Справа № 2-1766/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року  Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючого-судді             Богінкевич  С. М.,

при секретарі:                 Коба О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона 17 листопада 1990 року зареєструвала шлюб з відповідачем, від цього шлюбу мають спільну доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалось через несумісність характерів та різні погляди на життя та побут, що призводило до постійних конфліктів і взаємних образ. Зазначає, що відповідач на протязі трьох років не працює і не бажає працювати. На даний час спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають і подружніх стосунків не підтримують, шлюбні відносини між ними фактично припинені, у зв’язку з цими обставинами вважає збереження шлюбу не можливим, просить його розірвати.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі за обставин, наведених вище.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, з наданої на адресу суду заяву вбачається, що останній позов визнає і проти розірвання шлюбу не заперечує, крім того, просить розглядати справу без його участі, а тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних у справі доказів з урахуванням думки позивачки, яка не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що збереження сім’ї в подальшому не можливе, оскільки подача даного позову відповідає дійсній волі як позивачки так і відповідача, тобто відсутні будь-які підстави для збереження сім’ї, тому позов необхідно задоволити шляхом розірвання шлюбу між сторонами.

Крім того, витрати пов’язані з видачею свідоцтва про розірвання шлюбу суд, з урахуванням думки позивачки, вважає за необхідне покласти на позивачку

На підставі ст. ст.110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 10, 31, 174, 212, 214, 215, 209, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.

Шлюб, зареєстрований 17 листопада 1990 року Міським відділом ЗАГСу міста Луцька Волинської обл. (актовий запис № 1868) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави з ОСОБА_1 сімнадцять гривень, ОСОБА_2 від сплати судових витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва при цьому заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: