УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

01 грудня 2009 року                                         Справа №2-а-227/2009

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)

суддів                       - Бишевська Н.А., Коршун А.О.

при секретарі           - Гулая О.Г.

за участю представників:

позивача     -   не з’явився  

відповідача       -   не з’явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  в Бобринецькому районі Кіровоградської області

на постанову  Бобринецького районного суду Кіровоградської області  від  06 травня 2009 року  

у справі  № 2-а-227/2009

за позовом   ОСОБА_1  

до   Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області

про  визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги до пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області, в якому просила суд визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому як дитині війни повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач всупереч вимогам Конституції України та законів України зазначену надбавку до пенсії у 2006-2007 роках не нараховував та не виплачував, а в 2008 році виплачував цю надбавку в значно меншому розмірі. Внаслідок таких протиправних дій відповідача позивачу не доплачено за 2006-2008 роки до пенсії 4471,20 грн.

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06.05.09 (суддя Адаменко І.М.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08 з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права,  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги приписи ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також положення ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Оскільки Законом України не визначений механізм нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», суд безпідставно зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги позивачу.

З 01.01.08 органами Пенсійного фонду України підвищення пенсій дітям війни виплачується з урахуванням вимог Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за відповідні періоди 2007 та 2008 років.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 відповідно до ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набула статусу «дитина війни», що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області.  Як особі, що має статус «дитини війни», позивачу у 2006 та 2007 роках не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», в 2008 році вказаний вид підвищення до пенсії призначався та виплачувався частково у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону.

Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у  2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного  грошового  утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії,  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є  інвалідами  (крім  тих,  на  яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»).

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 у справі № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз’яснення,  що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що в період з 09.07.09 по 31.12.07 та в період з 22.05.08 по 31.12.08 позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Однак наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530, яким встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. При нарахуванні позивачу щомісячної соціальної допомоги як дитині війни має застосовуватися саме  Закон України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно зі статтями 113, 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України‚ постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України; забезпечує виконання Конституції і законів України; видає постанови і розпорядження виключно в межах своєї компетенції.

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність можливості здійснення перерахунку та виплати допомоги через відсутність фінансування з державного бюджету України.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об’єктивно, повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача  необхідно залишити без задоволення, а  постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області -  залишити без задоволення.

Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06.05.09 у справі №2-а-227/2009 -  залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Ухвалу  складено в повному обсязі 12.02.10

Головуючий суддя:                         І.Ю. Добродняк

                       суддя:                         Н.А. Бишевська

        суддя:                         А.О. Коршун