ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року Справа № А32/79
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Бишевська Н.А., Коршун А.О.
при секретарі - Гулая О.Г.
за участю представників:
позивача - Скрипльов С.М. дов від 10.11.09 № 130,
Каратаєв Ю.А. дов від 15.06.09 № 10
відповідача - не з’явився
третіх осіб - не з’явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Акціонерного сільськогосподарського риболовецького товариства закритого типу «ім..Богдана Хмельницького»
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.08
у справі № А32/79
за позовом Акціонерного сільськогосподарського риболовецького товариства закритого типу «ім. Богдана Хмельницького»
до Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства
треті особи Антимонопольний комітет України
Відкрите акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»
про скасування наказу,-
ВСТАНОВИЛА :
Акціонерне сільськогосподарське риболовецьке товариство закритого типу «ім.Богдана Хмельницького» звернулося до суду з позовом, в якому просив скасувати наказ Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівскього водосховища» від 12.01.06 № 03.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно із статутом Акціонерного сільськогосподарського риболовецького товариства закритого типу «ім. Богдана Хмельницького» та доповнень до нього предметом діяльності позивача, зокрема, є вилов, переробка, реалізація риби, рибопродукції з водойм України та інших водойм, а також розведення риби, в тому числі, на умовах спеціального товарного рибного господарства, рибогосподарська діяльність на водоймах, організація і проведення любительського (аматорського), спортивного рибальства, підводного полювання, організація риболовного туризму, усі види рибогосподарської діяльності.
У квітні 2004 року позивачем отриманий Режим рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища на 2004-2008 роки, погоджений Запорізькою регіональною держрибінспекцією й Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області та затверджений начальником Головрибводу, і який є дозволом на спеціальне використання водних живих ресурсів в Шолохівському водосховищу, терміном дії до 31.01.08. До закінчення терміну дії Режиму відповідачем 12.01.06 виданий наказ №03, яким скасований Режим рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища. Підставою для прийняття вказаного наказу стали рекомендації Антимонопольного комітету України від 27.12.05 №23-к щодо усунення відповідачем порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Наказ №03 від 12.01.06 є неправомірним, оскільки вичерпний перелік підстав для скасування Режиму викладено в Інструкції «Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних ресурсів та їх використання», затвердженої Державним комітетом рибного господарства України від 28.10.98 №154. Фактично підстави для скасування Режиму були відсутні, позивачем не порушувались вимоги ані Інструкції ані Режиму.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.08 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої неповно з’ясовані обставини справи, відповідачем не доведено обставин, які мають значення для справи, але суд вважав їх встановленими; висновки, зроблені судом першої інстанції, не відповідають обставинам справи, також судом порушено норми матеріального права. Позивач, посилаючись на ст.46 Закону України «Про захист економічної конкуренції», постанову Кабінету Міністрів України від 28.09.96 № 1192, не погоджується з висновком суду першої інстанції, що рекомендацій Антимонопольного комітету України є достатнім для скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища, розробленого для позивача. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що Антимонопольний комітет України не має компетенції вимагати припинення спеціального використання водних живих ресурсів. Крім того, позивач має переважне право, закріплене законодавством, на одержання дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів у Шолохівському водосховищі. Ніяких порушень чинного законодавства при отриманні позивачем Режиму не було.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представники відповідача, третіх осіб у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
Від третьої особи - ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» надійшли письмові заперечення, в яких третя особа зазначає, що судом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв’язку з чим не було правових підстав для задоволення позову. Скасування Режиму оскаржуваним наказом не порушувало і не порушує прав та законних інтересів позивача та не може призвести до спричинення йому збитків, оскільки позивач не має жодних правових підстав для користування Шолохівським водосховищем на території Нікопольського району. На даний час позивач відмовився від укладеного ним з Апостолівською райдержадміністрацією 26.12.03 договору оренди земель водного фонду, у зв’язку з чим взагалі не мав права здійснювати будь-яку діяльність на вказаному водосховищі. ВАТ «ОГЗК» з метою ведення рибогосподарської діяльності укладений договір з Нікопольською районною радою договір оренди № 26 на право користування земельною ділянкою для рибогосподарських потреб та вилову риби строком на 25 років, який на даний момент є дійсним.
Крім того, Антимонопольний комітет України має повноваження надавати обов’язкові для розгляду рекомендації щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень.
Під час розгляду апеляційної скарги від позивача надійшла письмова заява (т.3 а.с.79), в якій позивач зазначає, зокрема, що відповідача - Державну інспекцію охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства як установу ліквідовано відповідно до Наказу Державного Комітету рибного господарства Украйни від 10.02.07 № 5. Також позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що наказом Державного комітету рибного господарства України № 702 від 01.12.08 у зв’язку з заявою ВАТ «ОГЗК» було скасовано «Режим рибогосподарської експлуатації ділянки Шолохівського водосховища».
