Судове рішення #7993550

Ў                         Копія:                                                                                 Справа № 2-а-1749/10 року                                                  

                                                               

ПОСТАНОВА

                                                ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ                                                

            23 лютого  2010 року                     Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі :    головуючого судді                         Бершадської О.В.

                    при секретарі                                 Байрашевій В.О.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну  справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Кіровограді  про відновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання бездіяльності  та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -        

                                                                         ВСТАНОВИВ:

 У січні 2010 року ОСОБА_1   звернулась в суд із  адміністративним позовом, яким просила відновити пропущений  нею   строк позовної давності для захисту порушеного права на доплату пенсії; визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Кіровограді; стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України  в м. Кіровограді на її користь недоплачену щомісячну надбавку до пенсії, передбачену ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2007 по 01.01.2009 рр та 20 % мінімальної пенсії за віком за 2008  та 2009 рр., так як 10 % доплати до пенсії одержує;  зобов”язати  ОСОБА_2 Пенсійний фонду  в м. Кіровограді здійснювати нарахування та виплату надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 20 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2009 року, так як 10 % доплати до пенсії одержує (а.с.2-3).

    На обґрунтування  своїх  вимог зазначає,  що вона, як «дитина війни», відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”  має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем їй не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2006 рік” дію ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 рік. Пунктом 12 статті 71 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік. Пунктом 41 розділу Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.  Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року  №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано  неконституційними п.12 ст.71 Закону України ?ро державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року №107-VI. При обрахунку суми невиплаченої допомоги  виходить  з наступного - розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня- 498 грн. Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги становить 3 609  грн.  08 коп.  Вимоги щодо  поновлення  їй  строку позовної давності  обгрунтовує тим, що її права   обмежувались  неодноразово.   Про своє право   на отримання  доплати  вона  дізналась   із засобів  масової інформації   після  визнання   положень Закону  України «Про   державний  бюджет України  на 2007 рік», зокрема  прийняття   Конституційним  Судом  рішення. Про визначення  окремих положень  вказаного Закону  не конституційним, а  саме  після  публікації  останнього   у  №4  від 07.11.2007 року.  Позивач в судове засідання  не з»явилась, просила  слухати  справу  у  її   відсутності  ( а.с. 17 ).

Відповідач- Управління ПФУ в м. Кіровограді  надав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову. Вказує, що управління не може бути належним відповідачем у справі, так як єдиним розпорядником бюджетних коштів є Пенсійний фонд України, Кабінет Міністрів України. Крім  того, зазначає, що  минув річний строк для звернення до суду, визначений ст. 99 КАС  України.  Просив   розглядати  справу   по суті  без представника    управління (а.с.16).

Суд  ухвалив :  проводити  розгляд  справи  за  відсутності   сторін, за  наявними у матеріалах  доказами.

      Дослідивши  письмові докази, суд  вважає, що   позовні  вимоги   підлягають  задоволенню  частково, з наступних  підстав.

     У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

 Судом  встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком і є дитиною війни (а.с. 5 ), тобто вона  має  право на пільги,  передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від .11.2004 року №2195-IV.

          У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

      Пунктом 12 статті 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007”  від 19.12.2006 року ‡‚489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року ‡‚2195-IV, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року ‡‚6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення  зворотної дії в часі не має.

 На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що  ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Кіровограда, в строк з січня по 9 липня 2007 року, не зобов’язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

 З 9 липня  по 31 грудня 2007 року , включно, позивач мала правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов”язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 року №489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з  01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн.

У відповідності до ч.3 ст.62 Закону України від 19.12.2006 №489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058 з 1 квітня та 3 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п”ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Крім того, згідно ч.2  ст. 85 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач   УПФ України   в  м. Кіровограді   повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня  по 31 грудня 2007 року , включно, в наступних розмірах:  за липень- [( 406 грн.+ 1%) х30%] : 31 х 23 дня=123,02 : 31 х 23= 91 грн. 27 коп.;

за серпень-вересень [ (406 грн.+ 1%) х 30 %] х 2 міс. = (410,06 х 30 %) х 2 = 123,02 х 2 = 246 грн. 04 коп.;

за жовтень-грудень [ ( 411 грн. + 1%) х 30 % ] х 3  міс.= 415, 11 грн. х 30 % х 3  = 124, 53 грн. х 3 = 373,59 грн., а всього за 2007 рік необхідно донарахувати-   710,90 грн.

Відносно  вимог по виплатам   за  2008 рік, суд приходить   до того, що правові  підстави  для  вирішення  таких вимог  є аналогічними   2007 року.

 Згідно п.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року №107-VI,  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.

 Судом  встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 відсотків  від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 року)позивачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Кіровограда  не проводився.

 З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що  з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року позивачу правомірно ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Кіровограда нараховане підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

 З  22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії . На підставі зазначеного, ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м. Кіровограда слід здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вище вказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги  підлягають задоволенню.

Статтею 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня- 498 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з травня підвищення до пенсії здійснював   відповідну  надбавку у  розмірах : за травень, червень 2008 року у розмірі -48,10 грн.( 481,00 грн. х 10 %);  липень, серпень, вересень 2008 року у розмірі- 48,20 грн.(482,00 грн.х 10%);  за жовтень, листопад, грудень 2008 року у розмірі - 49,80 грн.( 498,00 грн. х  10%)  ( а.с. 6 ).

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , включно, в наступних розмірах: травень, червень ( 481,00 х 30 % : 31 х 10) + ( 481,00 х 30 % ) - 96,20 = 94,64 грн., липень, серпень, вересень 2008 року ( 482,00 х 30 % - 48,20) х 3  міс.= 289,20 грн.; жовтень, листопад, грудень 2008 року ( 498,00 х 30 % - 49,80 ) х 3 міс. = 298,80 грн. Всього за 2008 рік-  682 грн. 64 коп.

Що стосується вимог позивача щодо виплати надбавки до пенсії починаючи з 1.01.2009 року, то відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ( у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

    Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”

    Таким чином, нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та  крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Відповідно до Закону України №1715-VI  від 06.11.2009 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” статтю 54 після частини  першої  доповнено новою частиною  такого змісту: установити з 1 листопада 2009 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років-632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років- 776 гривень; працездатних осіб-744 гривні; осіб, які втратили працездатність- 573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

    Тому,  нарахування  суми  щомісячної  соціальної допомоги  дітям   війни   за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року складає -  1 837  грн. 80 коп., виходячи  з  розрахунку  30 %   мінімальної  пенсії.  

    Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.  Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.  Позивач є дитиною війни, наділений  державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

    Посилання відповідача на  неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом  до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

    Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

    Відповідно до п.1, п.3   Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з  основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.  Відповідно до   Закону  України  “ Про загальнообов”язкове  державне  пенсійне  страхування”  рішення  щодо  призначення, донарахування  , перерахунок   пенсії  приймаються   територіальними  органами  Пенсійного фонду України  за  місцем  проживання  пенсіонерів .  

    Тому, обов”язок  по нарахуванню  та виплаті  доплати  до пенсії  позивача, передбаченої  ст.6 Закону  України” Про соціальний  захист  дітей  війни” , покладено   на  відповідні  територіальні  управління  за місцем  проживання  позивача,  в  зв”язку  з чим, належний  відповідач   є  УПФ  України в  м. Кіровограді.

      Частиною 1  статті  2  КАС  України  визначено,  що завданням   адміністративного  судочинства  є захист  прав, свобод  та  інтересів  фізичних  та  юридичних    осіб   від   порушень  з боку  держави  у  сфері  публічно-правових  відносин  від   порушень   з боку  органів  державної влади,   органів  місцевого   самоврядування, їхніх  посадових   осіб, інших  суб»єктів  при здійсненні  ними  владних   управлінських  функцій  на основі    законодавства, в  тому  числі  на виконання   делегованих   повноважень.  У відповідності   до зазначеної норми Закону,   забезпечуючи захист   порушених  прав  позивача , враховуючи, що згідно  вище  вказаного законодавства, перерахунок пенсії  належить   до обов»язків  компетентних  органів  Пенсійного фонду України, суд  дійшов  висновку, про необхідність  зобов»язати  управління  ПФУ  в  м. Кіровограді  самостійно  здійснити   щомісячне  нарахування  підвищення  до пенсії  в  розмірі  30 відсотків  мінімальної  пенсії  за віком  згідно  ст. 6  Закону України « Про соціальний  захист  дітей  війни»  за  відповідний  період.

    З  огляду на  вказане, безпідставною є  відмова  відповідача - ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити  позивачу на її звернення перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,  а відтак підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання таких дій відповідача протиправними.

    Щодо клопотання позивача про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, то воно підлягає задоволенню, а відповідачеві у клопотанні про відмову у задоволенні адміністративного позову, у зв”язку із пропущенням строку звернення до суду необхідно відмовити, оскільки,  згідно із ч.2 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач же дізналася про порушення свого права на перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги з боку відповідача  із засобів масової інформації  вже  після   визнання положень Закону  України «Про   державний  бюджет України  на 2007 рік», зокрема  прийняття   Конституційним  Судом  рішення.     У суду немає підстав не довіряти цьому твердженню позивача, тому вважаю за необхідне поновити пропущений строк.

    Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

      Виходячи з змісту  ч. 3 ст. 150 Конституції України - рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, у тому числі є обов'язковим до врахування усіма судами України при вирішенні спорів,  тому  суд вважає, що оскільки визначення розміру суми відноситься до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України  є необхідність   у  зобов'язанні   відповідача  здійснити нарахування позивачу надбавки, яка передбачена  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за   період з 09 липня по 31 грудня 2007 року,  включно, а   також починаючи  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, включно,  та  01.01.2009 року по 31.12.2009  року.

      На підставі  вищевикладеного та  керуючись   ч. 2  ст. 152  Конституції  України, ст.  ст.1, 6, 7   Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV ( із змінами  та доповненнями), ч.4  ст. 14  Закону України « Про статус   ветеранів  війни, гарантії  їх  соціального захисту»  від 22.10.1993  року,  ст. 28  Закону України  «Про  загальнообов»язкове  державне пенсійне   страхування»  від 09.07.2003 року ,    ст. 58,  п.12  ст. 71 Закону  України “Про Державний бюджет України на 2007”, пп.2 п.41 розділу ІІ Закону  України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, ст. ст. 54,71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” №835-VI від 26.12.2008 року, Законом України №1715-VI  від 06.11.2009 року “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, рішенням   Конституційного Суду  України  від 09.07.2007 року  №6-рп/2007,  рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008,    ст. ст. 71,86, 94, 99-102, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,-

                                                    ПОСТАНОВИВ:  

    Адміністративний позов - задовольнити  частково.    

     Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, порушених бездіяльністю ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Кіровограді  у періоди 2007- 2008 років.

    Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Кіровограді,  в частині не призначення, не донарахування та не виплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на  час виплат у липні-грудні 2007 року  та  за  період починаючи  з  22.05.2008 по  31.12.2008 року,  включно.

    Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в   м. Кіровограді призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2  підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року,  включно, а   також починаючи  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, включно, а  також з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

    В частині позову  щодо проведення  такого перерахунку на її користь недоплачене як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  з 01.01.2007 р. до 09.07.2007 р.,  а також  з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, включно-  відмовити.

   

      Судові  витрати  по справі компенсувати за рахунок державно бюджету України.

 Постанова   може  бути  оскаржена  до  Дніпропетровського апеляційного  адміністративного   суду   через   суд  першої  інстанції  шляхом   подачі в  10 денний  строк  з  дня  її   проголошення заяви  про  апеляційне  оскарження , а  в разі  складення  постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до ст. 160  КАС  України- з дня  складення  в  повному  обсязі, з 28. 02. 2010 року .  Апеляційна  скарга   на  постанову   суду  першої  інстанції  подається протягом   20  днів   після  подання  заяви про   апеляційне оскарження.

    Суддя                (підпис)

    Згідно  з оригіналом:

   

Суддя  

Кіровського райсуду

м. Кіровограда                                               О.В. Бершадська

                                                                               

   

Ў                                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація