Справа № 2-3 24 / 10

РІШЕННЯ

                                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                  17  лютого  2010 року Подільський районний суд м. Києва

 в складі: головуючого - судді Богінкевич С.М.,

 при секретарі Коба О.М.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Подільського районного суду м.Києва   цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності , визнання частково недійсним свідоцтва про право власності ,  визначення  порядку  користування  квартирою та усунення перешкод в її користуванні та зустрічний  позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зняття з реєстрації , виселення , визнання таким, що втратив право  на  житло -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним  первісним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що під час шлюбу з ОСОБА_3, за спільні кошти подружжя, була побудована двокімнатна кооперативна квартира за адресою: АДРЕСА_1. Позивач весь час проживав в зазначеній квартирі, в тому числі і після розлучення з ОСОБА_3, яке відбулося в 1991 р. Колишня дружина визнавала за позивачем право власності на  1\2 частину квартири та не порушувала його житлових прав.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а в червні 2008 р. ОСОБА_2, якій є сином позивача, почав оспорювати його майнові та житлові права .

Вважає, що, оскільки спірна квартира побудована на спільні кошти подружжя, він просить суд розподілити майно подружжя та визнати за ним право власності на  1\2 частину кв.АДРЕСА_1, а також просить виділити в його користування кімнату площею 12 кв.м., а в користуванні відповідача ОСОБА_2, кімнату, площею 14.3 кв.м.

Крім того вказує на ту обставину, що  оскільки з'ясувалося, що спірна квартира була зареєстрована в БТІ на праві власності на ім'я ОСОБА_3 на підставі довідки ЖБК «Маяк-5» №50 від 20.12.93р. .а після  смерті матері, відповідач 22.05.08р. отримав свідоцтво про право на спадщину та зареєстрував в БТІ своє право власності на спірну квартиру, позивач  також  заявляє позовну вимогу про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 22.05.08р. державним нотаріусом 14 Київської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2

У судовому засіданні  позивач та його представник свій позов підтримали за обставин, викладених вище, та просили його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що покійна мати відповідача ОСОБА_3 розлучилася з позивачем в липні 1991р. (через алкогольну залежність позивача). Потім позивач проживав окремо від сім'ї, вів розгульний спосіб життя. На початку 2000 року  ОСОБА_1 повернувся до спірної квартири і став там проживати, користуючись маленькою кімнатою. При цьому, ОСОБА_1 продовжував зловживати спиртними напоями та все більше деградував. На даний час спільно з ним проживати неможливо.Членом ЖБК була його мати- покійна ОСОБА_3 і саме вона вносила пайові внески за квартиру, в тому числі як до одруження, так і після розлучення з позивачем. Позивач з 1988р. проживав окремо, сплачував аліменти на його утримання ( ОСОБА_2.), і на той час не працював. Крім того, зазначає, що позивачем пропущені строки позовної давності для пред'явлення вимог щодо поділу майна подружжя. Оскільки на даний час квартира на законних підставах належить йому - ОСОБА_1, і спільне проживання з позивачем, якій псує приміщення та систематично порушує правила співжиття не можливе, тому він звернувся до суду  з зустрічним позов в якому ставить питання про визнання втративши право на користування житлом ,  зняттям з реєстраційного обліку та виселення ОСОБА_1 із спірної квартири.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов необхідно задоволити, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні у 1980 р. позивач ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі.

20.06.91р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 (а.с.93).

Як встановлено судом, членом ЖБК «Маяк-5» була ОСОБА_3 (а.с.42, 74-77).

Із виписки платежів про погашення  пайових внесків  за кооперативну кв.№АДРЕСА_1 , яка була надана головою правління ЖБК «Маяк-5» від 29.09.2008 року ( а.с.74-75) вбачається, що всі платежі, починаючи з березня 1981 року по грудень 1991 року  вносились померлою ОСОБА_3 на загальну суму- 7 675 крб 39 коп.

               Тобто, слід зазначити, що з змісту офіційної довідки ЖБК «Маяк-5»  вбачається, що пайові внески за квартиру ОСОБА_3 продовжувала вносити і після розірвання шлюбу, а остаточний розрахунок було проведено 27.12.91р.

Крім того, судом встановлено, що на час розлучення  ОСОБА_1  проживав окремо у гуртожитку за адресою : АДРЕСА_2  ( виконавчий лист Шевченківського районного суду м.Києва від 11.03.1988 року ( а.с.73) і будь-яких матеріальних претензій до своєї колишньої дружини не висував. Зазначені обставини не були спростовані  позивачем та його представником в ході судового розгляду будь-якими належними доказами.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 не проживав у спірній квартирі  за час життя ОСОБА_3 Зазначене не було також спростовано позивачем та його представником належними доказами в ході судового розгляду.

             Також, з довідки бюро технічної інвентаризації вбачається, що кв.АДРЕСА_1 була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 на підставі довідки ЖБК «Маяк-5» №50 від 20.12.93р. (а.с. 41) .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а 22.05.08р. Чотирнадцятою Київською нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2, було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначену квартиру, яке зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 04.06.08р. (а.с.55).

Відповідно до ч.2 ст.72 СК України до вимоги  про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу. Застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався про порушення свого права власності.

             Судом встановлено, що шлюб між подружжям ОСОБА_2 - було розірвано в червні 1991 року. Після розірвання шлюбу і до дня смерті  ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_4 не ставив питання про розподіл сумісного майна подружжя, придбаного в шлюбі.

 Як вбачається з матеріалів справи позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом лише  09.07.2008 року, отже  на сьогоднішній день поділ спільного майна подружжя не може бути предметом спору.(а.с. 3,4), крім того, що з цих же підстав не підлягають задоволенню і решта позовних вимог ОСОБА_6. а саме: про встановлення порядку користування спірною квартирою, усунення перешкод в користуванні та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину.

             Що стосується  позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_2, суд приходить до висновку що , в частині виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 вони обґрунтовані відповідно до вимог закону, оскільки знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду , а тому підлягають задоволенню , так як  ОСОБА_2 є власником спірної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину  за законом . яке він отримав  після померлої ОСОБА_3, тому спірна квартира не може бути предметом спору, тобто  поділу спільного майна подружжя.

Що стосується  позовної вимоги про визнання таким , що втратив право користування  спірною квартирою ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

На підставі викладеного, ст. ст. 22, 28 К про ШС України, ст. 72 СК України, ст.215, 317,319,321,358,386, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

                                                      ВИРІШИВ:

У задовленні первісного позову   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 , визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом та  визначення  порядку  користування  квартирою , усунення перешкод в її користуванні - відмовити .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення, зняття з реєстрації , визнання таким, що втратив право  на  житло – задоволити частково.

Виселити ОСОБА_1  з квартири № АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

               Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд м.Києва в порядку та строки, встановлені законом. Заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: