Судове рішення #7990785

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 року                                                                         Справа № 2а-85/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю.

суддів: Бишевської Н.А., Коршуна А.О.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області

на постанову Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2009 року

у справі № 2-а-85/09

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20      

до  Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області

про  визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та  зобов’язання відповідача вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 звернулися до Устинівського районного суду Кіровоградської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області, в якому просили визнати відмову відповідача щодо виплати їм щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною; зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що їм як дітям війни повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач зазначену надбавку до пенсії позивачам у 2006-2007 роках не нараховував та не виплачував, а в 2008 році виплачував цю надбавку частково у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать Конституції України та Законам України.  

Постановою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17.06.09 (суддя Годованець І.А.) позовні вимоги задоволено частково.

У вимогах позивачів про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень відмовлено.

У вимогах позивачів про зобов’язання обчислення та підвищення пенсій за 2006 рік особам, які мають статус «дитина війни» відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відмовлено.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області провести обчислення та підвищення пенсії за 2007 рік позивачам в порядку ст. 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у розмірі 30% від встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня – 380,00 грн., з 01 квітня – 406,00 грн., з 1 жовтня по 31 грудня – 411,00 грн.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області провести обчислення та підвищення пенсії за 2008 рік позивачам в порядку ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 20% від встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01 січня – 470,00 грн., з 1 квітня – 481,00 грн., з 1 липня 482,00 грн., з 1 жовтня по 31 грудня – 498,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги положення ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України,  а також приписи ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як зазначає відповідача, розмір мінімальної пенсії також встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 544 від 15.04.03 «Про підвищення розмірів трудових пенсій», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлений у розмірі 50,00 грн., отже судом не вирішено, з якого розрахунку повинна вираховуватись доплата дітям війни. На даний час механізм реалізації ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не визначений.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом  відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивачів на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб’єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  пільг.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачі відповідно до ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набули статусу «дитина війни», що надає їм право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачів.

Позивачі перебувають на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області. Як особам, що мають статус «діти війни», позивачам у 2006 та 2007 роках не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», в 2008 році вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачам та виплачувався частково у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» дію ст.6 зазначеного вище Закону на 2006 рік зупинено.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджені не були.

Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.06 неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачам доплат до пенсії, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 19.01.06 дію відповідної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені, тобто умови для виплати державної соціальної допомоги дітям війни не настали.

Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону.

Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у  2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного  грошового  утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії,  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є  інвалідами  (крім  тих,  на  яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»).

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 у справі № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз’яснення,  що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів вважає, що в періоди з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08 особам, які мають статус «дитини війни», повинно здійснюватись нарахування та виплата щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни за період з 01.01.07 по 09.07.07 та за період з 01.01.08 по 22.05.08.

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Доводи відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Однак наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 544 від 15.04.03.

Згідно зі статтями 113, 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України‚ постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України; забезпечує виконання Конституції і законів України; видає постанови і розпорядження виключно  в межах своєї компетенції.

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За правилами, визначеними ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», повинен обчислюватись виходячи з прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% такого мінімуму.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність можливості здійснення перерахунку та виплати допомоги через відсутність фінансування з державного бюджету України.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Приймаючи до уваги, що порушення права позивача як «дитини війни» на отримання доплати до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в установлені судом першої інстанції періоди спричинено неправомірними діями відповідача, разом з тим позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача судом першої інстанції фактично не вирішені, колегія суддів, використовуючи право, надане ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи також, що судом першої інстанції невірно визначено період здійснення перерахунку позивачу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судового рішення відповідно до вимог ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії за період 09.07.09 по 31.12.07 та період з 22.05.08 по 31.12.08, внаслідок чого   апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області -  задовольнити частково.

Постанову Устинівського районного суду Кіровоградської області від  17.06.09  у справі № 2а-85/09 -  скасувати.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20       задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області щодо виплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у періоди з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08 протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за періоди з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08 з урахуванням різниці, яка вже була виплачена у ці періоди.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.  

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий суддя:                         І.Ю. Добродняк

                       суддя:                         Н.А. Бишевська

                        суддя:                         А.О. Коршун

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація