла по справі ОСОБА_4 показала, що протягом всього тижня вона працює та проживає в м. Львові, а на вихідні приїжджає додому в с. Демня Миколаївського району Львівської області їй відомо, що після розлучення її батьків Миколаївський районний суд Львівської області зобов'язав батька оплачувати на користь матері аліменти на утримання неповнолітніх дітей, проте до цього часу він оплатив тільки 1100 грн. З моменту призначення аліментів  батько ніде офіційно не працював, а перебивався тимчасовими заробітками на різних роботах, отримуючи за роботу певний прибуток. З 2007р. він працював на цегельному заводі в с. Гаї Пустомитівського району Львівської області та отримував там заробітну плату в сумі 1000-1500 грн., проте всі зароблені гроші він ніколи грошей не приносив, а витрачав їх на алкогольні напої. Кілька років тому, коли вона навчалась батько давав їй 15-30 грн. на дорогу, а решту у всьому ій допомагав брат ОСОБА_11. З продуктами  харчування батько приносив додому тільки хліб і незначні суми коштів давав сестрі ОСОБА_6. Батько постійно зловживав і зловживає алкогольними напоями та вчиняє вдома сварки.

Законний представник неповнолітніх потерпілих — ОСОБА_2 показала, що на даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із своїм колишнім чоловіком та неповнолітньою дочкою ОСОБА_6. Двоє її синів проживають окремо, а дві старші дочки проживають в ІНФОРМАЦІЯ_7, де вчаться, працюють. Наймолодша дочка ОСОБА_10 навчається у 9-му класі середньої школи. Всього у неї та ОСОБА_1 є п'ятеро дітей. Зазначила, що в 2002 році вона звернулася до суду про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання чотирьох дітей, так як син ОСОБА_11 на той час уже був повнолітнім. Під час судового засідання, коли суд постановляв рішення про стягнення в її користь кошти на утримання дітей ОСОБА_1 був присутній, тому про рішення суду він знав. За весь період часу із 2001 року її чоловік сплатив аліменти в сумі 1100 грн., хоча працював протягом цього часу та мав доходи. Повідомила, що ОСОБА_1 не допомагав дітям матеріально, зловживав алкоголем. Виділяв хіба що кишенькові гроші для молодшої дочки ОСОБА_10, крім того він придбав для неї зошити та портфель до школи.

В судовому  засіданні допитаний свідок по справі державний виконавець ВДВС Миколаївського РУЮ ОСОБА_12 показала, що працює державним виконавцем ВДВС Миколаївського районного управляння юстиції з 2007 року та що у неї на виконанні є виконавче провадження за виконавчим листом №2-73, виданий Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей. Доповнила, що з 17.12.2001р. ОСОБА_1 сплатив аліменти в сумі 1100 грн. і станом на 01.11.2009 р. його заборгованість по сплаті аліментів становить 29058, 08 грн. На виклики у виконавчу службу ОСОБА_1 практично не з'являвся, на попередження про кримінальну відповідальність не реагував. Майна, на яке можна було б звернути стягнення у нього немає. Також вона повідомила, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований.

Крім вищенаведених доказів, винність підсудного ОСОБА_1 у пред’явленому звинуваченні за ст.164 ч.1 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі, зокрема: заявою ОСОБА_2 від 17.11.2009р.; першими поясненнями учасників та очевидців події злочину; копією виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області від 26.12.2001р.; викликами ДВС та попередженнями про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів; розрахунком про  заборгованість по аліментах станом на 01.11.2009року на загальну суму 8170грн. 45коп.; довідкою №1860 від 18.11.20009р. виданою Миколаївським районним центром зайнятості про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку як безробітний, характеристикою, трудовою книжкою,  висновком спеціалізованої  медичної наркологічної комісії №657 від 03.12.2009року з якої вбачається, що ОСОБА_1  страждає хронічним алкоголізмом, протипоказань до рекомендованого лікування під час огляду немає, застосування ст. 96 КК України не рекомендовано; висновком стаціонарної амбулаторної судової-психіатричної експертизи № 891 від 09.12.2009 р. з якого вбачається, що ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, в період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав і не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, а також іншими  письмовими документами зібраними по справі.

Оскільки підсудний злісно ухилявся від сплати аліментів згідно рішення суду,  і внаслідок цього утворилась заборгованість по аліментах станом на 01.11.2009року на загальну суму 8170грн. 45коп., тому суд вважає, що дії ОСОБА_1  правильно кваліфіковані досудовим слідством за ст.164 ч.1 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно ст. 12 КК України скоєний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

 Пом’якшуючими обставинами по справі згідно ст. 66 КК України є  щиросердечне каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих обставин по справі обумовлених ст. 67 КК України судом не встановлено.  

Як особа, підсудний ОСОБА_1 характеризується  за місцем проживання задовільно, він ніде не працює, зловживає спиртними напоями, перебуває у лікаря-нарколога на „Д” обліку, у 2008році  притягувався до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів, на шлях виправлення не став, що свідчить про небажання підсудного виправитись.

Враховуючи обставини справи,  суд вважає можливим призначити покарання підсудному в межах статті обвинувачення у вигляді обмеження волі. Обраний підсудному такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину,  обставинам справи, але й особі  підсудного, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1   визнати винним та засудити за ст.164 ч.1 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.

Початок строку відбуття покарання засудженому  ОСОБА_1  рахувати з моменту прибуття його до місця відбуття покарання у виді обмеження волі.      

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, -  залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення, через районний суд.

 Суддя:                                                                              Карбовнік І.М.