Документи в підтвердження ліквідації відповідача - Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, його припинення в установленому порядку як юридичної особи в матеріалах справи відсутні, на час розгляду апеляційної скарги, в тому числі, на вимогу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не подані, у зв’язку з чим колегія суддів відповідно до ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.48, 49 Водного Кодексу України використання водного об'єкту для рибогосподарських потреб відноситься до спеціального водокористування та здійснюється на підставі спеціального дозволу.
Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 № 1192, зокрема, п.п.1 і 2 передбачено, що цей Порядок регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства. Користувачі водних живих ресурсів - це підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси.
В пунктах 29, 30 Тимчасового порядку зазначено, що рибництво здійснюється шляхом штучного розведення чи вирощування водних організмів, які перебувають у неволі в спеціально створених штучних рибницьких або інших пристосованих для цього спорудах, ізольованих природних чи штучних водоймах, а також шляхом вирощування організмів "сидячих" видів на спеціально визначених ділянках водойм у стані природної волі. Залежно від цільового призначення може здійснюватися рибництво, спрямоване на збільшення запасів і поліпшення видового складу водних живих ресурсів у природному середовищі шляхом їх штучного розведення та наступного вселення до природних водойм, а також товарне рибництво, спрямоване на природне відтворення, штучне розведення і вирощування водних живих ресурсів з метою одержання товарної продукції.
Діючою під час видачі позивачу Режиму Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.10.98 № 154, передбачено, що для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі необхідно мати режим рибогосподарської експлуатації, в якому зазначаються обсяги (ліміти) вилову туводних видів водних живих ресурсів (представники місцевої фауни, що перебували (перебувають) у рибогосподарському водному об'єкті до початку їх спеціального використання), вказується строк лову, кількість знарядь та засобів лову, обсяг вилучення, випуску водних живих ресурсів. Цей режим погоджується з державним органом рибоохорони.
Відповідно до п.п.1.3, 2.3, 2.4 вказаної режим рибогосподарської експлуатації – це встановлена на відповідний термін сукупність вимог та заходів щодо строків лову, кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, випуску водних живих ресурсів, регламентації любительського і спортивного рибальства, раціонального використання туводних видів тощо, виконання яких забезпечує оптимальне використання водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті або його ділянці. Режим розробляється науковою установою, організацією на замовлення юридичної або фізичної особи. Користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів у цьому водному об'єкті або його ділянці.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 02.04.04 начальником Головрибвод затверджений Режим рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища на 2004-2008 роки (т.1 а.с.9) для користувача – ЗАТ ім. Б.Хмельницького. Термін дії Режиму від 02.04.04 до 31.01.08.
Наказом Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства від 12.01.06 №03 скасовано Режим рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища, затверджений 02.04.04.
Означений наказ прийнято на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України від 27.12.05 №23-рк щодо усунення Державною інспекцією охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Шолоховського водосховища фактично позбавило позивача можливості здійснювати діяльність, яка визначена його Статутом, що свідчить про порушення прав та охоронюваних інтересів позивача і стало приводом для звернення до його суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач при вирішенні питання щодо скасування Режиму діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, і переслідував мету усунення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зазначених Рекомендаціях Антимонопольного комітету України від 27.12.05 №23-рк, а саме: Режим рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища, який видано позивачу, порушує основи законодавства про захист економічної конкуренції, наявність Режиму в однієї особи перешкоджає іншим особам використовувати водосховище з метою риборозведення та видобуток водних ресурсів. Зокрема, такі перешкоди здійснюються у відношенні третьої особи - ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», якому відведено в тимчасове користування (для рибогосподарських потреб) земельну ділянку водного фонду на території Шолохівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, але у зв’язку з наявністю Режиму, останній не може використовувати водні ресурси Шолохівського водосховища.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є помилковими і такими, що зроблені судом при неповному з’ясуванні обставин справи.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; 2. з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; 3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4. безсторонньо (неупереджено); 5. добросовісно; 6. розсудливо; 7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); 9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вказані вимоги закону суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав належної правової оцінки оскарженому наказу з урахуванням вимог ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов’язковому виконанню підлягають розпорядження Антимонопольного комітету України, згідно зі ст.46 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рекомендації Антимонопольного комітету України є обов’язковими для розгляду.
За результатами розгляду рекомендації відповідний орган має прийняти рішення, про що повідомити Антимонопольний комітет України.
Тобто, наведені в рекомендаціях висновки не підлягають безумовному виконанню, а мають бути розглянуті з винесенням рішення відповідним органом виключно в межах його компетенції та у спосіб, передбачені законом.
Наведена в рекомендаціях Антимонопольного комітету України обставина не є законодавчо встановленою підставою для скасування виданого позивачу Режиму.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання Головрибвод може скасувати Режиму у разі систематичного (неодноразового) порушення користувачем вимог цієї Інструкції та Режиму. Скасування Режиму здійснюється шляхом його вилучення. При цьому складається акт (два екземпляри) довільної форми, де вказуються причини вилучення.
Інші підстави для скасування виданого особі Режиму діюче на момент винесення оскаржуваного Наказу законодавство не містить.
Крім цього, колегія суддів не погоджується з висновком Антимонопольного комітету України, що видача Режиму – спеціального дозволу на використання водних ресурсів одній особи порушує законодавством про захист економічної конкуренції.
Питання щодо видачі спеціального дозволу на використання водних ресурсів, вимоги до осіб, які бажають набути право на використання водних живих ресурсів врегульовано на законодавчому рівні. Зокрема, ці питання на момент спірних правовідносин врегульовані Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.10.98 № 154, Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 № 1192.
Так, п.17 Тимчасового порядку визначено, що переважне право на одержання дозволів на спеціальне використання водних живих ресурсів мають, зокрема, користувачі, які здійснюють заходи із штучного відтворення водних живих ресурсів у порядку та користувачі, які традиційно здійснюють спеціальне використання водних живих ресурсів.
Таким чином, Антимонопольним комітетом України не обґрунтовано, а відповідачем при розгляді рекомендації АМК України не з’ясовано, в чому полягає порушення законодавства про захист економічної конкуренції при видачі Режиму – спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів.
Як вбачається з матеріалів справи, не спростовано відповідачем, третьою особою, при вирішенні питання про видачу позивачу Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища вказаний Режим погоджувався в установленому порядку відповідними органами (Запорізькою регіональною держрибінспекцією 26.12.03) як єдиному підприємству, що подало заявку на отримання вказаного Режиму.
У зв’язку з укладеним третьою особою ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» з Нікопольською районною радою на підставі рішення Нікопольської районної ради від 28.12.01 договором оренди земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться на території Шолоховської сільської ради, загальною площею 702,45 га, в тому числі 584,865 га площі водного дзеркала Шолоховського водосховища, для рибогосподарських потреб та вилову риби строком на 25 років, третя особа звернулась в установленому порядку за затвердженням Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства. Листом від 06.02.03 № 130 Запорізькою регіональною держрибінспекцією відмовлено в погодженні такого Режиму для ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат».
Така відмова третьою особою в установленому порядку не оскаржена, повторно для затвердження Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» не зверталось.
Колегія суддів вважає помилковим висновок Антимонопольного комітету України в рекомендаціях від 25.12.05 № 23-рк, який ґрунтується та тому, що обставини які стали підставою для відмови в погодження Режиму третій особі, відпали, у зв’язку з чим з цього часу, а саме: з 25.12.03 Головрибвод мав можливість і повинен був розглянути заявку ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» про затвердження йому Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства, внаслідок чого на погодженні в органах Головрибводу та Мінекобезпеки знаходилось два Режими (розроблені для ВАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» та для позивача) .
Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання не передбачає можливості повторного розгляду питання про погодження Режиму державним органом рибоохорони, яке було вирішено в установленому порядку.
Відповідно до п.2.2 вказаної Інструкції державний орган рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт, погоджує Режим протягом місяця з моменту його отримання від заявника.
Якщо державний орган рибоохорони не погоджує Режим, то він у місячний термін направляє заявнику повідомлення про відмову.
Виходячи з встановленої процедури видачі Режиму, одержання такої відмови заявником позбавляє останнього права здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання, але не позбавляє його права повторного звернення до відповідних органів для отримання дозволу.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає порушень вимог законодавства про захист економічної конкуренції при видачі Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища позивачу.
Таким чином, колегія суддів, виходячи з приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, а встановлені обставини справи свідчать про безпідставність та необґрунтованість наказу Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства №03 від 12.01.06.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерного сільськогосподарського риболовецького товариства закритого типу «ім..Богдана Хмельницького» - задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.08 у справі № А32/79 – скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного сільськогосподарського риболовецького товариства закритого типу «ім..Богдана Хмельницького» - задовольнити.
Скасувати наказ Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Шолохівського водосховища» №03 від 12.01.06.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку встановленому ст..212 КАС України.
Постанову виготовлено у повному обсязі 12.02.10
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
суддя: Н.А. Бишевська
суддя: А.О. Коршун