Справа №2-А-2819/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі
головуючого - судді Богінкевич С.М.,
при секретарі: Петренко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській обл. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській обл., мотивуючи свої вимоги тим, що постановою від 19.09.2009 року, винесеною інспектором взводу ДПС по ОДДЗ в м. Коростень сержантом міліції Грищенком Ю.В., його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено штраф в розмірі 510 гривень. Зазначає, що дана постанова не відповідає чинному законодавству, а тому просить її скасувати.
В судове засідання позивач не з’явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, згідно наданої суду письмової заяви просить розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження, вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача – ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській обл. у судове засіданні не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, у зв’язку з чим суд, керуючись вимогами ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2009 року в 08 год. 36 хв. в Житомирській обл. на 133 кілометрі а/д Києв-Ковель, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Шкода» н/з НОМЕР_1, при обмеженні швидкості руху в 90 км/год рухався зі швидкістю 130 км/год, перевищивши швидкість руху на 40 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут».
19.09.2009 року інспектором взводу ДПС по ОДДЗ в м. Коростень сержантом міліції Грищенком Ю.В. винесено постанову № 045310 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.
Однак, не погоджуючись з зазначеними діями інспектора, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши у судовому засіданні протокол № 020977, судом встановлено, що його зміст не відповідає вимогам ст. 256 КпАП України.
Так згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122КпАП України, до суду відповідачем не подано.
Крім того, правомірно не погоджувався ОСОБА_1 і з показами приладу «Беркут», на основі яких його визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки інспектором при вимірюванні не враховано властивостей приладу, що обґрунтовані в методології використання.
Так, відповідно до «Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» № 111 від 27.03.2009 року, затвердженої Міністерства внутрішніх справ України, технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання.
Також, згідно до ч. 20.2 п. 20 вищевказаної інструкції, працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.
Жодних доказів на підтвердження метрологічної повірки, на вимогу позивача, відповідачем в підтвердження зазначених обставин не надано.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань ___ засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
В свою чергу, в силу положень ст. 70 ч. 3 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Враховуючи зазначене суд, приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення у судовому засіданні, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 122, 251, 256, 283 Кодексу про адміністративне правопорушення та керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 17, 71, 72, 104, 105, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 – задоволити.
Скасувати постанову серії АМ № 045310 від 19.09.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: