№2-5906/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 року                                                                      м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -  Кагітіної І.В.,

при секретарі – Картавих А.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючий тим, що йому на праві власності належить квартира №62 по вулиці Київській, б. 155 у м. Сімферополі. Поверхом вище у квартирі №66 проживає відповідачка. З вини ОСОБА_2 22.10.2006 року його квартиру було залито, про що було складено комісією ЖЕУ-3 акт. Про наслідки залиття 07.11.2006 року також комісією ЖЕУ-3 було складено акт. До залиття у квартирі позивачем було зроблено ремонт. Відповідачка причину залиття квартири пояснює тим, що воду у будинку 02.10.2006 року вимикали та вона зовсім не знала, яки чином працюють крани. Спочатку відповідачка погоджувалась провести відновлювальний ремонт у квартирі, проте, потім відмовилась. Внаслідок залиття йому завдана матеріальна шкода у розмірі 1664,40 грн. та моральна шкоду, яку він оцінює у 5000 гривень, які й просив стягнути з відповідачки.

У судовому засіданні представником позивача ОСОБА_3, яка має відповідні повноваження, було збільшено позовні вимоги, та вона просила на користь ОСОБА_1 стягнути з відповідачки 12250 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 5000  - моральної шкоди. Позов обґрунтувала доводами, викладеними вище та висновком судової експертизи.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала. Пояснила, що залиття квартири позивача відбулося не з її вини, а внаслідок розриву стояка, що знаходиться у перекритті між поверхами. З цих підстав просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та визначив відповідно з ними правовідносини.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на сплащину за заповітом є власником квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 власник квартир №66 у цьому ж будинку, що не спростовується сторонами.

03.10.2006 року комісією ЖЕУ-3 складено акт про те, що у житловому будинку за адресою: вулиця Київська, б. 155, відбулось залиття квартири №62 з квартири №66. У наслідок залиття квартири №62 завдана матеріальна шкода. Причини залиття не встановлені.

Відповідно до акту ЖЕУ-3 від 07.11.2006 рок у наслідок залиття з квартири №66  квартирі №62 завдана матеріальна шкода у вигляді  пошкодження  шпалер, електропроводки, наявності слідів жовтих розводів, цвілі, вздуття та деформації дверей у залі та на кухні, вздуття та деформації леноліума.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №31-0368 від 12.05.2008 року сума матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири АДРЕСА_2 дорівнює сумі поновленій вартості, розрахованої на програмному комплексі АВК-3, та складає 12250 гривень. Проте у відповідності до цього ж висновку, встановити причину залиття квартири АДРЕСА_3 не надається можливим, тому що з часу залиття пройшов тривалий час – 19 місяців (а.с.55).

    Отже позивачем не надано безспірних доказів того, що залиття його квартири відбулося з вини відповідача. З показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також не убачається, що залиття відбулося з квартири відповідача, оскільки вони змогли тільки підтвердити факт залиття квартири №62. Інших доказів на підтвердження вини відповідача у залитті квартири,  позивачем надано не було.

Згідно ст.60 ЦПК  України  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які   вона  посилається  як  на   підставу  своїх   вимог  або  заперечень.

  Суд  розглядає  цивільну справу  не  інакше  як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих  відповідно до  цього  Кодексу, в  межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК  України).

За таких обставин, враховуючі положення ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України та ст. 1166 ЦК України суд відмовляє позивачці у стягненні з відповідачів суми матеріальної шкоди.

 Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми моральної шкоди,  то суд, з урахуванням відсутності доказів про наявність причинного зв’язку між діями відповідачів та залиттям квартири позивачки, на підставі ст.10, 11, 60 ЦПК України, ст.ст.23, 1167 ЦК України не знаходить підстав для задоволення позову і в частині відшкодування моральної шкоди.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст.11, 60, 61, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити у повному обсязі.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

     Суддя: