справа № 2-364/2010 р.

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

іменем     України

25 лютого 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Савченка С.І.

    при секретарі             Балинській О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь справу за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

                          в с т а н о в и в:

Позивач в січні 2010 р. звернувся до суду з даним позовом, який мотивував тим, що 29.07.2008 р. на проспекті Перемоги в м.Києві відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, належним відповідачу ОСОБА_2, порушила ПДР і допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, належним ОСОБА_3 Внаслідок ДТП автомобіль «Хюндай», який застрахований у позивача – ЗАТ «СК «Крона», був пошкоджений. Посилався, що вина відповідача ОСОБА_1 у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП встановлена постановою Святошинського районного суду м.Києва від 04.08.2008 р. Згідно висновку експерта НЦНЕ вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля «Хюндай», складає 69600,27 грн. Позивач, виконуючи свої обов»язки перед страхувальником ОСОБА_3, виплатив йому 29.08.2008 р. страхове відшкодування в сумі 69600,27 грн. Вказував, що на вимогу позивача ЗАТ «ВіЕйБі Страхування», яке застрахувало цивільну відповідальність відповідача ОСОБА_2, 29.09.2008 р. перехувало позивачу згідно ліміту страхового полісу відшкодування в сумі 24990 грн. Залишок суми в розмірі 44610,27 грн. залишився невідшкодованим. Просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь в порядку регресу виплачене страхове відшкодування в розмірі 44610,27 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив наведені обставини, просив позов задоволити.

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, про час розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не сповістили, а тому за згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи згідно ст.ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши по справі письмові докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючі обставини  : 29.07.2008 р. на проспекті Перемоги в м.Києві сталася ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1, належного відповідачу ОСОБА_2, під керуванням відповідача ОСОБА_1, та «Хюндай» р.н. НОМЕР_3, належного ОСОБА_3 під його керуванням (а.с.11-12). Зіткнення сталося внаслідок того, що відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не вибрала безпечної швидкості руху та не дотримала дистанції, порушивши ПДР і допустивши зіткнення з автомобілем «Хюндай», який рухався попереду, за що постановою Святошинського районного суду м.Києва від 04.08.15.05.2008 р. притягнута до відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.14-15). В результаті ДТП автомобіль «Хюндай» отримав пошкодження.

Також судом встановлено, що належний ОСОБА_3 автомобіль «Хюндай» був застрахований позивачем за договором добровільного страхування (а.с.20)  і його власнику позивач як страховик 29.08.2008 р. виплатив страхове відшкодування в сумі 69600,27 грн. (а.с.29).

Крім того, судом встановлено, що належний відповідачу ОСОБА_2 автомобіль «КІА» мав поліс обов»язкового страхування цивільної відповідальності ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» (а.с.9), яке за вимогою позивача 29.09.2008 р. в порядку регресу перехувало йому згідно ліміту страхового полісу страхове відшкодування в сумі 24990 грн. 29.09.2008 р.

Вказані обставини стверджуються, довідками ДАІ, постановою суду щодо відповідача за ст.124 КупАП, звітом про вартість матеріального збитку, страховим актом, видатковим касовим ордером про виплату суми страховогого відшкодування та іншими матеріалами справи.

                        -  2  -

Спірні правовідносини регулюються ЦК України

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1191 ЦК  України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою,  має право зворотної  вимоги  (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не   встановлений законом.                        

    Аналогічні приписи містить ст.993 ЦК України, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.                

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

 Поскільки судом встановлено, що позивач як страховик відшкодував власнику автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 шкоду, за яку несе відповідальність відповідач ОСОБА_2, як володілець автомобіля НОМЕР_1, то відповідно у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

При цьому суд враховує, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована, однак виплаченого ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» страхового відшкодування в сумі 24990 грн. в межах ліміту полісу недостатньо для повного відшкодування шкоди в сумі 69600,27 грн., а тому відповідно до ст.1194 ЦК України, згідно якої відповідач зобов»язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача різницю страхового відшкодування в розмірі 44610,27 грн.

Вимоги позивача про стягнення відшкодування з відповідача ОСОБА_1 солідарно задоволенню не підлягають, як такі, що не грунтуються на законі.

Як вже вище зазначалося відповідальність за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду несе особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, доручення тощо) володіє транспортним засобом.

В даному випадку як визнав в судовому засіданні представник позивача – відповідач ОСОБА_1 на час ДТП не являлася володільцем автомобіля «КІА», а керувала ним за усним дозволом відповідача ОСОБА_2, який в цей час перебував в салоні автомобіля. З наведених міркувань підстави для стягнення шкоди із ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати.

На підставі ст.ст. 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

                       в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» страхове відшкодування в сумі 44610 гривень 27 коп. та судові витрати в сумі 566,11 грн.

В решті позову відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачам для відома.

Рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання відповідачем його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, чи подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

        Суддя                             С.І.Савченко